Борис Кушнірук: Борги “Укренерго” створюють кризу на енергоринку

На сьогодні заборгованість НЕК “Укренерго” на енергоринку сягає 50 млрд грн. Це створює кризу на енергоринку і ставить під загрозу проходження опалювального сезону.

Так, станом на середину жовтня, “Укренерго” заборгувало виробникам ВДЕ 31,2 млрд грн. Згідно з даними “Гарантованого покупця”, рівень розрахунків за послугу з ВДЕ за 2022 рік склав 55%, а за 2023 – 52%. З урахуванням боргу перед учасниками балансуючого ринку заборгованість “Укренерго” складає близько 50 млрд грн. При цьому за даними самого “Укренерго” загальний борг на ринку електричної енергії перевищує 60 мільярдів грн. 

Для енергетичного комплексу країни, яка і так через війну зазнала величезних збитків, це величезна сума. Але замість того, щоб шукати можливості для її погашення, в “Укренерго” частину боргу – 30 млрд грн – вирішили просто не визнавати, сподіваючись, що проблему з ним якось вирішить НКРЕКП. Як наслідок, напередодні зими енергетичному ринку загрожує криза.

Щоб відволікти від себе увагу, “Укренерго” намагається перекласти відповідальність за можливий зрив підготовки до опалювального сезону на “Енергоатом”, поширюючи хибну тезу, що проблеми виникають нібито через борги “Енергоатома”. Подібні тези також поширюють експерти, які ситуативно грають на боці “Укренерго”.

Це певне пересмикування. Щоби у цьому розібратися, потрібно розуміти, що, по-перше, в Україні ринкові ціни на електрику діють тільки для бізнесу, а тарифи для населення субсидуються. Цю різницю покривають державні «Енергоатом» та «Укргідроенерго». Такі обовʼязки на них ще у 2019 році поклав уряд. Загальний обсяг дотацій – 130 млрд грн на рік, 90% цієї суми покриває «Енергоатом». Тут слід враховувати, що тоді “Енергоатом” контролював “ЗАЕС”. А це 6 з 15 атомних енергоблоків, які знаходяться на балансі виробника ядерної електроенергії. Тому можливості для генерування доходів у нього тоді були суттєво більшими, ніж зараз. 

По-друге, публічні дані свідчать, що “Енергоатом”, на відміну від “Укренерго”, зараз здійснює свої виплати “Гарантованому покупцю” у повному обсязі. Так, за вересень було сплачено 100% вартості послуги ПСО (покладання спеціальних обов'язків) (понад 8,4 млрд грн) і 66% авансових платежів за жовтень (понад 7,8 млрд грн). Також “Енергоатом” закрив частину боргу за попередні періоди – майже 4,2 млрд грн. Тобто “Енергоатом” свої борги у межах ПСО не нарощує, а поступово скорочує. 

Зауважу також, що “Енергоатом” – це просто енергогенеруюча компанія. Витрати на послугу ПСО становлять 64% його чистого доходу. Решта йде на заробітну платню та обов’язкові витрати на кшталт закупки палива. Тобто, скільки компанія заробила, стільки ж віддала на ПСО. Тоді як “Укренерго” це одночасно оператор системи передачі і адміністратор комерційного обліку та адміністратор розрахунків на ринку електроенергії України. Він бачить, що відбувається на ринку, і може маніпулювати цими даними. Що і відбувається.

Водночас, згідно із заявами голови правління “Укренерго” Володимира Кудрицького, його компанія вже отримала понад $1,2 млрд (близько 45 млрд грн). І це окрім обладнання, яке було передано завдяки Міненерго та західним партнерам. Ці кошти “Укренерго” отримало або на захист та відновлення своїх об’єктів, або для підтримки ліквідності та фінансової стабільності енергоринку.

Але на що було витрачено ці 45 мільярдів? Захисту як не було, так і немає. Як заявив голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський, на початку серпня обсяг аварійно-відновлювальних робіт, виконаних "Укренерго", становив всього 7% від плану! На той момент мережі “Укренерго” постраждали на суму 9,6 млрд грн, а роботи було виконано лише на 681 млн грн. При цьому "Укренерго" було повністю забезпечено ресурсом для виконання робіт. І при цьому, з 96 необхідних трансформаторів, “Укренерго” закупило лише 16 штук. А борги як були 50 млрд, так і залишаються. 

Тож куди поділися ці $1,2 млрд? Схоже, що ми всі знаємо відповідь. Перевірка Державної аудиторської служби з’ясувала, що за останні роки в “Укренерго” прямо чи непрямо було “втрачено” 68 млрд грн. Так розумію, що просто вкрадено. 

Аудитори довели, що “Укренерго”, укладаючи контракти з проблемними компаніями, необґрунтовано витратила сотні мільйонів гривень, які їй надали міжнародні донори та кредитори.

Схоже, аудит потрібно проводити знову. Адже Володимир Кудрицький все літо бадьоро повідомляв про успішні ремонти, натомість виявилося, що обсяг відновлень – лічені відсотки. Іноземні партнери надали “Укренерго” понад мільярд доларів допомоги, а “Укренерго” все одно в астрономічних боргах, і в цей час на енергоринку назріває криза, яка прямо впливає на здатність України підготуватися до зими.

До речі, схоже, що саме неготовність “Укренерго” спровокувала появу тиждень тому Указу Президента України №695/2023 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 жовтня 2023 року “Про організацію захисту та забезпечення безпеки функціонування об'єктів критичної інфраструктури та енергетики України в умовах ведення воєнних дій”. 

А що буде далі? В “Укренерго” списуватимуть блекаути на “несподівані” і “підступні” російські обстріли, а не на банальну неготовність мереж? Я думаю, що його керівництву слід усвідомити: проблема боргів і підготовка до зими – це не лише екзамен на їхню професійну придатність, а й перевірка того, на чиєму боці вони грають. І в разі його не здачі їх не залишать на другий рік, а з ними розмовлятимуть правоохоронці.