Олександр Шатхін: «Фінансова трагедія» чи політична тактика? Чому Гетманцев б’є на сполох, а Свириденко заспокоює

Воєнна економіка і хронічний дефіцит

Україна четвертий рік живе в умовах великого воєнного навантаження на бюджет. Структура фінансів залишається незбалансованою: внутрішні доходи спрямовуються передусім на сектор безпеки та оборони, тоді як соціальні видатки, зарплати бюджетникам і частина макрофінансової стабільності залежать від зовнішньої підтримки.

У такій моделі будь-яка затримка міжнародних траншів автоматично створює касові розриви. І саме на цей ризик натякає Гетманцев, апелюючи до необхідності швидких рішень у парламенті.

Позиція прем’єра: сигнал спокою для ринків

Юлія Свириденко як глава уряду перебуває в іншій політичній площині. Її завдання — не лише адміністрування бюджету, а й збереження довіри міжнародних партнерів, бізнесу та валютного ринку.

Урядова позиція зводиться до трьох ключових тез:

• міжнародне фінансування у 2026 році підтверджене;

• переговорні процеси тривають у плановому режимі;

• підстав для панічних сценаріїв наразі немає.

Публічна драматизація могла б створити додатковий тиск на валютний ринок та інфляційні очікування. Тому риторика премʼєра — максимально технократична та зважена.

Чи є підстави для тривоги?

Об’єктивно ризики існують. Україна залишається залежною від зовнішньої допомоги. Будь-яке політичне гальмування реформ чи законодавчих змін може вплинути на графік фінансування.

Водночас варто розуміти: «фінансова трагедія» — це радше політична метафора. Мова йде не про дефолт чи колапс системи, а про можливі тимчасові касові складнощі, які зазвичай вирішуються шляхом внутрішніх запозичень або прискорення міжнародних виплат.

Прихований політичний контекст

Не варто виключати й внутрішній політичний вимір. У 2026 році уряд Свириденко фактично формує власну модель економічного управління. У такій конфігурації жорсткі заяви парламентського комітету можуть бути:

• елементом тиску на Кабмін,

• способом стимулювати дисципліну в парламенті,

• або ж інструментом політичного позиціонування.

Показово, що уряд не вступає в публічну полеміку, а відповідає цифрами та прогнозами.

Що це означає для суспільства

Для громадян головне питання — стабільність соціальних виплат і відсутність різких інфляційних стрибків. Для бізнесу — прогнозованість податкової політики.

Якщо парламент і уряд діятимуть синхронно, сценарій «трагедії» залишиться лише гучним заголовком. Якщо ж між інституціями посилиться дисонанс, риторика може матеріалізуватися у більш відчутні фінансові обмеження.