Бала Віталій: Головна подія

На цьому тижні головною подією, на мою думку, була прес-конференція Володимира Зеленського.

За очікуваннями ця прес-конференція повинна була стати підсумковою за 2023 рік.

Хотілося почути, що було зроблено за рік, які були досягнення, прорахунки і які плани на 2024 рік, не стосовно оборони чи наступу на фронті, а діяльності влади щодо заохочення повернення біженців в України, щодо сприяння бізнесу, відродження виробництва і у першу чергу виробництва озброєння, а не про мільйон дронів, бо вже був мільярд дерев.

Нічого не було сказано конкретно, були якісь загальні слова у короткому вступі, а потім почалася, підготовлена за сценарієм в ОПУ ніби прес-конференція.

На мою думку, метою зустрічі Володимира Зеленського з журналістами була спроба все негативне «перекинути» на інших, щоб зняти з себе відповідальність та захист себе і своєї команди, яка себе, насправді, вже дискредитувала і в Україні, і закордоном.

Перше ж питання від журналістки з Укрінформу продемонструвало неприховану «режисуру» цього зібрання. Нагадаю, що у листопаді було змінено керівництво Укрінформу і головним там призначили Олексія Мацуку, більш, ніж лояльного до ОПУ.

Перше питання стосувалося мобілізації. І Володимир Зеленський, не задумуючись, розповів про 450-500 тисяч, які на Ставці Верховного Головнокомандувача, попросив мобілізувати Генштаб ЗСУ.

По-перше, навіщо було озвучувати публічно цифри, якби хтось інший про них сказав, то мав би вже проблеми щодо розголошення воєнної таємниці.

По-друге, за словами Зеленського, він ще не прийняв рішення, бо не має достатньо аргументів для такої мобілізації.

Мета заготовлених завчасно питання і відповіді є очевидною. Зеленський не має жодного відношення до мобілізації і всього негативу, з нею не пов'язаний, бо це все Генштаб, тобто генерал Залужний.

На мою думку, вийшло не дуже переконливо.

Шосте питання було від журналіста «Української правди». Там було декілька питань і одне з них щодо того, кого потрібно замінити у команді Зеленського.

Володимир Зеленський відповів, що якщо він позбавиться своєї команди, а їх п’ять людей-менеджерів, ми станемо слабкішими. Не буде нічого без них.

Цікаво, що означає ми, хто ці ми? Бо це точно не ми, українські громадяни.

І звичайно було б навіть можливо і смішно слухати, коли Володимир Зеленський захищаючи свою команду говорив, що без них не було б постачання озброєння, Patriot, F16 та ін., якби не було сумно від того припущення, невже він сам вірить у те, що говорить.

А на завершення прес-конференції була, як кажуть, вишенька на торті, тобто кульмінація дійства, коли Володимир Зеленський не стримався і продемонстрував своє реальне відношення до генерала Залужного, відповідаючи на питання про «наїзди» Безуглої на Головкома ЗСУ. Загалом на прес-конференції було понад тридцять питань і вона продовжувалась дві години. Дві години, яких краще б не було.

Так, американський телеканал NBC підбиваючи підсумки року, зазначив, що путін і Зеленський підійшли до кінця року по різному, якщо рік тому Зеленського зустрічали оваціями у Конгресі США, обіцяли багатомільярдну допомогу, а путін був ізольований, його армія втрачала позиції, був заколот Пригожина, то у вівторок 19 грудня цього року, ролі помінялися, путін у міністерстві оборони рф виглядав упевненим і ніби переможцем, тоді, як Зеленський виглядав засмученим на поспішно організованій прес-конференції. Я ще б додав, що не тільки засмученим, а втомленим і роздратованим.

путін, на мою думку, видавав бажане за дійсне, але така його поведінка «зайшла» не тільки на росії а і закордоном.

А прес-конференція Зеленського не відповіла на очікування і залишила після себе більше питань, аніж їх було до прес-конференції.

Більше про це, дивіться у програмі «Субота – головна подія» на моєму ютуб каналі.

Посилання у першому коментарі.