Бала Віталій: «П’ятничні роздуми»

Сьогодні пропоную подумати над таким явищем, як зростання кількості тих, хто готовий відмовитись від українських територій в обмін на мир.
Київський міжнародний інститут соціології оприлюднив соціологічне опитування, яке було проведене з 29 листопада по 9 грудня.
І з травня 2023 року прослідковується тенденція зростання кількості тих, хто готовий до територіальних поступок для найшвидшого досягнення миру та збереження незалежності України.
Якщо у травні 2023 року таких було 10%, що на маю думку, також забагато, то у жовтні вже 14%, а у грудні 19%.
Зазначається, що приріст з травня по жовтень був за рахунок Півдня і Сходу, а з жовтня по грудень вже за рахунок Центру та Заходу.
Я так розумію, що у Центрі та на Заході деякі вже «втомилися» від війни і готові, щоб на Півдні і Сході віддали територію, це ж їх не стосується і то десь там далеко.
Можна зробити декілька висновків.
По-перше, ті, хто думають, що за рахунок територіальних поступок росії можна мати мир з росією, або не зовсім розуміють причину війни, метою, якої є знищення України, як незалежної держави, або з тих, яким «какая разніца» а можливо є й ті, які не здатні думати взагалі.
По-друге, на мою думку, саме хибна інформаційна політика влади є однією з головних причин такого зростання. Адже у 2022 році стільки «наговорили», що багато, хто повірив, що війна швидко завершиться. Інформаційна політика була демотиваційною.
По-третє, рішення та дії влади також не сприяли мотивації та готовності все робити для допомоги ЗСУ та Перемоги України. У нас на початку широкомасштабного вторгнення вся країна об’єдналась, коли влада вср.лась і декілька місяців всі, як мурахи «працювали» на Перемогу і ніхто не думав і не говорив про політичні симпатії, бо країна була у небезпеці. Але, як тільки рашистів відігнали від Києва, влада оговталась і почала свою «діяльність», зокрема запевняючи на телемарафоні, що все добре, навіть дуже добре і вже скоро переможемо, а потім почала «виясняти» стосунки з іншими політиками і «добралась» до військових, що і призвело до сьогоднішньої ситуації, коли знову почали лунати заклики до реального об’єднання, а не на словах, бо насправді небезпека для існування країни була і залишилась.
2024 рік, на мою думку, може стати вирішальним для майбутнього України.
Але якщо ситуація кардинально не зміниться, то позитивного результату для України у 2024 році не буде.
Більше дивіться у програмі «П’ятничні роздуми» на моєму ютуб каналі.
Посилання у першому коментарі.