Кущ Олексій: #SAVEKakhovka

Екологічна катастрофа, викликана частковим знищенням греблі Каховського водосховища російськими військами, може стати однією з найбільших екологічних «навмисних» аварій першої третини 21 століття.

Дніпровські водосховища стали базовим джерелом води у рамках економіко-географічного районування - Придніпровського територіально-економічного району.

А отже руйнація ГЕС стала величезною техногенною катастрофою антропогенного характеру.

По суті - це руйнація створеної промислової системи розміщення продуктивних сил, яка, незважаючи на її глибоку амортизацію, продовжує виконувати «станову» роль у функціонуванні місцевих територіально-виробничих комплексів.

Наслідки аварії будуть відчувати на себе приблизно один мільйон українців, сотні промислових підприємств, які формували регіональне індустріальне ядро, а тепер, зіткнуться із «водною стелею» свого функціонування.

Доведеться частково перейти від поливного землеробства (овочі) та залежних від достатнього рівня вологи культур (пшениця) на вирощування лише посухостійких монорослин, наприклад, соняшнику (незважаючи на те, що у форматі монокультури, соняшник суттєво виснажує грунти).

Катастрофа того, що відбувається, визначається тим, що існуюче антропогенне навантаження на екосистему буде відбуватись за умов суттєвого водного дефіциту.

Зараз у зоні ризику вододефіциту перебувають найбільші міста регіону: Кривий Ріг (більше 600 тис мешканців), Нікополь (більше 100 тисяч мешканців), Марганець (біля 40 тисяч мешканців), Дніпрорудне (18 тисяч мешканців), Енергодар (50 тисяч).

На межі закриття такі промислові флагмани, такі як Криворізький металургійний комбінат та Нікопольський завод феросплавів та інші підприємства.

Складана ситуація з водозабезпеченням ЗАЕС.

Знищення Каховського водосховища призведе до погіршення вантажної навігації у нижній течії Дніпра.

Цю катастрофу можна розглядати дійсно як одну з найбільших техногенних лих, яка буде мати як короткочасні так і довгострокові токсичні впливи, у вигляді негативних економічних, соціальних та екологічних наслідків.

Ліквідація наслідків цієї катастрофи, потребуватиме залучення міжнародної технічної та фінансової допомоги. Але це буде вже після війни.

Натомість, необхідно створити окрему загальнонаціональну гуманітарну ініціативу #SAVEKakhovka для надання системної гуманітарної допомоги, до якої варто залучити провідні національні компанії.

«Укрнафта», наприклад, не стала чекати і однією з перших долучилася до допомоги південним регіонам. Давши приклад гуманітарного лідерства.

Зокрема, як повідомили в компанії:

«Укрнафта» надала пальне для забезпечення роботи рятівників у затоплених південних регіонах.

Це 40 тисяч літрів дизелю та 30 тисяч літрів бензину марки А-95.

Наша спільна відповідальність зараз полягає в тому, щоб об'єднати зусилля заради допомоги людям.

Дякуємо ДСНС, ЗСУ та волонтерам, які з перших хвилин стримують наслідки катастрофи. Разом зробимо більше».

Крім того, Укрнафта виконує і соціальну функцію амортизації зростання вартості палива на ринку: компанія понизила ціну на бензин А-92 Energy на всіх автозаправних комплексах мережі.

Відтепер ціна на цей вид пального складає 38,99 грн за літр.

Це перший приклад, коли ціна на паливо знизилась до позначки нижче 40 грн.

Ці факти необхідно робити публічними, для того, щоб у суспільстві сформувалась уява про те, які позитивні наслідки несе реальна деолігархізація та повернення державного контролю за ключовими активами національної економіки, зокрема у соціально важливому паливному секторі.

Олігархи на початку війни, навпаки, «викачували» нафту з труби та перераховували сотні мільйонів гривень на свої офшорні рахунки під вигадані контракти.

А компанія з ефективним менеджментом як зараз Укрнафта, не тільки першою надає суттєву гуманітарну підтримку постраждалому населенню, але й знаходить можливості в цей час реалізовувати важливу соціальну цінову політику.