Бала Віталій: «Середа – не біда»

Не варто шукати біди, бо можна знайти.
Стаття в американському журналі Time, яка була емоційно сприйнята в Україні, як серед прихильників Володимира Зеленського, так і серед його опонентів, знову фактично ділить українців, а у період війни це не припустимо.
Можна тільки уявити, як ця стаття була сприйнята у світі, думаю, що для підтримки України вона точно не сприяє, на жаль.
Вирішив таки не чекати суботи і рубрики на ФБ та програми на ютуб каналі «Головна подія», хоча у суботу зроблю узагальнення всього, що написано у статті, а спробувати зробити акценти на деяких, на мою думку, важливих і чутливих питаннях про які йдеться у статті.
Питання корупції, про які вже два дні поспіль пишу тут і говорю на ютуб, фактично є головною причиною всього неприємного для України, що написано у статті Саймона Шустера, який підписаний, як її автор. Хоча ми всі маємо розуміти, що до роботи над такою статтею, яка винесена на обкладинку журналу, була залучена не одна людина і фактично це позиція і точка редакції журналу.
Тому, всі «наїзди» і навіть справедливі, у випадку з написаним Саймоном Шустером про «Азов», насправді не мають жодного стосунку до сутті написаного у статті.
Сьогодні, я б хотів поговорити про питання втручання цивільних у прийняття рішень з ведення бойових дій на фронті. Про це також написано у статті.
Всі розуміли, що такі спроби будуть, бо на жаль не був прийнятий закон «Про оголошення стану війни», хоча законопроект №7114 був поданий президентом 24 лютого 2022 року до Верховної Ради, який мав би убезпечити військових від втручання політиків і цивільних посадовців у прийняття рішень військовими.
І періодичні «непорозуміння» між Володимиром Зеленським Валерієм Залужним, про які публічно писали і говорили, тепер вже всі мають пересвідчитись, мусили бути, бо при втручанні людей, які не мають зеленого поняття у військових питаннях, у хід ведення війни не могли не викликати обурення військових і дискусії, м’яко кажучи.
Взагалі, за великим рахунком, Ставка Верховного головнокомандувача6 на мою думку, має складатись виключно з військових та деяких цивільнильних, але точно не з тієї кількості, яка є зараз. 
Ну не можуть цивільні знати, як вести війну6 вони на це не вчилися і не мають жодного досвіду.
Ну не можуть і не здатні цивільні приймати рішення, що потрібно захищати6 а що потрібно захоплювати.
Ну можуть цивільні підбирати кадри у Генштаб чи призначати генералів на посади командирів, бо вони не компетентні у цих питання.
Вище політичне керівництво, на мою думку, може тільки вислухати військове керівництво, прийняти до відома і узгодити свої дії з діями військових у країні та її межами, щоб сприяти виконанню тих задач, які визначені військовими.
Військові мають воювати, а президент з своїм офісом, Верховна Рада та уряд, мають забезпечити військових всім необхідним( приймати відповідні закони, підписувати укази, видавати розпорядження) та працювати на свому тиловому фронті а не намагатися керувати фронтом на війні.
Тому, коли я прочитав у статті Time, що ніби збираються знімати якогось генерала, щоб зняти з себе відповідальність і зробити його «відповідальним» за повільний контрнаступ, у мене, як і у багатьох виникає питання, а про якого генерала йде мова?
Щоб почати виправляти ситуацію потрібно прийняти закон «Про оголошення стану війни».
Обговорення інших питань статті у Time ми продовжимо у наступних рубриках, завтра, післязавтра та підведемо підсумок у рубриці тут та програмі на моєму ютуб каналі «Головна подія».
А моя порада цивільним «стратегам війни» з ОПУ, не шукайте біди, не лізьте туди, де ви просто нічого не тямите і не розумієте, війна, то не серіали знімати, то не кіно, на війні від рішень залежить життя людей та існування країни, а ваші некомпетентні рішення можуть призвести тільки до великої біди.
Про це і трохи більше, дивіться у програмі «Середа – не біда» на моєму ютуб каналі.
Посилання у першому коментарі.