Блог

Кущ Олексій: Турецьке економічне диво або "Ерді-економіка"

Турецька економіка знову дивує: реальне економічне зростання у першому кварталі 2023 року прискорилось. За даними Turkstat: валовий внутрішній продукт зріс на 4,0% у першому кварталі 2023 року у порівнянні з тим самим кварталом попереднього року. Аналітики прогнозували зростання лише на рівні 3%.

0

comments4920

Кущ Олексій

аналітика, економіка, фінанси

Постійний автор «Ділової столиці» та інших провідних видань, лідер рейтингів медійного цитування. Має великий досвід роботи в банках та інвестиційних компаніях. Працював начальником департаменту цінних паперів, директором іпотечного центру. Багаторічний радник президента Асоціації українських банків.

Турецька економіка знову дивує: реальне економічне зростання у першому кварталі 2023 року прискорилось.

За даними Turkstat: валовий внутрішній продукт зріс на 4,0% у першому кварталі 2023 року у порівнянні з тим самим кварталом попереднього року.

Аналітики прогнозували зростання лише на рівні 3%.

ВВП розрахований за ланцюговим індексом обсягу (2009=100).

Більше того, валовий продукт зріс на 0,3% у порівнянні із попереднім кварталом (четвертий квартал 2022-го).

Для мейнстримних економістів та українських обивателів, таке зростання на тлі підвищеної інфляції та девальвації національної валюти, викликає подив.

"Як можна зростати за таких параметрів?".

Найбільш просте пояснення, яке такі люди знаходять для себе - це зручний тезис про хибність статистичних даних.

Або неоковирне пояснення, що це, мовляв, зростання за рахунок інфляції і якщо її вирахувати, то буде падіння.

Першу тезу обговорювати немає сенсу.

З таким самим підходом ми можемо оцінювати і статистику, яка показує зростання на тлі низької інфляції у Китаї.

Це дуже зручно, визначити для себе, що китайці маніпулюють показником інфляції, а турки - динамікою ВВП.

Але така позиція, як мінімум нелогічна: адже туркам краще фальсифікувати показник інфляції, який їм постійно тичуть під ніс, а китайцям - динаміку ВВП, низьке значення якого напружує світові фондові ринки.

Щодо тези про "зростання за рахунок інфляції", слід зрозуміти, що зростання ВВП - це реальний показник, тобто визначений із врахуванням цінового фактору.

Отже, це зростання "поверх" інфляції.

Якщо оцінювати номінальне зростання ВВП (реальний ріст + інфляція), то там показники будуть вище 84%.

Що стосується тези, "як можна так зростати".

А треба читати мої статті (жарт, у якому є частка жарту).

Це та саме модель циркуляційної економіки, про яку я постійно пишу:

Державні витрати та інвестиції приватного сектору формують доходи домогосподарств, що, у свою чергу, збільшує платоспроможний попит населення.

А далі, за ланцюгом - економічне зростання, передовсім, сектору послуг, підвищення заробітних плат, створення нових робочих місць і ще більші податкові надходження в державний бюджет.

Коло замкнулось, можна починати новий цикл.

Ознака такої економіки: прийнятний рівень валового нагромадження основного капіталу, ріст споживчих витрат та кінцевих накопичень домогосподарств.

Валові накопичення населення у Туреччині перевищили 30% ВВП.

А в Україні до війни, на тлі низької інфляції та міцної гривні - лише 13%.

Щось "не накопичується" українцям, хоча НБУ та Кабмін "роблять все правильно".

А турки - накопичують і досить потужно. І інфляція їм не перешкода.

Успіхи Туреччини, мов серпом по сталевих яйцях наших експертів.

Адже - це перевертання догми, розрив шаблону.

В Україні роками формувався гіпертрофований ментальний комплекс: "низька інфляція" та "міцна гривня".

Остання має бути не просто міцною, але й постійно посилюватись по відношенню до долару.

Те, що посилення гривні відкриває внутрішній ринок для імпорту та знищує національний експорт та своїх товаровиробників - нікого не цікавить.

Вся поведінкова стратегія багатьох людей в Україні полягає у тому, щоб "урвати" щось у гривнях та миттєво конвертувати цю суму долари за "найкращим" курсом.

Саме тому, головне питання у нас "коли гривня зміцниться", а не скільки нових підприємство побудовано та створено додаткових робочих місць.

Так само і з інфляцією.

Що краще, інфляція 15%, гарна робота та зростання доходів на 20% чи інфляція 5%, безробіття та падіння доходів на 10%?

Турок обере перший варіант, українець - другий.

До речі, у 2013 році гривня була міцною, інфляція 0,5% (а роком раніше - дефляція на рівні мінус 0,5%). І що трапилось? Майдан.

У 2019 році, гривня під впливом спекулятивних інвестицій в ринок ОВДП зміцнилась на 15%, інфляція 5%. І що? Влада в одні ворота програє вибори, президентські та парламентські.

До речі, те зміцнення гривні на 15% добряче відгукнулося нашій промисловості, яка впало майже на 2%.

"Мала індустріалізація" 2016-2019 років була зметена припливом "гарячих грошей" світового керітрейду.

Адже, якщо ти не експортуєш сировину, а, наприклад, взуття і у тебе рентабельність продаж у валюті 10%, то зміцнення гривні на 15% означає для тебе збитки на 5%.

Отже та ревальвація гривні принесли користь лише фінансовим спекулянтам - нерезидентам, які на валютній доходності ОВДП (ставка у гривні плюс позитивні курсові різниці), заробили до 35% річних у доларі.

Іншої такої країни у світі не було.

В той же час, у Туреччині, на тлі інфляції та девальвації, перемагає Ердоган, який ще й здобуває більшість у парламенті.

Мастер-клас для українських політиків, хоча більше - для українського електорату.

Можна сидіти перед війною з міцною гривнею та низькою ціновою динамікою, але під час війни чомусь просити у турків з високою інфляцією та девальвацією ліри, щоб вони передали нам байрактари та захистили своїм флотом зерновий коридор.

А до того, платити туркам, щоб вони побудували нам якісні дороги.

Але повернемось до турецького ВВП.

У першому кварталі 2023 року він досяг 4 трлн 631 млрд 792 млн турецьких лир у поточних цінах, збільшившись номінально на 84,4% і досягнувши еквіваленту у 245 млрд 464 млн доларів США.

Витрати на кінцеве споживання домогосподарств-резидентів зросли на 16,2%, видатки на кінцеве споживання уряду - на 5,3%, а валове нагромадження основного капіталу - на 4,9%.

Цікаві дані дає аналіз структури валової доданої вартості:

У порівнянні із першим кварталом 2021 року, частка чистих податків зросла з -1,8% до -0,4% (циркуляційна модель збільшує податкові надходження до бюджету, чого не розуміє, до речі, наш Мінфін).

Так само суттєво зросла оплата праці найманих працівників: з 35% до 38%.

Модель працює на користь зайнятого населення.

Також з 20,9% до 24,3% зросло накопичення капіталу - працюють стимули капітальних інвестицій.

А от операційний та змішаний прибуток компаній скоротився: 45,8% до 38,2%.

Тобто відбувається більш соціально та інвестиційно орієнтоване збалансування сукупної доданої вартості національної економіки - на користь капітальних інвестицій та доходів найманих працівників.

Простими словами, модель стимулює платити зарплату та робити інвестиції, а не нарощувати корпоративний прибуток.

Ердоган без усіляких податків на виведений капітал, показав як стимулювати економіку перенаправляти свої ресурси у фонди оплати праці та фонди капітальних інвестицій, а не у прибуток, який виводиться з країни.



comments

Новини партнерів

comments

Інші матеріали автора


Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!