Віктор Володимирович Медведчук - політик, олігарх, державний та громадський діяч.
Біографія
Народився Віктор Володимирович 7 серпня 1954 році в с.Почет, Абанського району, Красноярський край РРФСР у сім’ї службовців. У 60-х роках сім’я переїздить з Сибіру до с. Корнин Житомирської області. Їхній батьком був активним діячем ОУН( його змусили назвати себе учасником), тому був засуджений радянським судом, через цього перебував у засланні у Сибірі. Не довго думаючи Володимир Несторович Медведчук купує будинок у місті Борова, фастівського району, Київської області та переїздить із сином та дружиною.
Освіта
У містечку Борова закінчив восьмирічну школу та вступив у середню.
1971 р. закінчив Боровську середню школу і намагався вступити до Вищої школи поліції.Але він не поступає через минуле свого батька.
1978 р. закінчив юридичний факультет КНУ ім.Т.Шевченка.
У 1996 році захистив кандидатську дисертацію на тему : «Конституційний процес в Україні: організація державної влади та місцевого самоврядування».
1997 р. - докторська робота “Сучасна українська національна ідея та актуальні питання державотворення.”
Кар’єра
У 1971 році розпочав трудову діяльність сортувальником 2-го цеху експедиції періодичних видань Київського призалізничного поштамту. Але також виконував обов’язки позаштатного працівника міліції на станції Мотовилівка.
1978 року після закінчення університету, його відправили на роботу адвокатом Київської міської колегії адвокатів.Пізніше він потрапляє у групу адвокатів, яким МВС і КДБ доручали важливі справи.
1989-1991 рр. - завідувач юридичної консультації Шевченківського району Києва.
1990-2006 рр. президент Спілки адвокатів України.
З 1990 року Віктор Медведчук вважався членом неформального об'єднання "Київська сімка".Крім цього відомий політик, був засновником Українського кредитного банку, АТ Футбольний клуб "Динамо-Київ".
1992 році Віктор Володимирович створив “ВІМ", міжнародну адвокатську компанію. Напрямки діяльності “ВІМ”: сприяння відкриттю закордонних валютних рахунків, набуття нерухомості закордоном та підприємства в офшорних зонах.
Також він є засновником українського промислово-фінансового концерну "Славутич ".
Політична діяльність
У 1995 році має можливість вступити до Соціал - демократичної партії України (СДПУ).Очільником партії був Юрій Говоруха. Одночасно посідаючи місце заступника Василя Онопенка.
З1998 року очолював СПДУ.
У квітні 2002-2005 року очолював Адміністрацію президента України. Медведчук був одним з ініціаторів і розробників політичної реформи, в результаті якої Україна змінила реформу правління з президентсько-парламентської до парламентсько-президентської.
З 2005 року політик залишив пост з Адміністрації президента після Помаранчевої революції, коли на президентських виборах обрали Віктора Ющенка.
У 2012 році Віктор Володимирович створив громадську організацію "Український вибір", яка негативно впливала на європейський курс України, а навпаки виступала за вступ країни в Митний союз з Росією, Білорусією та Казахстаном.
Агресія зі сторони Росії в Криму та на Донбасі у 2014 році, Віктор Медведчук неодноразово виступав за мирне врегулювання конфлікту. Політик був впевнений про необхідність переговорів між Києвом та Донбасом, не згадуючи роль Росії в бойових діях.
2019 року на парламентських виборах був під №3, Опозиційна платформа" За життя". 27 травня Віктора Володимировича було обрано головою політичної ради Опозиційної платформи "За життя".
Скандали
∙ Справа Миколи Кунцевича
У третій справі М.Кунцевича його адвокатом був Віктор Медведчук.
За словами українського митця, Медведчук не гідно виконував свої обов’язки адвоката, він не захищав, він ще більше звинувачував та просив у судді більші покарання.
Адвокат поводив себе не професійно його дратувало, що причетний затягує судовий процес, тобто він робив все за для того, щоб громадського діяча та народного артиста посадили за ґрати.
∙ Справа Віктора Брюханова
У 1988 році директора ЧАЕС було засуджено до 10 років ув’язнення у звинуваченні через недбале ставлення.Судовий процес був засекречений. Віктор Брюханов скаржився на перебіг суду. Не його захищали, захищали лише честь мундирів.
∙ Справа Юрія Литвина
Ув‘язнили його на 3 роки й відправили до колонії суворого режиму. На День народження сина, Юрій з другом пішли до річки Стугна, з пляшкою вина. Невдовзі приїхала міліція і заштовхала в автівку. Його звинувачували в тому, що він брав участь в Гельсінській групі. Роль Медведчука в справі, він чинив вказівками, які він отримав згори.Це вкотре пояснює відсутність у СРСР інституту адвокатури.
∙ Справа Василя Стуса
Віктор Володимирович порушив свої професійні обов’язки та фактично засудив письменника. Василь Стус відмовлявся від такого адвоката, тому що розумів, що він комсомольського агресивного типу, тобто адвокат не захищатиме, не розумітиме та не цікавитиметься справою звинуваченого. У своїй промові адвокат засуджує Стуса, але просить звернути на стан здоров’я, а також на те, що він працював на Київських підприємствах з 1979-1980 рр. Громадському діячу був винесений вирок до максимального покарання.
∙11 травня 2021 року СБУ прийшов з обшуком будинку та офіс ОТЗЖ: його разом з Тарасом Козаком підозрюють у зраді та порушенням правил введення війни й замаху грабуванні національних ресурсів в українському Криму.
За версією слідства вони у 2015 році вступили у змову з РФ за для видобутку в Україні корисних копалин на шельфі Чорного моря. Віктор Медведчук ввів антиукраїнський проєкт “Промінь”, він планував із заробітчан в Україні створити агентів впливу Росії. Як пояснював політик, що цей проєкт створений для опікування українців, які їдуть працювати та навчатися в РФ. Але це лише маска під якою Віктор Володимирович приховував справжню мету - створення інфраструктури на користь Росії. Ключовим є те, що він поширював пропаганду, збирав інформацію внутрішньої політики нашої держави, та сприяв підриву економічної системи нашої країни. 12 травня звинувачений прибув в Офіс генерального прокурора, ознайомився з обвинуваченнями та повідомив, що переховуватися від слідства він не має наміру. Велика ймовірність, що справа Медведчука загрузне в судах та не буде доведена до кінця.
Доходи і майно
За даними декларації за 2019 рік, стало відомо, що олігарх має 6 ділянок землі та два будинки. Його дружина, Оксана Марченко, власниця 11 ділянок землі та 3 будинків. Сім'я володіє двома десятками автомобілів. Вони задекларували колекцію дорогоцінних годинників та предметів розкоші(ювелірні вироби). Згідно з декларацією дружина-власниця 97 компаній.
У 2019 році Віктор задекларував понад 60 мільйонів гривень доходу.
Особисте життя
Перший шлюб - Марина Лебедєва.
Другий шлюб - Наталія Гаврилюк(1952 рік).Донька Ірина(1982 р.).Донька Ірина отримала освіту у сфері міжнародних відносин.Певний час проживала у Швейцарії. Повернувшись в Київ почала працювати кореспондентом в київському журналі моди.
Фото Віктора Медведчука на весіллі в Ірини
Третій шлюб - Оксана Марченко (2003 р.).Донька Дарина(2004 р.).
Медведчук і Володимир Путін є куми. Віктор Володимирович пишається тим, що Володимир Путін охрестив його доньку Дарину.
Дарина Медведчук навчається в Києві. Вона володіє знаннями трьох мов:російської, англійської та французької. Батьки запропонували їй освіту закордоном, в Лондоні, але вона відмовилася.
Фото:Дарина Медведчук з сім'єю
Цікаві факти
∙Медведчук колишній лідер СПДУ, разом з іншими Георгієм Суркісом та Богданом Губським - групу впливових київських бізнесменів та політиків в 1990-2000 рр., котрі змогли в таких роках мати вже багатомільйонні активи в різних секторах економіки.
∙Журнал Фокус у 2008 році опублікував рейтинг найбагатших українців, у числах яких Віктор Медведчук мав стан в $ 270,5 млн, політик посідає в рейтингу 62 місце зі 200 персон в рейтингу.
∙Хобі :футбол.
Посилання