Персона

Подоляк Михайло Михайлович

1972-01-01

Подоляк Михайло Михайлович – політтехнолог, радник керівника Офісу президента Андрія Єрмака, журналіст, депортований КДБ Білорусі в Україну. Колишній головний редактор сайту Обозреватель. За часів президента-втікача Віктора Януковича брав участь у прес-конференції як політичний консультант, був у Межигір'ї на інтерв'ю з Януковичем. 

picture

Біографія

Михайло Подоляк народився у 1972 році. Дитинство і юність провів у Львові і Нововолинську. Батьки проживають у Луцьку. З 1989 року жив у Білорусі. У Мінську закінчив медичний інститут, але за спеціальністю не працював, обрав журналістику.

Освіта

Закінчив медичний інститут в Мінську. Більше інформації про освіту Подоляка немає 

picture

Кар'єра

З 1991 року працював в газетах "FM-бульвар", "Народная воля", "Время", "Белорусская деловая газета", "Наша свобода".

У 2000 році став власником консалтингового бізнесу з інтересами в Україні та країнах ближнього зарубіжжя. До 2004 року жив у Білорусі.

У 2004 році Михайло Подоляк працював заступником головного редактора опозиційної газети "Время". Він регулярно публікував критичні матеріали проти білоруської влади. В червні цього ж року до нього прийшли працівники КДБ і вручили постанову, в якій було написано, що журналіст є загрозою національній безпеці і його депортувала в Україну. Його позбавили права відвідувати Білорусь на 5 років.

У 2005 році працював редактором "Української газети".

У 2005 забезпечував піар ексрадника керівника СБУ, впливового бізнесмена Вадима Гриба.

З 2006 року співпрацював з сайтом "Обозреватель", став радником його власника Михайла Бродського.

У 2006 Подоляк реєструє власну піар-компанію, яка надавала послуги українським, російським та білоруським політикам. Його послугами почав користуватись один з найвпливовіших регіоналів Сергій Льовочкін. Згодом став радником Юрія Іванющенка (відомий як Юра Єнакіївський).

Завдяки зв’язкам Подоляк став одним із небагатьох журналістів, кого запросили на інтерв’ю у Межигір’я в червні 2011 року до Януковича.

У 2011 році став шеф-редактором видання Обозреватель.

З 2013 року неофіційно працював на мера Києва Олександра Попова. Тоді ж покинув роботу на сайті "Обозреватель".

На місцевих виборах 2015 року в  Києві Подоляк займався просуванням "Руху за реформи" та його лідера Сергія Думчева.

Попри те, що Подоляк критикував президента Володимира Зеленського і його команду, керівник Офісу президента Андрій Єрмак запросив його на роботу в Офіс президента.

З квітня 2020 року Подоляк має власний кабінет на Банковій.


picture

Скандали, чутки, компромат

Подоляк не приховував ніколи свого цинізму і казав, що готовий працювати будь з ким за хороший цінник.  У ЗМІ його стали називати "політичним кілером". Не приховує, що займається інформаційними війнами.

Регулярно працював з одіозними замовниками. Після візиту в Межигір’я отримав репутацію людини Януковича. А в матеріалі про поїздку він описав президента-втікача як "скромну, уважну людину, відкриту для спілкування".

Ніколи не дотримувався етики та журналістських стандартів.

У 2017 році Подоляк опублікував фейковий матеріал, ніби президент Литви Даля Ґрібаускайте не бажає спілкуватись з українським колегою Петром Порошенком. В Адміністрації президента назвали цю статтю "фейковою мишею".

Незалежні українські медіа "забили тривогу" після влаштування Подоляка в ОП.

Сам Подоляк до призначення в ОП у своєму Facebook назвав Андрія Єрмака "темним демоном" за спиною Зеленського.

Подоляк розповів, що його основне завдання на Банковій -  вирішення медійних конфліктів та кризових ситуацій.

picture

Сім'я

Подоляк не афішує своє особисте життя. Зі ЗМІ відомо, що він одружений, дітей не має.

picture

Доходи та майно

В мережі немає інформації про доходи та майно Подоляка. Водночас відомо, що, наприклад, у 2015 році Думчев заплати за рекламу кампанію Подоляку 100 мільйонів гривень.

picture

Соціальні мережі

Facebook.

picture

Цікаві факти

У видані "Наша свобода" в 2002 році Подоляк опублікував критичну статтю про главу Комітету державного контролю Анатолія Тозика. Чиновник подав в суд і виграв його. Газета мала сплатити штраф 60 тисяч доларів, але таких коштів не мала. Опозиційне видання припинило роботу.

Має понад 22 тисячі підписників у Facebook.

• Не приховує, що займається інформаційними війнами і готовий працювати будь з ким, хто добре заплатить.

Посилання

  1. НВ
  2. Parlament.ua
  3. Радіо Свобода
  4. Dosye.info

Новости партнеров


Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!