Олена Танасевич

Танасевич Олена Віталіївна - голова новоствореного Вищого антикорупційного суду України.

Біографія

Олена Танасевич народилася в 1982 році в сім'ї підполковника харківського карного розшуку.

Юридичну освіту отримала у Харківському педагогічному університеті імені Сковороди, а потім підвищила кваліфікацію у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого.

Кар'єра

З 2002 року працювала юристом.

З 2010 року помічником судді.

 У 2012 році стала суддею Печенізького районного суду Харківської області; потім стала заступником голови у тому ж суді.

У 2018 році написала дисертацію на тему «Правове регулювання матеріальної відповідальності роботодавця за шкоду, спричинену порушенням трудових прав працівника» зі спеціальності «трудове право; право соціального забезпечення», здобула науковий ступінь кандидата юридичних наук.

11 квітня 2019 року була призначена до першого складу Вищого антикорупційного суду з найкращим балом з-поміж усіх претендентів.

7 травня на перших організаційних зборах Вищого антикорупційного суду була обрана його головою. Кандидатуру Танасевич підтримали 23 судді з 38.

Скандали

У січні 2021 року ЗМІ повідомили, що Танасевич перебувала разом із одіозним керівником Окружного адміністративного суду міста Києва Павлом Вовком, де йому вручили повістку до ВАКС, на святі, яке організував колишній скандальний народний депутат, президент Національного університету «Одеська юридична академія» Сергій Ківалов.

 «Пам'ятаєте те епічне відео, де голова ОАСК Павло Вовк викидає з автомобіля повістку в суд, яку йому вручив детектив НАБУ? Так от, сталося це на святі у ексрегіонала Ківалова – за словами детективів НАБУ, Вовк був запрошений туди на новорічну вечірку. Але Вовк – не єдиний зірковий гість на гулянці у ексрегіонала. Туди, за інформацією від наших джерел, також завітала голова Вищого антикорсуду Олена Танасевич», – писали у ЗМІ.

Після цього в Громадській раді доброчесності заявляли, що Олена Танасевич , порушила індикатори визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики – за цими індикаторами ГРД відбраковували недоброчесних правників із суддівської професії.

Сім'я

Чоловік, Михайло Олександрович Танасевич, займається бізнесом у Харкові. Подружжя є співвласниками компанії «Енергетична альтернатива». Виховує сина Серафима. Рідна сестра Олени Танасевич Ольга Малахова з 2012 по 2016 роки працювала в Господарському суді Харківської області. Спочатку вона була помічником судді, а потім займала посади помічника заступника голови глави суду і заступника начальника організаційно-аналітичного відділу.

Доходи

Олена Танасевич задекларувала дві квартири в Харкові - площею 56 кв м і 67 кв м . У декларації була внесена інформація про 6 земельних ділянок.

 За 2018 рік сім'я Танасевич придбала додатково 13 ділянок в Запорізькій області, ще 5 ділянок в Харківській області (право керування та користування  від Тетяни Грицаченко) . Площа ділянок від 20 тис до 80 тис кв м.

Зарплата Танасевич за 2018 рік склала 245 тис гривень, ще 68 тис гривень зарплати вона отримала в компанії Енергетична альтернатива, співвласницею якої вона є. Ця ж компанія повернула Танасевич поворотної фінансової допомоги на суму 360 тис гривень.

Чоловік Олени Михайло Танасевич задекларував близько 1 мільйона гривень доходів від зайняття підприємницькою діяльністю.

Подружжя володіє трьома легковими машинами: Peugeot 107 (2012 р.в.), Ssangyong Actyon (2006 р.в.) і  Daewoo Sens (2005 р.в.).

Цікаві факти

Обрати Танасевич вдалось тільки з другої спроби.

Спочатку судді висунули трьох кандидатів на посаду голови: екс-суддю зі Львова Олега Павлишина (набрав 14 голосів), Олену Танасевич (набрала 15 голосів) та екс-адвоката Міхеіла Саакашвілі Маркіяна Галабалу (набрав 9 голосів). Жоден з них не отримав більшості в 19 голосів, а тому оголосили другий тур.

У другому раунді голосування Олена Танасевич набрала 16 голосів, а Олег Павлишин - 15, ще семеро не підтримали жодного кандидата.

Тож всю процедуру голосування з висуненням нових кандидатів розпочали знову.

Посилання

1. Слово і Діло
2. Укрправда
3. Вікіпедія
4. ВВС