Людмила Денісова

Людмила Леонтіївна Денісова — українська політична та державна діячка. Народний депутат, міністр праці та соціальної політики України (2007–2010), міністр соціальної політики в уряді (27 лютого — 2 грудня 2014). З 15 березня 2018 року Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Біографія

Денісова народилась 6 липня 1960 року, у м. Архангельськ, Росія. У 1978 році закінчила Архангельське педагогічне училище за спеціальністю «вихователь дитсадку». З 1982 до 1989 року навчалася на юридичному факультеті Ленінградського державного університету за спеціальністю «правознавство», а з 1993 до 1995 року в Таврійському інституті підприємництва та права на економічному факультеті за спеціальністю «Облік і аудит».

Кар'єра

З 1979 до 1989 Денісова працювала вихователем дитсадків, секретарем судового засідання, завідувачем канцелярії, консультантом Архангельського обласного суду.

З 1990 до 1991 — юрисконсульт Кримського обласного комітету ЛКСМУ.

З 1991 до 1993 — інспектор з кадрів, заступник начальника відділу надходження коштів і комерційної діяльності, в.о. начальника Кримського республіканського управління Пенсійного фонду України.

З 1993 до 1998 - начальник управління Пенсійного фонду України в АР Крим.

У травні 1998 року призначена міністром економіки АР Крим.

 З липня 1998 до липня 2001 — міністр фінансів АР Крим.

З липня 2001 року - начальник Кримського управління Державного казначейства України. Голова ТОВ «Корпорація „Гуматекс“». Член Міжвідомчої комісії з питань фінансової безпеки при Раді національної безпеки і оборони України (з травня 2001). З 2003 до 2005 — голова наглядової ради ТОВ «Корпорація „Гуматекс“», що спеціалізується на випуску текстилю для технологічних потреб. З 2005 до 2006 — голова корпорації «Гуматекс».

2000-2006 рік - депутат Верховної Ради АР Крим.

З 2005 року — член партії ВО «Батьківщина».

У жовтні 2009 року Денісова зайняла 15 місце в топ-100 «найвпливовіших жінок України», складений експертами для українського журналу Фокус.

З 27 лютого 2014 року — Міністр соціальної політики в уряді Арсенія Яценюка.

На позачергових виборах до Верховної Ради 2014 року обрана народним депутатом України 8-го скликання за партійним списком (№ 15) від «Народного фронту».

Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. Керівник Постійної делегації України в Парламентській асамблеї Організації Чорноморського економічного співробітництва.

З 15 березня 2018 року обрана та призначена Верховною Радою України Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини.

Сім'я

Мати Анкудінова Ніна Іванівна — пенсіонерка.

Чоловік Денісов Олександр Іванович (1961) — директор МП «Олів'є». Дочки Олена (1985) і Олександра (1987).

Скандали

У 2001 році була затримана співробітниками прокуратури за "зловживання службовим становищем" на посаді міністра в АР Крим. Денісовій довелося добу просидіти в камері. Чиновницю звинуватили в тому, що вона на незаконних підставах передала державне майно приватній фірмі. Однак справу швидко закрили. Подейкують, це сталося за прямого втручання другого президента України Леоніда Кучми.

Денісова є фігуранткою п’яти антикорупційних розслідувань, зокрема про тендерні махінації на посаді очільниці Мінсоцполітики.

У 2011 році ЗМІ повідомляли, що Денісова витратила на весілля своєї дочки більше 600 тисяч доларів.

Коли Денісова була нардепом, звинувачували в тому, що корпоративні права в компаніях вона передала доньці Олександрі Квітко.

У 2018 році НАЗК заявляло, що Людмила Денісова не задекларувала дохід у понад 23 мільйони гривень.

Цікаві факти

Має низку нагород: почесна грамота Ради міністрів Автономної Республіки Крим (2000); Подяка Президента України (2000); орденом «За заслуги» III ступеня (22 січня 2019) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю.

Посилання

1. Наші гроші
2. Слідство.Інфо
3. DSnews
4. Вікіпедія