Олександр Ярославський

Олександр Владиленович Ярославський - український бізнесмен, колишній співвласник УкрСиббанку, колищній президент харківського ФК «Металіст» з 2005 до 2012 року. Президент групи DCH (Development Construction Holding).

Біографія

Ярославський народився в Маріуполі 5 грудня 1959 року у родині лікарів. Закінчив академію громадського харчування в Харкові.

Три роки служив у Збройних сил  СРСР в Угорщині. Після звільнення в запас проходив юридичні курси при МВС і рік працював інспектором у харківському Відділі боротьби з розкраданням соціалістичної власності.

1989 року закінчив аспірантуру Одеського технологічного інституту, кандидат технічних наук. Паралельно працював у Харківському харчовому інституті.

Кар'єра

До 1996 року Ярославський був віцепрезидентом АТ «Гея».

1996-1997 роках був віцепрезидентом українського представництва Triverton International.

З 1998 року - президент і головний акціонер JSCIB UKRSIB Group.

У 2006 році передав контроль над «УкрСиббанком» BNP Paribas.

У 2010 «УкрСиббанк» повністю перейшов під контроль BNP Paribas.

У лютому 2011 року група DCH завершила угоду з продажу належного їй Мереф'янського скляного заводу турецької компанії Sisecam. Сума угоди становила 32 млн євро.

До слова, група DCH - одна з найпотужніших бізнес-груп України, що включає фінансові структури, промислові об'єкти, девелоперські компанії, об'єкти елітної нерухомості.

На початку березня 2011 року група DCH продала ВАТ «Азот» Дмитру Фірташу.

З 2014 року Ярославський є податковим резидентом Великої Британії.

У 2016 році Ярославський викупив назад контрольний пакет акцій Харківського тракторного заводу (ХТЗ), який продав у 2007 році російському бізнесмену Олегу Дерипасці.

У 2017—2018 роках придбав у російського мільйонера Романа Абрамовича Дніпровський металургійний завод і рудник «Суха балка».

У 2020 році група DCH Ярославського розпочала спорудження на території ХТЗ індустріального технопарку "Екополіс ХТЗ"

У 2020 році група DCH зайнялась зведенням аеровокзального комплексу в аеропорту Дніпра.

Скандали

В січні 2018 року Служба безпеки України викликала Олександра Ярославського для дачі показів у якості свідка у кримінальному провадженні щодо ПАТ «Мотор Січ» за ст. 14 («Готування до кримінального правопорушення»), ст. 111 («Державна зрада»), ст. 113 («Диверсія») Кримінального кодексу України.

1 листопада 2018 року проти Ярославського були введені російські санкції.

На початку серпня 2020 року одна з дочірніх компаній групи DCH — «МС-4» — досягла домовленості з китайською компанією Skyrizon Aircraft Holdings Limited про спільний розвиток заводу «Мотор Січ».  Дозволу від Антимонопольного комітету України на ці угоди станом на середину січня 2021 року не було, прокуратура у серпні 2020 року повторно арештувала акції підприємства, а нові власники після попередження у вересні 2020 року подали проти України до міжнародного арбітражу щодо відшкодування збитків у 3,5 млрд доларів через незатвердження угоду про куплю акцій новими китайсько-українськими власниками.

В лютому 2021 року стало відомо, що в Офісі президента розглядали можливість введення санкцій проти Олександра Ярославського через конфлікт, пов'язаний із компанією «Мотор Січ».

Доходи

У 2020 році Олександр Ярославський в рейтингу найбагатших українців за версією НВ і Dragon Capital піднявся на 15 місце. Його статки оцінювались $434 млн. 

Сім'я

Одружений, має п'ятьох дітей. 

Цікаві факти

За кошти Ярославського в грудні 2011 року в Харкові був побудований перший готель класу люкс. Kharkiv Palace 5*.

Ярославський регулярно відвідує Всесвітній економічний форум у Давосі. Разом із Віктором Пінчуком він став одним з організаторів Українського ланчу в 2011 році.

У 2019 році на запрошення Ярославського на зустріч з молоддю Харкова приїжджав засновник Alibaba, один із найбагатших людей світу Джек Ма

Займається йогою, грає в теніс, захоплюється підводним плаванням і лижами, регбі.

Має нагороди: Слобожанська слава (2009); 2018 і 2019 року отримував звання «Почесний доктор» Харківського університету міського господарства.

Посилання

1. НВ
2. The page
3. Вікіпедія