Іоффе Юлій Якович

Іоффе Юлій Якович – народний депутат партії "Опозиційна платформа – За життя". Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Біографія

Юлій Іоффе народився 10 грудня 1940 року у Луганську у сім'ї гірського майстра.

За знаком Зодіаку - Стрілець.

У 1964 році закінчив Комунарський (Алчевський) гірничо-металургійний інститут (гірничий інженер-електромеханік).

Кар'єра

Трудова діяльність Юлія Іоффе розпочалася у 1957 році. Його першим місцем роботи став Комунарський металургійний завод, де він працював слюсарем.

Через два роки Юлій Якович змінив місце роботи та став мотористом у шахті "Україна" (Перевальськ).

В 1965 став механіком ділянки, помічником головного механіка на шахті «1-біс» м. Краснодон.

З 1966 – головний енергетик, шахта «Суходільська».

З 1967 року – головний механік, шахта «Дуванна-2».

У тому ж 1976 році Іоффе став начальником управління з оснащення шахтних стволів Краснодонського ШБМУ.

В 1979 отримав посаду начальника Краснодонського шахтопрохідницького управління.

1980 року Юлій Іоффе став директором шахти «Гірська».

У 1989 році став гендиректором ВО «Стахановвугілля».

Політичний шлях

1990 року став народним депутатом.

У період із жовтня 1992 по червень 1993 року Юлій Іоффе був віцепрем'єр-міністром України з питань паливно-енергетичного комплексу.

Влітку 1993 року отримав посаду керівника торговельно-економічної місії у складі Посольства України у США.

З 1994 до 2000 року Йоффе Юлій Якович був позаштатним радником президента України з питань паливно-енергетичного комплексу.

Народний депутат України 2-го скликання з липня 1994 року

Народний депутат України 3-го скликання з березня 1998 до квітня 2002 року.

З червня 1999 р. по травень 2000 р. - секретар партії з аналітичної роботи, член політвиконкому Трудової партії України.

Травень 2000 – квітень 2004 – голова Політради партії «Трудова Україна».

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006 року.

З вересня 2003 року Іоффе був членом наглядової ради НАК "Нафтогаз України".

2004 року був довіреною особою кандидата на посаду Президента України Віктора.

У 2005 році – голова Республіканської партії України.

У 2006 році балотувався у ВР від «Опозиційного блоку НЕ ТАК!».

У грудні 2012 став народним депутатом від Партії регіонів.

У листопаді 2014 року Йоффе став нардепом 8-го скликання як безпартійний.

Брав участь у позачергових парламентських виборах у 2019 році. Пройшов у ВР від партії "Опозиційна платформа – За життя". Тоді ж став заступником голови комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг у ВРУ.

Скандали, чутки, компромат

• У листопаді 2018 року Юлій Іоффе потрапив до списку осіб, проти яких РФ вела санкції.

• 16 січня 2014 року голосував за диктаторські закони.

• У вересні 2016 року на "Радіо Свобода" вийшло розслідування про перельоти нардепів чартерними рейсами. Інформації про них немає у деклараціях. На приватному борту помітили й Юлія Іоффе разом із Бойком.

На запитання журналіста про польоти приватним літаком Іоффе зазначив, що зовсім не пам'ятає, чи зовсім на ньому летів, а якщо й летів, то не пам'ятає, хто оплачував чартер.

Як повідомили в компанії, переліт Харків-Київ коштує 8,5 тисячі євро.

• У 2015 році нардеп Юлій Іоффе погрожував журналістові у буфеті ВР.

До цього на засіданні ВР Іоффе проголосував за себе та за Юрія Бойка. Цей факт зафіксував журналіст із Луганська Всеволод Філімоненко, який потім вирішив поцікавитися у нардепа про «кнопкодавство». Однак у відповідь на запитання Йоффе накинувся на журналіста, біг за ним з вилкою в руках та погрожував розправою.

• Завдяки зловживанню службовим становищем Іоффе заробив 237 мільйонів гривень на тендері на придбання вугілля 2012 року.

Доходи та майно

У своїх деклараціях Юлій Іоффе вказував, що йому належить одна квартира (204 кв.м.) та нежитлове приміщення (33 кв.м.).

У графі транспортних засобів зазначається, що нардепу належить автомобіль Hyundai 2004 випуску. Члени сім'ї Іоффе не володіють нерухомістю та автомобілями.

2018 року Юлій Іоффе отримав у Верховній Раді зарплату у розмірі 718 тисяч гривень. На той момент нардеп зберігав на банківських рахунках 104 тисячі доларів, 7 тисяч євро та 14 тисяч гривень. Готівкою Іоффе зберігав 146 тисяч доларів та 98 тисяч гривень.

Сім'я

Дружина – Іоффе Любов Іванівна. Економіст. Працювала у вугільній промисловості.

У пари є двоє синів - Олександр (1965 р.н.) та Артур (1972 р.н.)

Олександр є доцентом медичного інституту, який оперує хірургом. Артур – керівник юридичної фірми.

У нардепа є також четверо онуків – Юлія, Олександр, Андрій та Максим.

Цікаві факти

Хобі Юлія Іоффе - рибалка;

Посилання

1. Вікіпедія;

2. Politeka;

3. Знай;

4. Чесно;

5. CVU;

6. Радіо Свобода;

7. Антикор;

8. Наші гроші.