Лієв Олександр Сергійович

Лієв Олександр Сергійович – Голова Асоціації індустрії гостинності України, виконавчий директор ПАТ «НСТУ», ексміністр туризму АРК, радник міністра аграрної політики Олексія Павленка.

Біографія

Олександр Лієв народився 16 травня 1976 року у смт Нижній Одес у Республіці Комі (рф).

З червня 1994 по квітень 1996 року проходив службу у ЗСУ.

Закінчив Херсонський технічний університет.

Потім навчався у Національній академії державного управління за Президента України.

Також Лієв закінчив Академію державного управління.

Кар'єра

Трудова діяльність Лієва розпочалася 1996 року. Протягом року він працював слюсарем, водієм Червоноперекопської автобази.

З 1998 до 2001 року обіймав посаду директора Кримського науково-виробничого підприємства ТОВ «Завод Сиваш».

У період із 2004 по 2005 рік був головою правління ВАТ «Бром» у місті Красноперекопську.

Наступний рік, до 2006 року, був заступником директора Європейського інституту політичної культури.

З 2006 до 2007 року був радником голови, начальником організаційного відділу апарату, заступником керівника апарату Чернівецької обладміністрації.

З 2006 до 2007 року викладав у Чернівецькому університеті ім. Федьковича (2006-2007).

2007 року став заступником директора з економічних питань ДП «Чернівецький облавтодор».

У період з 2007 до 2009 року Олександр Лієв був начальником Головного управління регіонального розвитку, архітектури та інфраструктури Чернівецької обладміністрації.

З 2009 до 2010 року обіймав посаду голови Севастопольського територіального відділення Антимонопольного комітету України.

З 2010 року Лієв був головою Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з водогосподарського будівництва та зрошувального землеробства.

З листопада 2010 року – міністр курортів та туризму АР Крим.

2010 року Олександр Лієв став депутатом Верховної ради Криму 5-го скликання. У тому ж році вступив до Партії регіонів

У листопаді 2010 року був обраний Верховною Радою АР Крим на посаду Міністра курортів та туризму.

З 2010 року очолював Координаційний Комітет найбільшого на просторах СНД туристичного проекту ЄС "Розвиток та диверсифікація туризму у Криму".

З 2012 до 2013 року був викладачем у Таврійському університеті ім. Вернадського.

Навесні 2014 року, після початку окупації росією Криму, Олександр Лієв відмовився від посади міністра в окупаційній владі. Разом із сім'єю він переїхав до Києва.

З квітня 2014 року по лютий 2015 року – перший заступник директора Національної телекомпанії України.

У 2014 році Лієв заснував Асоціацію індустрії гостинності України, яка має сприяти туризму в Україні.

З 2015 по 2016 рік був радником міністра аграрної політики Олексія Павленка.

З 2017 до 2019 року був виконавчим директором ПАТ «Національна громадська телерадіокомпанія України».

На початку 2022 року відбувся конкурс на заступника начальника департаменту державних закупівель Міністерства оборони України.

Після початку повномасштабного вторгнення вступив у територіальну оборону ЗСУ.

У січні 2023 року Лієв звільнився з Міноборони.

Скандали, чутки, компромат

• З літа 2022 року Олександр Лієв був відповідальним за підписання контрактів Міноборони. Однак у січні 2023-го у мережі про нього спливли скандальні факти.

Як пише «УНІАН», кричущі факти про Лієва зібрав голова ЦПК Віталій Шабунін. Так, за його словами, у березні 2014-го Олександр в інтерв'ю "Громадському" закликав Київ "почути Крим" та "легалізувати референдум" на півострові.

"У січні 2006 року Лієв координував виставлення пікетів і блокпостів біля маяків, які за розподілом Чорноморського флоту СРСР мали відійти Україні, але незаконно утримувалися флотом рф. Проросійські активісти протидіяли українським військовим морякам, які намагалися увійти на територію маяків у Великій Ялті, поблизу Генічеська", - сказав Шабунін.

Крім того, Олександр Лієв заявляв, що на мешканців півострова нібито тиснув "інформаційний шквал", який спровокував у них "почуття страху". Він сказав, що "всі ми ментально росіяни".

Наприкінці інтерв'ю він сказав, що "тут немає ворогів", а потім вільно зайшов "до приміщення уряду Криму, який на той час уже контролювався російськими військовими".

• У лютому 2023 року "Українська правда" видала матеріал про наявність в Олександра Лієва паспорта рф. Таку інформацію виданню підтвердили у розвідці. Сам Лієв заявив, що в нього немає російського паспорта. Пізніше він написав заяву про звільнення з Міноборони.

2 лютого Лієва було звільнено з Міноборони. Інформацію підтвердили у відомстві. Наголошувалося, що він пішов за власним бажанням з посади в.о. керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки. До речі, у міністерстві не підтвердили наявність російського паспорта Лієва.

Своєю чергою, «Українська правда» написала, що інформація щодо документа справді не підтвердилася. За цю помилку видання вибачилося перед Лієвим.

• 10 лютого Служба безпеки України провела обшуки в Олександра Лієва у рамках кримінального провадження, відкритого у серпні 2022 року.

Народний депутат України Ярослав Юрчишин подав із цього приводу звернення до СБУ та отримав відповідь. Його народний обранець опублікував у своєму Telegram-каналі.

Юрчишину відповіли, що у рамках кримінального провадження, відкритого за ч. 1 ст. 114-1 КК України («Перешкода законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань»), в Олександра Лієва було проведено обшук.

«Справа, за якою проводили обшуки у Лієва, не нова. Ще у серпні було зареєстровано кримінальне провадження […] Пан Лієв вказує, що проходить у цій справі як свідок. Не можу ні підтвердити, ні спростувати цю інформацію. Тому що СБУ у листі не вказувала на його процесуальний статус», - написав нардеп.

У відповіді СБУ на звернення народного депутата не вказано, за якими епізодами діяльності Олександра Лієва він фігурує у цьому провадженні.

Родина

Дружина – Тетяна Лієва. За даними системи онлайн-сервісу перевірки компаній YouControl, вона є керівницею компаній "Андерсен" та "Зручно".

Лієв має п'ятеро дітей від двох шлюбів.

Соціальні мережі

Facebook

Цікаві факти

Олександр Лієв захоплюється активними видами відпочинку, парашутним спортом та літературою.

Посилання

Вікіпедія

Міноборони

УНІАН

Українська правда