Пропонуємо згадати, якими були паради на День незалежності, починаючи з 1998 року (Інфографіка)

Якими були паради на День Незалежності України. Колаж: "Коментарі" / Дмитро Романюк

Військовий парад у центрі столиці — практично обов'язковий атрибут кожної держави, що себе поважає. Дати їх проведення в кожній країні здебільшого відрізняються, але кожна масова демонстрація бойової потужності обов'язково повинна бути приурочена до якої-небудь важливої дати. Наприклад, для французів — це День взяття Бастилії (14 липня), а в США щороку на День Незалежності традиційно проводиться парад-карнавал. У Китаї такі заходи проводяться нечасто — один раз на 5-10 років, однак до їх організації влада Піднебесної підходить із розмахом. Так, у 2019 році в параді, присвяченому 70-річчю створення КНР, брало участь 15 тисяч військовослужбовців, майже 600 одиниць бойової техніки та 160 літаків і вертольотів.

Ключовою точкою в новітній історії України вважається дата проголошення незалежності — 24 серпня. Саме в цей день вже третє десятиліття поспіль у центрі столиці йдуть строєм військова і бойова техніка, пролітають літаки та вертольоти. Втім, відзначати таким чином день виходу зі складу СРСР почали не відразу. Перший президент України Леонід Кравчук вважав демонстрацію військової сили недоречною. Перший військовий парад незалежної України в 1994 році на Хрещатику був приурочений зовсім до іншої дати (28 жовтня) — 50-річчя визволення України від фашистської Німеччини. Правда, назвати його повноцінним парадом досить складно — на заході була тільки хід військових. Аналогічним чином був відзначений і перший ювілей незалежності 24 серпня 1996 року. Повноцінних парадів за останні 30 років було проведено не так вже й багато — усього 9.

Через дорожнечу перший "канонічний" парад за участю колон танків і БТР влада змогла організувати лише в 1998-му. Перед його проведенням "Київпроєкт" дослідив асфальтне покриття Хрещатика і Майдану Незалежності. В результаті інженери компанії дійшли висновку, що навантаження на асфальт від танка значно менше навантаження від вантажівки. Військовослужбовці, які брали участь у тому заході, були нагороджені спеціальним нагрудним знаком.

Парад на День незалежності 1999 року здійснювали зі ще більшою помпою — перед майбутніми президентськими виборами тодішній глава держави Леонід Кучма, мабуть, вирішив не скупитися на видовища. Крім майже трьох тисяч військовослужбовців, які пройшли в "коробках" головною вулицею Києва, в шоу брало участь 128 одиниць бойової техніки та 36 одиниць авіації, включаючи літаки й вертольоти.

Втім, парад на 10-річчя Незалежності 2001 року затьмарив усі попередні заходи й досі залишається наймасовішим за кількістю задіяних військових (6530 осіб) і авіації (53 одиниці). Урочисту трибуну з переобраним Кучмою ділив тоді Володимир Путін, який тільки заступив на пост президента РФ. Парад також став "лебединою піснею" для української стратегічної авіації. Проліт над Майданом у парадному строю надзвукового бомбардувальника Ту-22М3 став його останнім публічним виступом в складі ВПС України. У наступні два роки 55 машин цього типу були розібрані на металолом. Ще кілька були передані в музеї авіації.

Після грандіозного святкування ювілею України кілька наступних парадів проводилося у форматі маніфестацій, а з приходом Віктора Ющенка і вони були скасовані. Поки у 2008 році, попри важку економічну ситуацію в країні, пов'язану з ліквідацією наслідків паводків і світовою кризою, що насувалася, не було прийнято рішення відновити традицію. У цьому заході взяли участь близько 3000 військових, 144 одиниці техніки та 30 — авіації. На Хрещатик тоді вперше виїхала вітчизняна модифікація танка Т-64БМ "Булат".

На наступному параді влада вирішила трохи заощадити, залишивши тільки хід 3,5 тисячі військових і проліт 35 літаків і вертольотів. "Програма" за участю бронетехніки була представлена виставкою досягнень українського ВПК, на якій демонструвалися два десятки одиниць техніки, включаючи танк "Оплот", БТР-4 "Ладья", бронемашини "Дозор-Б" і СРМ-1 "Козак".

У період президентства Віктора Януковича паради до Дня незалежності з метою економії коштів були скасовані. Їх замінили куди більш скромними заходами до Дня Перемоги 9 травня.

Традицію проведення парадів відновив президент Петро Порошенко. У 2014 році Хрещатиком промаршували строєм 2500 військових і проїхало 145 одиниць техніки, в тому числі модифіковані та побудовані в Україні системи залпового вогню "Град" і "Смерч", бронеавтомобілі "Кугуар", зенітно-повітряний комплекс "Оса", ракетні комплекси "Точка-У" і "С-300". Після закінчення параду частина військовослужбовців і техніки була спрямована в зону бойових дій на сході України.

Два роки по тому на День незалежності у повноцінному параді брало участь вже 4000 осіб і 200 одиниць техніки. Крім того, на ньому була презентована військова форма нового дизайну. В останній рік президентства Порошенка влада теж не поскупилася на проведення параду, перекривши за масштабом заходи "епохи Ющенка". У 2018 році у параді взяло участь близько 4500 військових, включно з представниками 15 країн-учасниць НАТО, 250 одиниць техніки, а також 30 літаків і вертольотів. Вперше до параду залучили жіночі підрозділи та армійських капеланів, а військовослужбовці використовували вітання: "Слава Україні! Героям слава!" замість традиційних привітань. Також були продемонстровані зразки американських ПТРК "Джавелін".

Адміністрація президента Володимира Зеленського у 2019 році презентувала новий формат святкування 24 серпня, який передбачав проведення урочистих ходів, однак у 2021-му концепція змінилася. 30-ту річницю Дня Незалежності України вирішили святкувати з особливим розмахом. У параді взяли участь понад 5000 осіб, 51 літальний апарат і 400 одиниць військової техніки — на порядок більше, ніж у 2001 році. В урочистому заході взяли участь військові 15 країн-партнерів України, а також кілька літаків ВПС Польщі, Словаччини та Великобританії. Вперше були продемонстровані БПЛА українського і турецького виробництв.

Раніше портал "Коментарі" повідомляв, що у порівнянні з багатьма іншими державами Україна цілком може вважатися країною, де жити дешево. Так дорого чи дешево бути українцем?