Важливо Енергетика на межі: чому Україна платить за чужі провали

Олексій Кучеренко про енергетику, тарифи, опалювальний сезон

Ціни на газ і світло, сотні мільярдів боргів, ризики зими 2025/2026, неефективні менеджери, корупція, маніпуляції з тарифами та політичні змови – усе це визначає якість життя українців. Чому ми знову опинилися на порозі енергетичної кризи? Хто відповість за борги та провали? І що робити, аби країна не опинилася без тепла, світла й грошей?
Про це в інтервʼю порталу “Коментарі” розповів Олексій Кучеренко, Голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України при формуванні та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг, Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

В мережі активно поширюється обговорення, що тарифи на газ і світло знову зростуть вже до кінця цього року. Підняття тарифів – економічна необхідність чи непомірні апетити компанії ДТЕК?

По-перше, не бачу, що в мережі збільшується активність обговорень стосовно зростання цін на газ і електроенергію, ніж зазвичай. Є певні – назвемо їх експертами або блогерами – які заробляють гроші на тому, що “хайпують” на цій проблемі. Зарано казати, що це питання серйозно обговорюється в уряді.

Коли все чомусь зводиться до ДТЕК, мені взагалі стає трошки смішно.  Будь-яка державна або недержавна енергетична компанія, генерація, оператори розподілу чи передачі, сонячні, вітрові, та хто завгодно – будь-яка компанія хоче дорожче продавати свою продукцію і хоче більший тариф. Причому це ж не тільки в енергетиці. І комунальні компанії, і вода, і тепло, і управителі, ліфтовики, обслуговуючі компанії. На будь-якому ринку виробники хочуть дорожче продавати свої товари або послуги.

Тому зводити це до бажання ДТЕК геть неправильно. Тим більше, що, мабуть, в першу чергу “Енергоатом” та й всі інші компанії завжди виступали за підвищення тарифів. Тут ключове значення має зовсім інше. Як держава та державні інституції, які регулюють цей так званий ринок, проводять тарифну цінову політику, наскільки вони контролюють цей процес та наскільки вони впевнені, що цей ринок на сьогодні є конкурентоспроможним. Наскільки прозоре та справедливе ціноутворення.

Але тут питання, в першу чергу, до уряду України та до законодавців, безумовно, які цей ринок створили своїм законом, а зараз дуже слабо контролюють і не розуміють, що там відбувається. Також питання до Національної комісії з регулювання енергетики, яка має дуже серйозний вплив  на цей ринок, до Міністерства економіки, яке 5 років робило вигляд, що нічого незвичайного не відбувається (в тому числі до колишньої Міністерки економіки-нинішнього прем'єра). Тут до всіх є питання. До міністра Галущенка, до міністрів інших міністерств, до всіх без виключення  є питання. 

Головне, що має значення – наскільки це ціноутворення прозоре, обґрунтоване та справедливе. Моя особиста точка зору – не прозоре, не конкурентне, не справедливе ціноутворення на усіх енергетичних ринках, на комунальних так само. 

Чому? Читайте уважно звіти тимчасової слідчої комісії, яку я очолюю за дорученням Верховної Ради. Там ми, по суті, все це відобразили в попередньому звіті, прийнятому Верховною Радою. Тепер я буду наполягати, щоб новий уряд і нова прем'єрка ознайомилися нарешті з усіма цими звітами і спробували зрозуміти, про що йдеться мова. Якщо зрозуміють – буде діалог, якщо ні – буде погано.

Як сталося, що три регіони (Харківщина, Київ і Дніпропетровщина) накопичили майже 70% усіх боргів тепловиків за газ?

Це дійсно надзвичайна інформація, яку “ДІКСІ ГРУП” нещодавно оприлюднила, я сам був неприємно вражений. Це три найпотужніші регіони, міста-мільйонники, які по суті і є центром цих боргів.

(За підсумками травня 2025 року, загальна заборгованість теплопостачальників за природний газ та підприємств водопостачання за електроенергію та її розподіл становить 124,2 млрд грн. Такі дані оприлюднено на порталі Energy Map. 

Найбільшу заборгованість мають Харківська область – 31,5 млрд грн (25,4% загального боргу), місто Київ – 19,7 млрд грн (15,9%) і Дніпропетровська область – 19,1 млрд грн (15,3%). Аналіз базується на публічно доступних даних за період з 1 лютого по 1 червня 2025 року, дані за попередні періоди відсутні у відкритому доступі.

Підготовка даного матеріалу стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках проєкту “Прозорість Енергетичного Сектору”, який виконує ГО “ДІКСІ ГРУП”. — Прим.ред.).

Харківщина і Харків – це окрема розмова. Я не хочу зараз у жодному разі харків'ян критикувати, але Харків модель “шантажу” обрав давно, ще за часів Добкіна і Кернеса покійного. Коли вони шантажували центр і намагалися не платити ні за газ, ні за електроенергію своїм водоканалам. Це в них така тактика. А зараз, на жаль, оскільки Харків і Харківщина знаходяться в складному становищі під час воєнного стану, то в мене складається враження, що це певна політична домовленість з центром: ми вам не платимо за енергоносії, але тримаємо регіон в стабільному стані. Я з величезною повагою ставлюся до харків'ян, але не думаю, що це дуже обґрунтована і розумна політика.

Причому за це все одно вся Україна має платити. Дніпропетровщина дещо схожа, хоча давайте не порівнювати. Бо Дніпро і Кривий Ріг – це два найпотужніші міста, які генерують борги, особливо Дніпро – місто-мільйонник. Вони в іншій ситуації, ніж Харків, і порівнювати не можна. І чому там такі шалені борги – окремо уряд має розбиратися.

Стосовно Києва, це взагалі нонсенс. Київ останні 11 років (ще з часів Черновецького, а потім Кличка) обирав тактику накопичення боргів. І коли я прочитав, що Київ має 19,7 мільярдів боргів за газ – це більше, ніж половина всіх областей!

Решта областей, крім Харківщини, Києва і Дніпропетровщини, мають 35 мільярдів. Київ має більше половини — 19,7, а Дніпро — 19,1. Це маразм, знущання. Думаю, що тут необхідна і політична оцінка, і щоб правоохоронні органи шукали, в тому числі, можливі змови і домовленості між КМДА та колишнім керівництвом Нафтогазу стосовно реструктуризації цих боргів. Але, як би там не було, за ці борги платить вся Україна та всі українці. І обґрунтування чи захисту ніякого для КМДА немає. Мені вкрай не подобається все, що робить КМДА в житлово-комунальному секторі. В першу чергу, теплопостачання, водопостачання і житлової політики. 

А що стосується електроенергії, це – борги водоканалів і там дещо інша ситуація. Їм тариф навмисно стримує НКРЕКП, тому ця проблема є штучно створеною. Але 12 млрд боргів водоканалів за електроенергію підривають стабільність на енергоринку. Це така сама відповідальність держави. 

Про ризики зими 2025/2026 та загрозу повторного енергетичного шоку.  Чи здатна система його витримати без радикальної реформи? Крім того, зараз на територію України направляють додаткові комплекси Patriot. Цього достатньо для захисту ТКЕ і об’єктів критичної інфраструктури, чи потрібна окрема “енергобезпекова система”?

А що таке енергетичний шок, якої ще реформи не вистачає, яка реформа потрібна? Давайте розрізняти принципові речі.

Є питання безпекові: як захиститися від можливих ракетних атак. Жодна реформа не допоможе це зробити. Причому тут реформа і захист об'єктів, які в принципі повністю захистити на землі неможливо, крім потужних сил протиповітряної оборони, комплексів Patriot і так далі. Але і вони всю Україну не думаю, що захистять.  Тому наслідки від ракетних атак цілком можливі і, на жаль, тут важко до них готуватися. Тому це окрема розмова — захист.

Безумовно, потрібно забезпечувати захист на газовидобувних об'єктах, газопостачання, електропостачання, хто ж проти. Але повністю захиститися від ракет абсолютно неможливо, вони максимум від дронів зможуть захиститися. Тим більше, давайте називати речі своїми іменами — мова йде про шахрайські дії й повну халатність посадових осіб тодішнього міністерства інфраструктури Кубракова і Агентства відновлення Найєма стосовно об'єктів-укриттів для захисту енергооб’єктів. Вони витратили шалені кошти (більше 20 мільярдів) і не побудували ці укриття, щодо цього правоохоронні органи мали би давно вже визначитись. Бо я дивуюсь, коли Найєм їздить в Рим, а не ходить на допити і не сидить за ґратами, якщо відверто. Він наніс шалену шкоду і державному бюджету, і енергетичній безпеці України. 

Але головний ризик цієї зими, як на мене, це газ. У нас величезні проблеми з газом, з балансом та ресурсом на зиму.

І всі заяви, що “ми успішно рекордними темпами закачуємо”, – це маніпуляції. Цих темпів не вистачає для того, щоб ми мали достатній запас газу, навіть якщо встигнемо накопичити 13 мільярдів. Так, ми протягнули на 13 мільярдах останню зиму. Вона була вкрай теплою, але і так з'їла всі запаси сховища. Тому по газу я бачу величезні ризики.

І це наслідки абсолютно безвідповідальної, неефективної системи управління Нафтогазом з боку Кабміна і неефективності всіх його менеджерів: Коболєва, Вітренка, Чернишова – абсолютно бездарних керівників, які, по суті, провалили все, що можна, в Нафтогазі. Але вони за це не відповіли. Навіть навпаки: досі бігають по ефірах і розповідають про свої звитяги. Це яскраве свідчення того, як держава неправильно вчиняє по відношенню до топ-керівників державних підприємств, які доводили їх до банкрутства.

У першу чергу, я би наполегливо радив новому міністру Світлані Гринчук і новому керівнику уряду, бо і пані Свириденко нікуди від цього не дінеться, сконцентруватися над балансом газу, зробити реальний аудит запасів газу і того, що там відбувається. Адже це може бути величезна проблема для економіки України. Не тільки для населення чи комунальних служб, а, в першу чергу, для економіки. Якщо не буде вистачати газу, то населення чіпати ніхто не буде, розумієте? А обмежувати будуть серйозні підприємства, які бюджет створюють, – тут я бачу велику проблему. 

Кадрові зміни в уряді: Шмигаль пішов до Міноборони, Свириденко призначили прем’єркою, Гринчук доручили Міністерство енергетики. Наскільки відрізнятиметься стратегія нового уряду? Якими мають бути першочергові кроки оновленого уряду з огляду на ситуацію в енергетичній сфері?

Я буду вимагати від уряду та всіх урядовців, починаючи від нової прем'єрки, щоб вони уважно прочитали звіт тимчасової слідчої комісії. Бо ми там відобразили по енергетиці і ціноутворенню в енергетиці всі проблемні моменти стосовно неефективного та незаконного ціноутворення для населення (ціни на енергоресурси), стосовно монополізації ринків і незрозумілої поведінки, в першу чергу, на енергоринку, стосовно проблемних моментів діяльності НАК “Нафтогаз України” і маніпуляцій, які накопичувало попереднє керівництво (до Корецького я не маю претензій, він буде виправляти все це). Ми далі продовжуємо свою роботу, і там дуже серйозні матеріали. Хай вони читають, бо буде біда. І це все треба виправляти.

Колишній очільник "Укренерго" Кудрицький разом з відомим бізнесменом Фіалою презентують свій високодохідний та швидкоокупний проект. Якщо тариф “Укренерго” достатній для того, щоб компанія не лише утримувала мережі й забезпечувала відновлення після атак, а й входила у високодохідні інвестиційні проєкти — то чи не варто говорити про його перегляд і зниження в умовах війни?

Ви абсолютно слушно і правильно ставите це питання. Мене теж якось дивує, що коли Кудрицький був на посаді, вони придумали таку схему цікаву – за рахунок тарифу "Укренерго" (ще раз підкреслюю, це не ринкові ціни). 

Тобто, це буде включено в тариф "Укренерго", і ми всі заплатимо в своїх платіжках (всі споживачі: побутові, непобутові, бюджетні). І враховуючи те, що такий високорентабельний у них бізнес, я задаюся питанням: якого біса ми мусимо оплачувати Кудрицькому та Фіалі такі проєкти, які за 3-3,5 роки окупляться? Що це таке? Тому я буду вимагати від нового керівництва і уряду, і "Укренерго", і наглядової ради "Укренерго", і Національної комісії, щоб вони відзвітували, що за такі рішення вони прийняли. 

Бо я не хочу бути ідіотом, який оплачує комусь на не конкурентному, погано конкурентному або слабко конкурентному ринку такий дохідний бізнес. Саме тому героїку, яку вони в Римі презентують, я категорично не сприймаю. 

Чи справді після завершення війни на українців чекає хвиля судових стягнень через борги за комуналку? Чи розглядає зараз держава варіант списання боргів на той випадок, якщо, наприклад, невдовзі (1–3 роки) закінчиться війна?

Треба думати і про це. Це дуже важке і важливе питання, безумовно. Я не бачу реальної аналітики стосовно боргів населення, чесно вам скажу, але думаю, що ці борги, безумовно, зростають. І я би так сказав: потрібен дуже серйозний аналіз і реструктуризація, навіть диференціація цих боргів. Одна справа, якщо люди мали можливість, але не сплачували. Інша справа, коли люди взагалі не мали можливості сплачувати, бо вони переселенці, без грошей, без роботи і так далі. Третя справа, коли вони за кордоном десь сидять і накопичують тут борги. Одним потрібно буде реструктуризувати, іншим — ні, з одних потрібно буде жорстко стягувати, а з інших, можливо, списувати. Але це мають бути дуже надзвичайно болючі верстви споживачів, оскільки списання — це коли за них заплатив хтось інший. З одного боку, нікому не раджу робити борги, а з іншого — просто категорично заявляю, що тарифна і цінова політика сьогодні (а це відповідно і в платіжках відображається, і в сумах боргів) не є адекватною, вона не є прозорою. Ми про це на початку говорили.

Тому в мене до Національної комісії та уряду безліч претензій. Знов таки, ми відобразили це в звітах тимчасової слідчої комісії.

Чому тарифна політика в Україні орієнтована переважно на підвищення вартості для населення, але при цьому не переглядаються правила експорту електроенергії приватними компаніями, навіть коли всередині країни є дефіцит і ризик відключень?

Коли у нас є дефіцит, ніякого експорту немає. Експорт є лише тоді, коли є профіцит і дійсно немає куди дівати електроенергію. Бо ви ж розумієте проблему і відмінність електроенергії від будь-якого іншого товару чи енергоресурсу, навіть того ж самого газу. Газ можна зберігати у сховищах. Коли є зайві обсяги, наприклад, запаси газу накопичуються. Електроенергію поки що нема де зберігати. От підуть ці батарейки, акумулятори, більш-менш буде стабілізація. Тому саме інтеграція з європейським ринком дає можливість брати або продавати надлишки, і це нас рятує.

Інша справа сьогодні щодо імпорту та відкриття його для крупних споживачів (тієї ж самої Криворіжсталі). Криворіжсталь звернулася до уряду на предмет того, що через ціни на енергоносії вони опинилися на межі зупинки. Тому вони вимагають допустити їх до імпорту. Не зовсім розумію, чому не можуть імпортувати, бо там все ж таки відкритий ринок, аукціони, та вони можуть брати участь в цих аукціонах, як такий потужний споживач, і імпортувати. Але вони б'ють в набат. І питання високої ціни на електроенергію сьогодні дуже є болючим для, в першу чергу, бізнесових та бюджетних структур.

Чому уряд втручається в тарифну політику "Укренерго", попри зобов’язання перед міжнародними кредиторами, і чи не призведе це до зриву фінансування, критичного для відновлення зруйнованої енергосистеми?

(Нардеп від фракції "Голос" Максим Хлапук заявив, що внаслідок дій Міненерго, яке без погодження з міжнародними партнерами внесло критичні зміни до статутів НЕК "Укренерго" та Оператора ГТС України, ми можемо втратити доступ до €234,4 млн та $189,3 млн якраз в час підготовки до наступного опалювального періоду. Вибірка цих коштів вже призупинена. — Прим.ред.).

Це особиста позиція нардепа Хлапука і групи, яка ідентифікується дуже елементарно. Це так звані лібертаріанці, умовні друзі Сороса. Вони ж всі очевидні, їх треба назвати: пан Герус, пані Совсун, Железняк, Хлапук. Вони вели війну з міністром енергетики, з міністерством, з Галущенком. А полем бою стала компанія "Укренерго", бо вони його критикували за його дії. Я абсолютно не сприймаю їхню критику в цьому контексті. Якщо там могли бути закупівлі якісь корупційні — то хай розслідують. 

А стосовно "Укренерго" у мене кардинально інша позиція і оцінка діяльності керівництва "Укренерго". Маю на увазі, попереднього керівництва  (Кудрицького, Брехта і так далі). Категорично не вважаю їх ефективними управлінцями. Я вважаю, що величезні помилки і зловживання були зроблені в системі "Укренерго". Абсолютно зайві кредитні ресурси були повішені на компанію "Укренерго" і не зрозуміло куди ці гроші пішли.

Вам одну цифру наведу. В 2020 році обслуговування кредитів "Укренерго" приблизно коштувало компанії 400 мільйонів гривень. А в 2024 році воно коштувало вже під 9 мільярдів гривень. Тобто кредитний ресурс, відсотки обслуговування, це все оплачується споживачами в тарифі. Це ж має бути закладено в тариф.

Кардинально інша точка зору в мене. Я вважаю, що саме воно — існуюче "корпоративне управління" — довело українські енергетичні компанії до цього (і "Нафтогаз", і "Укренерго"). І наша ТСК це відобразить обов'язково.

У нас будуть гарячі дискусії, хтось буде мати іншу точку зору, але тут моя позиція абсолютно принципова. І, до речі, ви ж не випадково про цей випадок з Кудрицьким підняли питання. Я вам пояснив мої претензії.

Через атаки Росії Україна втратила 2 млрд кубів газу, а ще 3 – через неефективне управління Нафтогазом. Хто чи що заважає створенню ефективного управління в Нафтогазі? 

Абсолютно слушне питання. Кажуть, що нам п'яти мільярдів не вистачає, але ж ми втратили два мільярди кубів через удари. Так, через удари, в балансі, втратили два мільярди. І саме тому я беруся стверджувати, що ще три мільярди, яких нам не вистачає, це абсолютно недолуге управління "Нафтогазом" з боку Наглядової ради. І цієї, і попередньої, і всіх без виключення менеджерів – Коболєва, Вітренка, Чернишова. Вони доводили "Нафтогаз" до такої ситуації. А уряд заплющував очі, тому що "Нафтогазом" у нас опікувався завжди Офіс Президента. І тут має місце ситуація, що безвідповідальність така. Ніхто не винний. Колективна безвідповідальність. Вони ходять і піаром займаються, великі діячі, а ми потім за це будемо розплачуватися. І саме тому буде стояти питання рано чи пізно щодо підвищення ціни на газ, щоб покривати ці борги. Така буде ціна для нас за їх дуже "успішне" управління, політиканство та піар. 

Читайте Comments.ua в Google News