Ексклюзив Голова Держагентства розвитку туризму України Мар’яна Олеськів: Наша туристична галузь може дати країні до 10% ВВП

З усіх галузей, на які вплинула коронавірусна криза, туристична виявилася однією з найбільш постраждалих. Переважна більшість країн світу була змушена "повісити замок" на вхід для туристів і це стало величезною проблемою для багатьох. Наприклад, Італії туризм щорічно приносить, за скромними оцінками, близько 10 млрд євро в рік, а це – 12% ВВП країни.

Україна, звичайно, увагою іноземного туриста не розпещена, але і наша держава якраз напередодні пандемії зробила серйозний крок з метою поліпшити ситуацію. 1 квітня було офіційно запущено Державне агентство розвитку туризму України, яке має зайнятися підвищенням туристичної привабливості нашої країни. Журналістам "Коментарів" вдалося поспілкуватися з головою новоствореного агентства Мар'яною Олеськів, яка розповіла про найгостріші проблеми туристичної галузі в Україні і, головне, пояснила, яким чином її команда буде ці проблеми вирішувати.

"Зараз відкривається велике вікно можливостей для внутрішнього туризму"

– Три місяці тому стало відомо, що ви очолили Держагентство розвитку туризму. Невдовзі Україну накрила пандемія коронавірусу, карантин та криза туристичної галузі. Це якось вплинуло на ваші плани на цій посаді?

– Загалом плани не змінились. Було 10 цілей, які я ставила перед Державним агентством розвитку туризму (ДАРТ), вони ж і залишаються. Зокрема, покращення іміджу України у світі, розвиток внутрішнього туризму, збільшення кількості туристів цільових ринків, удосконалення нормативно-правової бази у сфері туризму, підвищення ефективності управління туристичною галуззю, аналіз ринку та статистика, розвиток туристичної інфраструктури, інновації в туризмі, якісний сервіс та освіта, а також розвиток ділового туризму.

Єдине, що COVID-19 вплинув на перерозподіл пріоритетності цих цілей. Зараз відкривається велике вікно можливостей для внутрішнього туризму, тому сьогодні всі мої зусилля та зусилля нашої команди, всіх партнерів з туристичної спільноти направлені саме на цей напрямок. Дуже важливо, що в цьому ми маємо повну підтримку президента України та уряду.

Дійсно, однією з причин гальмування розвитку туризму в Україні стала недосконала система управління галуззю, відсутність туристичної статистики, тому зараз ми активно працюємо над удосконаленням нормативної бази. Зокрема, розробляємо новий закон "Про туризм", який допоможе впорядковувати галузь та дозволить показати її вагу. 

– Коли очікувати закон "Про туризм"? Яка доля законопроекту №3377, який має захистити туристичні компанії від масових банкротств?

– Над законом "Про туризм" ми активно працюємо. Тут важливо продумати до деталей нормативну базу, щоб закон дійсно запрацював – необхідно розробити дієві підзаконні акти. Ми плануємо, що до кінця року його буде ухвалено, але ще є багато питань, які потребують обговорення зі всіма зацікавленими сторонами.

Щодо пакету законів про підтримку туристичної галузі, вони будуть розглядатися у Верховній Раді у червні. Ми подали свої пропозиції та постійно перебуваємо на зв’язку з парламентським комітетом.

– Як взагалі виникло Агентство?

– Агентство було створене урядовою постановою у грудні 2019 року, тоді ж оголосили конкурс на голову ДАРТ, участь в якому я вирішила взяти. Власне, я маю достатній досвід роботи в туристичній галузі. Це були різні бізнес-проекти: я створювала портал про відпочинок в Україні, пізніше працювала в конференц-індустрії з проведенням великих заходів, з діловим туризмом. Також маю досвід роботи в органах місцевого самоврядування, зокрема, розвивала туризм в Одесі та Львові. Це був досить позитивний досвід, який можна і потрібно імплементувати на державному рівні. 3 березня мене призначили на цю посаду і практично відразу почалась пандемія коронавірусу. Тому становлення ДАРТу припадає на такі буремні часи.

– Хто  входить до вашої команди і чому? Які є кадрові проблеми? 

– Через епідемію тривалий час в Агентстві я була єдиним працівником, але ми вже розпочали формування своєї команди, і з цим виходить цікава історія. З одного боку, це державна служба, де є багато вимог до освіти та знання законодавства і неринкові зарплати. З іншого – у нас дуже високі вимоги до працівників. Враховуючи, що ми досить маленьке агентство, це мають бути дуже фахові та активні люди, які зможуть швидко реалізовувати все задумане і вести всі проекти від А до Я. Відповідно має бути і досвід, і розуміння, і воля, і сила, щоб не зігнутись під тиском будь-яких обставин та бюрократії. Ми зможемо довести до кінця все задумане. Зараз нас ще небагато, на сьогодні в штаті є три людини, які відповідають за кадри та комунікацію, набір триває.

Складність в тому, що зарплата нижча, ніж наші вимоги. Шукаємо шалених людей, які сьогодні готові певний час багато працювати, мало заробляти, але зробити такий кейс, яким ми всі зможемо пишатись. Нам просто необхідно вивести Україну в топ-10 європейських туристичних країн, розвинути внутрішній туризм, змінити застарілу систему управління галуззю, децентралізувати її, запровадити державно-приватне партнерство в цій сфері. 

Це серйозні виклики, тому я вимоглива до тих, хто буде з нами в цьому човні гребти інколи проти течії, але досягати цілей.

"Хоч ми і намагаємося глобалізуватися, але іноземцям цікавий наш колорит"

– Якщо порівняти ситуацію з туризмом в Україні та світі, в чому відмінності? Які сильні та слабкі сторони проявилися особливо виразно в цей кризовий час?

– Слабкі – відсутність статистики і неврегульованість туристичного ринку. Сильні – ми не дуже залежимо від в’їзних туристичних потоків. У цій кризовій ситуації плюсом для нас є те, що в Україні було всього близько 13% в’їзних туристів.

Як не парадоксально, криза все-таки дає багато можливостей розвивати наш внутрішній туризм. Це той поштовх, який дозволить побудувати міцний фундамент, навести лад в управлінні галуззю, і з такою базою нарощувати потенціал.

В подальшому сильною стороною України для світу лишається те, що ми для них така собі незвідана туристична дестинація. Що б там не говорили, у нас є добра готельна та ресторанна інфраструктура, якісна гастрономія, збережені традиції. У нашому карпатському регіоні, як вважають іноземці, можна побачити життя типових європейців 100 років тому. Ми це зуміли зберегти. Крім того, у нас є радянська індустріальна спадщина, яка також цікава для багатьох ринків: будинки, мозаїка, заводи, старі зупинки. Хоч ми і намагаємося глобалізуватися, але іноземцям цікавий наш колорит – їжа, архітектура, традиції, вишивка. 

– На відміну від тих же Греції, Іспанії, Італії, Єгипту та Туреччини, де туризм займає серйозний відсоток в економіці, в Україні він невисокий. Мабуть, тому влада і не приділяла цьому особливої уваги. Як налаштовані виправляти ситуацію, враховуючи що навіть зараз "обрізані" кошти на розвиток туризму?

– Згідно з офіційними даними, український туризм становить 1,4-2% ВВП країни. За різними оцінками експертів, ця частка сягає майже 9%. Щоб зрозуміти, яким насправді є цей показник, потрібно налагодити правильну комплексну систему збору даних. Хто є український турист, куди саме він хоче їздити відпочивати, чого йому не вистачає, які його пріоритети, хто приїжджає до нас і з якою метою – цілісних і чітких відповідей на ці питання до цього часу немає.

Як я вже казала, сьогодні в Україні надходження в бюджет від туризму є невисокими, порівняно з іншими галузями. На це є багато причин, одна з них – велика частина активності досі перебуває в тіні. Проте усі учасники ринку повинні розуміти, що детінізація важлива для демонстрації ваги самої галузі. І тут треба показати конкретні цифри. Ми будемо робити зручну систему подачі статистики, а також співпрацювати з партнерами та міжнародними організаціями для проведення інформаційної кампанії щодо необхідності подачі даних та важливості виходу із тіні.

Зараз ми активно працюємо з профільним парламентським комітетом над поверненням в бюджет фінансування туристичної галузі цього року. Незабаром розпочнеться бюджетний процес на наступний рік, ми докладемо всіх зусиль,  щоб у 2021-му туристична галузь була достатньо профінансована, адже це інвестиція в майбутнє. Ці кошти принесуть набагато більші дивіденди від створення нових робочих місць та збільшення податкових надходжень.

Ми також будемо працювати з міжнародними партнерами, залучати їх до фінансування частини заходів у сфері туризму.

– Як же вирішити проблему виходу турбізнесу із тіні?

– Наша мета – зробити Єдиний реєстр суб’єктів туристичної діяльності для того, щоб всі, хто працює в галузі, могли зручно та легко зареєструватись. Сьогодні є багато невизначеності. Наприклад, немає визначень хостелу, апартаментам, гостинному дому тощо. При тому, що у нас всі готелі мають пройти категоризацію.

Разом з народними депутатами ми працюємо над тим, щоб зробити  реєстрацію для всіх суб’єктів туристичної діяльності обов’язковою, а категоризацію – добровільною. Якщо готель хоче, щоб у нього на фасаді висіли три зірки, він має пройти цей процес. Якщо для нього це неважливо, то досить лише реєстрації. Таким чином всі вийдуть у легальну площину.

Далі питання до самого ринку, коли його учасники самі себе контролюють. Хтось зареєстрований, сплачує податки, а інший – ні. Тут запустяться процеси саморегуляції. 

"Більше 70% українців ніколи не виїжджали за межі своєї області. Ми не вміємо відпочивати, подорожувати і отримувати враження"

– Який потенціал туризму в Україні? Що потрібно зробити для його розвитку?

– Наш туризм можна порівняти з айсбергом – згори бачимо лише частину  проблем (мало туристів, мало надходжень, питання до інфраструктури). Але на глибині є невпорядкованість самої галузі та абсолютно застарілі методи управління. Це треба змінити в першу чергу, бо інакше жодні гарні маркетингові заходи не дадуть бажаного результату, тому що ми навіть не зможемо виміряти економічний ефект від таких інвестицій. Якщо все правильно зробити, то туристична галузь може дати до 10% ВВП України.

– Які області входять зараз в туристичний ТОП України? Хто міг би приєднатися до них і яким чином?

– Якщо говорити про іноземних туристів, то в топі не області, а міста – Київ, Львів, Одеса. Далі – Чорнобильська зона та Карпати. Для внутрішнього туриста – це Львів, Одеса, а також традиційно популярні Чорноморський та Азовський регіони, Карпати і Закарпаття.

Має потенціал схід України, де можна розвивати повноцінно  індустріальний туризм. Тут цікаві Маріуполь, Кривий Ріг, який зараз активно працює над туристичними продуктами. Звісно ж Харків, Дніпро та Запоріжжя. Поділля – нерозкритий регіон з чудовою природою і безліччю історичних пам’яток.

Зараз дуже важливо спонукати мешканців обласного центру відкривати свою і сусідні області, бо в кожному регіоні є озера, річки, комплекси відпочинку, історичні пам’ятки. Дуже часто наші люди традиційно їдуть на море чи в гори, зовсім не подорожуючи своєю малою батьківщиною, де, без сумнівів, є чим пишатися. 

– Як зробити внутрішній туризм трендом? Серед своїх завдань Ви називаєте "сформувати культуру подорожей в Україні". Що це означає?

– Це частина нашого культурного розвитку. Коли ми сидимо вдома, дивимось телевізор чи проводимо час в торгових центрах, ми не розширюємо наш світогляд. Понад 70% українців ніколи не виїжджали за межі своєї області. На жаль, ми не вміємо відпочивати, подорожувати і отримувати враження. Ми не знаємо свою країну, а країна не готова видати туристичний продукт високої якості, до якого звикли ті, хто активно подорожує.

Нам просто необхідно виховувати культуру подорожей, та це гра в довгу, це нелегкий процес, його не можна зробити в один клік. Ми повинні запровадити довготермінову інформаційну кампанію, працювати з кожною окремою аудиторією, долучати лідерів думок, щоб це стало трендом. До старшого покоління намагатися достукатися через телебачення, до молоді – через YouTube та соцмережі. Треба працювати з цими аудиторіями і розуміти, що результат не зможе бути швидким.

Для початку моя мета, щоб люди, які є прихильниками пасивного відпочинку, все-таки хоча б раз на рік хоч на вихідні виїжджали з туристичною метою у сусідню область. 

Звичайно, з молоддю, зі школярами легше працювати. Хто подорожує з дитинства, той сприймає це за необхідність і в подальшому житті. 

– Враховуючи проблеми туристичної галузі, деякі країни дають знижки, знижують ціни, йдуть на компенсацію частини вартості перельоту для туристів. Що в цьому напрямку робиться в Україні?

– Так, наприклад, Італія хоче компенсувати частину подорожі для сімей з низьким доходом. Механізм – частково через зменшення податків, частково через компенсацію готелям за розміщення. В Україні це важко здійснити з багатьох причин, зокрема тому, що люди не показують свої реальні доходи. Органи соціального захисту могли б робити перерозподіл, але наскільки це все буде зроблено справедливо, важко гарантувати. Такий механізм у нас не спрацює.

Багато представників українського туристичного бізнесу теж надають певні акційні пропозиції. Водночас морські регіони не поступаються, і часто підвищують ціну. Але, крім моря, в Україні є інші гарні місця. Я б радила звернути увагу на них також ще й тому, що там менша щільність відпочиваючих. Це актуально зараз.

Є інший задум, над яким ми зараз активно працюємо з нашим міністерством та профільним парламентським підкомітетом. Йдеться про виділення коштів зі стабілізаційного фонду на гранти для підприємств туристичної галузі заради створення нових туристичних продуктів. Це стимулюватиме їх робити щось цікаве, а вартість цих продуктів буде нижчою для громадян, бо держава частково компенсує витрати. Це підтримає бізнес. 

"Всі проблеми українського туризму є абсолютно реальними для вирішення"

– Зараз багато говорять, що після пандемії коронавірусу "світ не буде колишнім". Туризм – так точно. Які новації очікують на нас після завершення карантинних заходів (транспорт, готелі-хостели, пляжі-басейни, екскурсії, харчування, розваги тощо)? Наскільки це може ослабити інтерес туристів до відвідування тих чи інших місць? Як втримати баланс між заходами безпеки та зацікавленістю?

– Температурні скринінги, дезинфікатори, постійне миття рук надовго увійдуть в нашу звичку і спосіб життя. Зокрема, міжнародні експерти кажуть, що тепер туалети в публічних приміщеннях будуть планувати на вході, а не десь в кінці. Крім того, як би сумно це не звучало, це не останній вірус, який може ввірватися в наше життя, тому санітарним нормам зараз буде приділятись більше уваги.

Відстань між столиками і кількість людей на квадратний метр у закладах харчування, неможливість доступу до їжі самих туристів, певна відстань на рецепції між людьми, дезинфікатори, які мають бути встановлені в певних місцях... Якщо раніше ми отримували в готелях тапочки і шампуні, то зараз туди додадуть ще маленький антисептик і маску. На певний час залишиться зобов’язання ходити в масках в громадських місцях. Передбачаю, що будуть теж певні обмеження по басейнах і СПА, тому що це місце швидкого розповсюдження інфекції.

– Ваш прогноз щодо відновлення міжнародного туризму для українців: на коли можна його планувати і чи варто взагалі?

– Сподіваюсь, що наші громадяни цього літнього сезону відпусток все-таки підтримають український туристичний бізнес, і намагатимуться відвідати цікаві місця, щоб відкрити для себе щось нове у своїй країні. Аналогічні рекомендації – відпочивати на батьківщині – озвучили уряди багатьох європейських країн.

Міжнародні подорожі матимуть певний ризик, тому що ми не знаємо, як розвиватиметься ситуація з пандемією в різних країнах. Існує високий ризик другої хвилі після послаблення карантину у багатьох країнах. Будемо відслідковувати та оперативно реагувати, наше Міністерство охорони здоров’я надаватиме рекомендації.  

– На завершення, назвіть топ-п’ять проблем української туристичної галузі, що вже накопичились та тільки-но з’явились. Як їх вирішити?

– Існує п’ять основних проблем: застаріла законодавча база; відсутність туристичної статистики; відсутність державно-приватного партнерства; відсутність міжнародного маркетингу  та фінансування протягом багатьох років; застаріла інфраструктура.

Але всі ці проблеми є абсолютно реальними для вирішення. Добре, що зараз на найвищому рівні – і у президента, і в уряду є розуміння, що туризм – це важливо. А також те, що міжнародні інституції підтримують та фінансують проекти в туризмі. Зокрема ЄБРР розробив дорожню карту для розвитку туризму України. Саме зараз в неї вносяться деякі поправки на ситуацію з вірусом, та вже найближчим часом її передадуть уряду для подальшого використання напрацювань.

Читайте Comments.ua в Google News