Сотні тисяч гривень для ЗСУ та волонтерський штаб у власному будинку: історія волонтерки з Дніпра

Катерина Манушенко, фото із особистого архіву

Рік незламності та боротьби, рік крові та переживань, рік, на протязі якого Україна щоденно чула звук тривожних сирен та згорала від ворожих ракет. За час повномасштабної війни з Росією, яка підло вторглася в нашу країну, загинуло чимало військових та цивільних, зруйновані житлові будинки та школи, а сотні тисяч українців досі не можуть оговтатися від російського терору, побаченого на власні очі.

В ці тяжкі для країни часи всі покладають надію на силу молитви, мужність та незламність ЗСУ і допомогу держав-партнерів. Неоціненним внеском у майбутню перемогу також можна назвати діяльність великої кількості волонтерів, які часами ризикуючи власним життям, транспортують одяг та продукти в прифронтові міста та збирають гроші для придбання необхідних речей військовим. Саме робота волонтерів є максимально недооціненою, адже, як правило, усі вони знаходяться у тіні своїх добрих справ. Так, до прикладу, виданню "Коментарі" випадково вдалося дізнатися про 24-річну дівчину з Дніпра Катерину Манушенко. На початку війни вона організувала у власному будинку справжній волонтерський штаб, в якому встигає і одяг для захисників шити, і власну дитину виховувати. За останній рік, як виявилося, волонтерці самотужки вдалося зібрати майже 200 тисяч гривень для ЗСУ.

Перший день війни: "Святкували день народження о восьмій ранку, бо не знали, що з нами буде ввечері"

Видання "Коментарі" вдалося зв’язатися з волонтеркою Катериною та розпитати, яким особисто для неї видався останній рік війни. В невимушеній розмові дівчина розповіла, що навіть після почутих вибухів вранці 24 лютого не одразу зрозуміла, що коїться.

"П’ята ранку. Я з дитиною була сама вдома, я прокинулась від вибуху, подумала, що наснилось. Щойно закрила очі, як пролунав ще один вибух. Здається, сирена вже гула. Телефоную батькам і питаю, чи вони щось знають. Ті кажуть, що зараз стоять на вулиці, бачать якесь червоне сяйво і вибухи неподалік нього. Чесно, у ту мить я сподівалась, що це якийсь завод горить, тобто десь сильна пожежа. Вже близько сьомої ранку, після звернення президента, все стало зрозумілим", — розповідає дівчина.

Волонтерка каже, що 24 лютого у її брата був день народження. Заплановане свято її родина вирішила перенести з вечора на ранок, адже було не зрозуміло, що може статися за одну годину, куди прилетить нова ракета.

 "В день російського вторгнення моєму брату виповнилося 9 років. Як зазвичай, ми всією сім’єю мали святкувати цю дату ввечері за родинним столом, але доля вирішила інакше. Святкували ми о восьмій ранку, так як не знали, що з нами буде ввечері", — додає Катерина.

"В березні мій батько пішов добровольцем захищати Україну"

Говорячи про те, з чого саме почалася волонтерська діяльність дівчини, сама вона зізналася, що на це її спонукнув далеко не початок війни, а рішення батька відправитися воювати, захищати рідну землю. В той момент вона переосмислила для себе багато речей та зовсім по-іншому почала сприймати світ.

"Не було такого, що в перший день війни я відразу "увімкнулась" в процес волонтерства. 6 березня мій батько поїхав на навчання, вирішивши у якості добровольця піти воювати. Перші неділі була повна апатія. Не хотілось нічого: гуляти з дитиною, розмовляти, щось робити. Потім, коли в наше місто, Дніпро, масово почали приїжджати люди – переселенці, я почала допомагати їм знайти житло неподалік свого місця проживання. Вже після чергової розмови з татом, в якій він сказав, що йому необхідний тепловізор, я почала проводити свої перші збори для ЗСУ (ред. – початок травня)", — розповіла Катерина.

"Перший збір приніс близько 40 тисяч гривень"

Дівчина каже, що гроші вона почала збирати за допомогою соціальних мереж. Там, об’єднавшись з деякими своїми однокласниками, вона виставляла публікації з проханням до користувачів доєднатися до збору коштів.

"Зверталася до різних блогерів в особисті повідомлення. Писала всім індивідуально, без жодних шаблонів. Інколи записувала голосове повідомлення на півгодини, детально пояснювала для яких цілей збираю гроші. Загалом близько 50-ти чоловік пішло мені на зустріч. Свій перший збір я розпочала пізно ввечері, а коли зранку ввімкнула телефон, то була шокована – додаток банку не вщухав від повідомлень хвилин десять – люди активно надсилали перекази, хто скільки міг. Так я змогла зібрати перші 40 тисяч гривень, на які згодом були закуплені речі для хлопців з передової", — розповідає Катерина.

Саме за таким сценарієм і проходили подальші збори, ініційовані волонтеркою. Загалом вдалося зібрати близько 110 тисяч гривень.

Дівчина також додає,що нечувану підтримку під час закупівлі речей для хлопців, вона отримала від власників інтернет-магазинів, які часами погоджувались продати їй той, чи інший товар за оптовою ціною, без жодного прибутку для себе. Таким чином, підкреслює Катерина, вдавалося не тільки економити зібрані гроші,але й закупляти куди більше речей,аніж планувалося.

"Хобі почало приносити прибуток, який теж йшов на ЗСУ"

Як розповідає героїня матеріалу, якось вона згадала, що вміє робити браслети з бісеру. Тоді їй на думку прийшла ідея спробувати власноруч створювати і продавати аксесуари, а прибуток від них, також пустити на закупівлю необхідних речей для захисників.

"Я почала робити браслети з бісеру та продавати їх, гроші з продажу всі йшли на допомогу підрозділу, спочатку того, де був тато. Також за фіксовану ціну я проводила консультації з користувачами Мережі 7, де навчала їх веб-дизайну. В такий спосіб вийшло зібрати близько 10 тисяч гривень", — каже волонтерка.

Крім усього іншого, каже дівчина, разом з бабусею, їй вдалося пошити для військовослужбовців дуже багато спідньої білизни. Тканину вдалося добути самотужки, тому на ці речі грошей витрачати не довелося, додає Катерина.

Коротко про результати: майже 200 тисяч гривень для ЗСУ, не виходячи з дому

Волонтерка згадує, що коли почала займатися збором речей та грошей для солдатів, частину свого будинку вона перетворила на справжню штаб-квартиру. У одній з великих кімнат, каже дівчина, вона облаштувала такий собі цех по пошиттю білизни, склад для пакування придбаних речей і продуктів, а також місце, в якому вона могла б усамітнитися з колегами для обговорення чергового збору.

"Близько 120 тисяч гривень вдалося зібрати за допомогою небайдужих людей, ще 50 тисяч витягнула з так званої "заначки". Чоловік говорив не витрачати відкладені кошти, раптом завтра доведеться мені з дитиною десь тікати, але для мене в пріоритеті було допомогти татові та його побратимам. Загалом, до слова, вдалося придбати 2 тепловізори, дрон, айпад, велику кількість продуктів харчування, гігієнічні засоби, лопати, бензопили, зимовий та термо-одяг. Усі куплені пристрої, пристосування та речі були передані для 25-ї та 93-ї десантно-штурмових бригад", — розповідає дівчина.

На завершення розмови Катерина додала, що вона планує і надалі займатися збором допомоги для армії та робити все, щоб Україна якомога швидше перемогла ворога.

Нагадаємо, раніше наше видання опублікувало ексклюзивне інтерв’ю із Народною артисткою України Катериною Бужинською, в якому вона розповіла про благодійні концерти на підтримку ЗСУ та рідного брата, що зараз боронить Україну під Бахмутом.

 

Віталій РОЗКАРЯКА,

"Коментарі"

Читайте Comments.ua в Google News