Співачка Тоня Матвієнко: Буду продовжувати займатись улюбленою справою та власним прикладом розвінчувати міфи

Тоня Матвієнко. Фото із архіву співачки

Про Тоню Матвієнко Україна заговорила у 2011 році. Саме тоді у першому сезоні співочого талант-шоу "Голос країни" вона спершу не пройшла прослуховування "наосліп". Зіркові тренери захоплено відгукнулися про її вокальні здібності, проте до своїх команд не обрали через "народний тембр". Олександр Пономарьов, який не знав, що перед ним донька Народної артистки Ніни Матвієнко, навіть порівняв з її тембром спів Тоні...

Антоніні Матвієнко надав другий шанс продюсер шоу Костянтин Меладзе. Після повторного прослуховування її обрала у свою команду співачка Руслана. У фіналі прямих ефірів Тоня здобула друге місце, поступившись Івану Ганзері в останньому голосуванні.

Тоня Матвієнко на шоу остаточно знайшла себе як співачка, а також знайшла любов – суперник Арсен Мірзоян через деякий час став її чоловіком. Про творчість, кохання, сім'ю та багато іншого ми й поговорили.

- Складно чи легко бути донькою Народної артистки Ніни Матвієнко?

- Звісно, я пишаюся своєю мамою. Дай Боже їй здоров’я та сил! Вона для мене взірець людяності, жіночності, мудрості. У мене і думок ніколи не було "легко чи важко бути донькою Ніни Матвієнко?". Вона завжди була, є і буде насамперед моєю мамою. Вже після 30-ти років, коли я вибрала шлях співачки, почала зіштовхуватись зі стереотипним мисленням людей, мовляв, усі мої заслуги – це домовленість мами. З часом вже змирилась з такими домислами людей, але ні в якому разі не відступлюсь від своєї мрії! Незважаючи ні на що буду продовжувати займатись улюбленою справою та на власному прикладі розвінчувати міфи.

- Як мама вплинула на Ваше становлення і як особистості, і як артистки?

- У професії та творчості вона – мій головний кумир. Змалечку я спостерігала за її відповідальним відношенням до роботи, за її музичними смаками. Вдячна, що вона відправила мене у музичну школу, завдяки чому у мене є професійна освіта, що я розуміюсь у нотній грамоті, тощо. Інколи, звісно, підказує як краще заспівати. А щоб на мене впливати – ніколи такого не було. У мене своє бачення світу і кар’єри – це мій особистий досвід, а результати моєї роботи залежали лише від мене.

- Ви вперше стали мамою в 17 років. Як сприйняли батьки народження Уляни? З якими труднощами довелося зіткнутися?

- Коли я народилася, один дідусь-пророк сказав батькам: "Ваша дівчинка у 16 років у пелені принесе дитя". Думаю, тоді ніхто не сприйняв ці слова всерйоз. Але коли я повідомила про ранню вагітність – отримала шалену підтримку від мами і тата. Допомагали усіляко: морально, порадами у вихованні, грошима. І я й досі їм за це дякую! Звісно, було важко сприймати стереотипи суспільства. Наприклад, будь-яка хвороба Уляни – відразу казали: недосвідчена молода мама, не догледіла. Важкий був період і емоційно, і фізично. Але дякуючи батькам і усій родині, ми впоралися з усіма випробуваннями.

- Які у вас стосунки зі старшою дочкою?

- Зараз із впевненістю можу сказати, що ми подружки! Але колись відбулася "прірва" у наших відносинах і ми втратили зв’язок "мама-донька". Це трапилось, коли я розлучилася з першим чоловіком. Майже у той же час на моєму життєвому шляху трапився проєкт "Голос країни". Уляна цей період важко переживала. Але з появою Ніни – все змінилося на краще. Та й Уляна підросла, стала більш свідомо ставитись до життя. Головне, що цей період ми також пережили. Для мене найважливіше, що вона зростає здоровою та щасливою!

- 15 січня 2016 року у Вас народилася друга донька – Ніна.  Чи бачите в ній задатки співачки?  Чи почуємо ми спів трьох поколінь?

- На генетику вплинути неможливо – голос передається, вони ж мої донечки. Наприклад, у Уляни є, як то кажуть, "Матвієнківські нотки" в голосі. Стосовно Ніни – ще важко сказати, вона маленька. Чи схочуть вони стати співачками? Все буде залежати від їх бажання. Впливати на них я не зможу та й не буду. Вони самі зроблять свій вибір. А справа батьків – підтримати вибір дитини та зробити все для досягнення її мети самореалізуватися у цьому світі.

- Серед Ваших спеціальностей є і "менеджер зі зв'язків з громадськістю". Чому вирішили навчатися саме цьому? Як допомагає в нинішній діяльності?

- Після закінчення музичної школи я вже була молодою мамою. Тому треба було мислити раціонально. Вступати до консерваторії було не найкраще рішення. Треба ж було дбати про дитину, забезпечувати її потреби, думати про майбутнє. Саме в той період в Україні почали навчати фахівців зі зв’язків з громадськістю. Мені стало цікаво здобути цю освіту. Фахівців на ринку було небагато, тому і конкуренція невелика. Проте, пропрацювавши деякий час піарницею у рекламній агенції і менеджером у художній галереї, зрозуміла, що душа до цього не лежить. Вже ставши співачкою, знання та досвід, який я отримала за цим фахом, дійсно стали мені у нагоді. У мене завжди є інформаційні приводи (посміхається).

- Ви якось зізналися, що загадували: якщо не пройдете на кастинг "Голосу...", значить, не судилося стати співачкою. Те, що сталося потім – це доля, вдача чи закономірність? Які ще життєві повороти вважаєте доленосними?

- Впевнена, закономірність. Дякуючи Богу, я унаслідувала гарний голос. Все інше – це моя кропітка робота. До шоу було багато подій: я здобула другу вищу освіту за фахом "Народний вокал", працювала солісткою у "Київській камераті", записувала пісні, знімала кліпи. На "Голос" я прийшла вже професійною співачкою. Завдяки досвіду, працьовитості та бажанню займатися музикою – показала гарний результат. Отримавши шалену підтримку глядачів, не могла просто кинути все та займатись іншими справами окрім творчості. Крім того, проект став доленосним у особистому житті, саме там ми познайомились з Арсеном. Із суперника на шоу та друга він перетворився на люблячого чоловіка і батька моєї дитини. Сім’я, вдячна публіка і можливість втілювати у життя свою мрію щодня надають мені сили!

- Які незвичайні подарунки ви і Арсен робили один одному?

- Я практична дружина (посміхається). Колись прямо сказала Арсену: "Краще запитай, що мені потрібно. Сюрпризів не треба". А за час спільного життя, він вже знає і мої смаки, і що мені точно може сподобатися. Зазвичай це засоби по догляду за собою, наприклад, креми. Арсену я також дарую раціональні подарунки. Наприклад, замовляла професійний мікрофон із-за кордону. Та й взагалі полюбляємо балувати навіть якимось дрібницями один одного. Він мені букет квітів, я йому його улюблені різнокольорові шкарпетки. Це і є увага.

- Відомо, що і Ви, і Арсен відвідували українських військових на Донбасі, співали їм. Поділіться враженнями-відчуттями від тих поїздок...

- З початку Революції Гідності ми з Арсеном не могли бути осторонь всіх подій у країні. І після початку бойових дій на Сході, також. Тому, коли нам запропонували взяти участь у турі "Підтримуємо своїх", звісно ми згодились. Останні роки більш активним був Арсен, бо я залишалася з малою дитиною вдома. Ми відповідальні за долю маленької Ніни, тому у гарячі точки Арсен мені просто забороняв їхати. Насправді, було важко передусім морально. Ми не знали як нас зустрінуть бійці, мешканці окупованих та вже визволених територій. На щастя, кожен візит сприймали тепло – емоційна підтримка допомагає їм. Дуже хочеться вірити, щоб якнайшвидше ці страшні часи для України закінчилися.

- Мама – Народна артистка України, чоловік – Заслужений артист (став цього року). Як ставитеся до звань? Чи не вважаєте це пережитком минулого? Або все ж заслуги артистів потрібно відзначати відповідними регаліями?

- Я пишаюся і мамою, і Арсеном. Навіть якщо б не було у них державних звань, їх вже відзначила природа, подарувавши талант. Артист – це також професія, а звання Народного чи Заслуженого, як і, наприклад, у освітній або військовій сферах, у майбутньому можуть сприяти на отримання підвищеної пенсії. Не вбачаю нічого поганого в цьому.

- Коли співаюча родина збирається за святковим столом, що співаєте?

- Наше улюблене свято – це Різдво. Завжди намагаємось відсвяткувати його у родинному колі. Тому і найчастіше співаємо колядки.

- Студійна робота, якій Ви присвятили час в період корона-кризи, дала свої плоди. Нещодавно ви представили трек "Вітер" і однойменну відеороботу.

- Так, пісня "Вітер" була записана саме під час карантину на чолі з саундпродюсером Віталієм Телезиним. А у вересні з режисером Віктором Скуратовським відзняли відео. Це цікава історія, а її сюжет може бути зрозумілий кожному. Вона про пристрасть, щирість, рішучість і вагання водночас, коли стрімка закоханість бере владу над розумом. Саме тому я, як головна героїня, за задумом режисеру, мала опинитися у центрі любовного трикутника. А щоб не грати, а відтворювати справжні почуття, Скуратовський запросив зніматися Арсена. Результатом я задоволена.

- Чи робили якісь несподівані (навіть для самої себе) вчинки?

- Завдяки моєму характеру, темпераменту та вихованню – їх було багато. Переважно вони пов’язані з якимись добрими справами та допомогою оточуючим. Наприклад, нещодавно, повертаючись додому зі зйомок, побачила самотнього дідуся. Зупинилася і запропонувала його підвезти додому. Якщо казати про творчість, влітку цього року ми з Арсеном перебували на Львівщині. У готелі, в якому ми зупинилися, святкували весілля. І ми вирішили спонтанно привітати молодят своїми виступами. Та й у юному віці стати молодою мамою також було неочікувано, але я свідомо пішла на цей вчинок і зберегла дитину.

- Десять років тому Ви протягом року грали в театральній постановці "Скіфські камені". Якби була можливість, де б хотіли зіграти зараз: театр, великий екран, серіал?

- Акторська гра – справа нелегка, як може здаватися. Це колосальна праця. В театрі вже грала і цього досвіду мені вистачило (посміхається). На роль у серіалі, мабуть, не погодилася б. Це досить важкий та насичений період. А ось якщо б запропонували роль у повнометражній картині, напевно, обміркувала (посміхається). Головне, щоб образ героїні не суперечив моїм особистим життєвим переконанням.

- А якби це був сімейний дует, які ролі приміряли б на себе з Арсеном?

- Важко відразу сказати. Головне, щоб була пропозиція, а там будемо думати. Це залежить від режисера та його бачення, якими ми маємо постати перед глядачем. Поки таких запрошень не було. Доводилось грати лише самих себе, як у згаданому вище кліпі "Вітер".

- Який з останніх виступів найбільш запам’ятався?

- Зараз кожний виступ на вагу золота – дуже сумую за ними. Із останніх – виступ для українців в Єгипті. Була неймовірно щира та тепла публіка, а це доказ того, що люди також сумують за концертами.

- Слухачі не раз відзначали, що кожна пісня Тоні Матвієнко немов має свою душу. Так виходить далеко не у всіх виконавців. Що дає пісні душу?

- Приємно, що є така думка про мої пісні. У мене немає якогось особливого секрету. Головне, вокально правильно передати емоцію. І що немало важливо – знайти саме "свою" пісню. А, повірте, пошуки можуть тривати дуже довго.

***

Раніше Тоня Матвієнко поділилась з виданням "Коментарі" думками про сучасний стан української музики, а також про те, як ситуація з корона-кризою позначилася на творчих планах.

Читайте Comments.ua в Google News