Ексклюзив "Звання "заочно арештованого" — кращий показник моєї діяльності", — пранкер Вольнов про "Зимову вишню", "Миротворця" і Джокера

Поки в Україні інформаційний простір переповнений черговою серією "реаліті-шоу", в якому пранкер Джокер спілкується з народними депутатами, ми поговорили з одним із основних "жартівників" нашої країни — Євгеном Вольновым (справжнє ім'я — Микита Кувиков). Пранкер вже 10 років займається тим, що розігрує людей по телефону. З початку збройного конфлікту на сході України, Вольнов впритул зайнявся прихильниками так званого "російського світу" і часом йому вдається доводити їх своїми розіграшами до істерики. Саме він в 2018 році повідомив про 300 загиблих під час пожежі в кемеровському ТЦ "Зимова вишня", за що згодом був заочно арештований" в Росії. Про Вольнова говорив навіть Рамзан Кадиров в соціальних мережах, вимагаючи знайти і покарати його. Журналіст видання "Коментарі" обговорив з пранкером його професію, наслідки жорстких розіграшів, нинішню владу в Україні, Крим і Росію.

"Пранк показує неправильне влаштування суспільства або неправильні мотиви людей"

— Як давно ви займаєтеся пранкерством і з чого це почалося?

— Пранкерством я почав займатися близько 10 років тому. А почалося все з жарту на одному анонімному інтернет-форумі. Користувачі знайшли уразливість в програмному забезпеченні, яке використовувалося для деяких секс-шопів України. Набравши спеціальний URL, перебираючи id (URL — унікальний покажчик ресурсу, id — унікальний номер користувача, — ред.), можна було дізнатися повні дані про замовлення: що було куплено, ким, куди, номер телефону. Мені здалося забавним, якщо я подзвоню клієнту і запитаю, чому він не зареєстрував у міліції куплений ним фалоімітатор. Це була абсурдна ідея, яку нічого не заважало реалізувати.

Власне, більшість цікавих пранків так і народжуються: ти бачиш ситуацію, намагаєшся довести її до абсурду, а потім пов'язуєш з реальністю за допомогою дзвінка.

— На що саме спрямовані пранки: на отримання якоїсь інформації або виведення людей на емоції?

— На все, що завгодно. За допомогою дзвінка можна зробити все. Я найчастіше займаюся підняттям настрою. Але якщо говорити про російсько-українську війну, я постарався максимально використати ті можливості і напрацювання, які у мене були на той момент, щоб нашкодити ворогові. Я вважаю, що почесне звання "заочно арештованого" — кращий показник моєї діяльності. Кремль поза себе від злості. Це з одного боку весело, але з іншого боку показує, що пранк може бути корисним навіть на цьому рівні.

Пранк можна використовувати як збільшувальне скло. Він показує неправильне влаштування суспільства або неправильні мотиви людей. Будь-яку ситуацію в спілкуванні з живою людиною можна розкласти на різні складові. Тоді людина почне розуміти ситуацію глибше, подивиться на неї з іншого боку.

Звичайно, нам теж вистачає випадків з кремлівськими пранкерами (російські пранкери Вован і Лексус, — ред.). Але у них є серйозний адмінресурс. Їм чітко ставлять завдання, кажуть, що робити. Вони виходять з спущеного їм темника.

— Я правильно розумію, що більшу частину дзвінків ви робите в Росію?

— По всьому світу. З Росії я приймаю багато дзвінків, для цього у мене є московський номер. Наприклад, та ж історія з "двома зайцями", коли російських терористів з Іркутська я відправив в Сімферополь. Мені зателефонував хлопець і запитав, чи ПВК я Вагнер (неофіційна російська приватна військова компанія, — ред.). Я сказав — так. Він попросився до "нас". Я йому влаштував психологічне опитування, підключив до цього Андрія Луганського (український видеоблогер, — ред.). У підсумку ми дізналися, що терорист готовий застосовувати силу і зброю проти мирного населення Криму. Він "смикнув" свого друга, вони прилетіли в Сімферополь на площу Леніна, де є хороша веб-камера, і я здав їх поліції.

Цей пранк показує їх нутро. Тепер ніхто не може говорити, що проти України воюють добровольці, які прийшли на нашу землю за покликом серця.

"Після Кемерово мені дзвонили і говорили, що ненавидять мене"

— Набувають пранки для вас якісь наслідки?

— Вони приносять славу і любов жінок. Не знаю, що ще перерахувати. (сміється)

— А хейтерство?

— Хейтеры є завжди, скрізь і у будь-якого явища. Не бачу сенсу в цьому щось виділяти.

— Ви стикаєтеся з ними на вулиці, або вам надходять якісь повідомлення, дзвінки?

— Це відбувається дуже рідко. Часто дзвонять в якийсь піковий час. Наприклад, дзвонили після Кемерово (мова йде про пожежу в торговому центрі "Зимова Вишня", в якому загинуло 60 осіб, — ред.), коли я дуже добре пожартував над кількістю жертв. У мене був ряд вхідних дзвінків з Кемерова. Мені говорили, що ненавидять мене. Може бути, хтось із-за цього б напружувався, але я тішуся, тому що головний результат троллінгу — резонанс.

— Хто дзвонив: місцеві жителі, представники влади?

— Не думаю, що мені дзвонив хтось із влади. Це були місцеві жителі.

— Влада Чечні тоді заявили, якщо перед Рамзаном Кадировим буде стояти завдання знайти вас, він, нібито, це зробить. Сам Кадиров написав в соцмережі, що для людини, яка "тиражує брехню [...] покарання має бути суворим". Чим закінчилася історія і чи закінчилася вона?

— Це класичні понти від Кадирова. Я тоді порекомендував йому знайти працюючу пожежну сигналізацію. Не знаю, чи знайшов він її. Але враховуючи той факт, що він продовжує крутити пальці і говорити, що всіх, хто когось ображає в інтернеті, треба різати, то особисто у нього нічого не змінилося.

Я вважаю, що це було потрібно для залучення уваги. Не більше. Якщо проаналізувати активність кремлівських ЗМІ, стане ясно, що вони хотіли перевести фокус уваги з факту пожежі та бездіяльності екстрених служб, на мене і український слід.

— А ваша деанонімізація. З чим вона пов'язана?

— Це було питання часу. У будь-якому випадку це б коли-небудь сталося.

— Тобто в сучасному світі зберігати анонімність нереально?

— Якщо людина потрапляє на камери, якщо у нього є id, якщо віна переміщається, то ні. Система розпізнавання облич досить просунута.

Зараз будь-який сервіс вимагає від тебе якусь персональну інформацію, локацію, мобільний телефон. Світ стає глобальним у всіх відносинах. І в першу чергу, щодо інформації. Анонімність можна зберегти, якщо поїхати в який-небудь ліс.

"Я б додав до списку "Миротворця" кожного, хто спочатку агресії проти України публічно не виступив проти"

— Як ви стали офіційним спікером Центру Миротворець з окремих питань на громадських засадах?

— Моя діяльність, і діяльність Миротворця — дуже схожі. З початку російської агресії Миротворець здійснював і продовжує здійснювати політику боротьби з злочинами проти України. Миротворець — дуже важливий ресурс. Я, в міру своїх можливостей, борюся з російською пропагандою.

— Що входить у ваші завдання в Центрі Миротворець?

— Я відповідаю за коннект з громадськістю в потрібному форматі. Наприклад, дзвоню терористові і пропоную йому здатися або піти з нами на співпрацю.

Єдина мета Миротворця — захист суверенітету і територіальної цілісності України. Документуючи злочини проти України, ми вирішуємо цілий ряд завдань. Ми не даємо можливості злочинцю ухилитись від відповідальності. Знаючи це, він кілька разів подумає, чи варто йому порушувати кордон Криму, розуміючи, що його потім не пустять в Японію або Ізраїль.

Колись я дзвонив у Крим від особи ФСБшника і говорив людям, щоб вони ні в якому разі нікому не розповідали, що у них немає світла. Потім, через час, передзвонив їм нібито з радіостанції, так вони мені почали розказувати, як у них все добре, що у них є електрика.

Пізніше я зателефонував у Київ якомусь хлопцеві, якого знайшов на дошці оголошень. Представився працівником СБУ. Сказав йому, що завтра у нас річниця Майдану, потрібно сказати, що Порошенко хороший. В результаті я був цим хлопцем посланий куди подалі.

Ці два приклади показують рівень пропаганди, що в Криму люди залякані. Вони там знаходяться не тому, що вони так хочуть, а тому що їх окупували.

— Це правда, що Миротворець негласно знаходиться під Міністерством внутрішніх справ України?

— Миротворець не знаходиться ні під ким. Він навіть не перебуває в Україні. Це недержавний сайт. Це сайт журналістських розслідувань.

— Ви згодні з усім списком людей, яким Миротворець заборонив в'їзд в Україну?

— Я вважаю, що він неповний. Я б додав туди кожного, хто спочатку агресії проти України публічно не виступив проти. Кожен промовчавший — схвалив агресію. Він співучасник. Туди варто додати всіх, хто хоч якось підтримав загальну політику Кремля щодо України.

— Давайте назвемо імена.

— Я не розбираюся в сортах ла*на. Ви хочете скласти розстрільний список? Тих, хто їздив у Крим, хто висловлювався в підтримку відділення території від України. Всі ці люди за фактом підтримують злочинну політику Кремля. Кожен, хто підтримував, в свій час понесе відповідальність. Я не вважаю, що Кисельов, або інші пропагандисти, менш винні, ніж ватажки сепаратистів і терористів. Відповідальність однакова.

"Сподіваюся, що Джокер на стороні думаючих людей, а не шлунків з ногами"

— Поговоримо про наш уряд. Ви досить критично висловлюєтеся про партії "Слуга народу". Що саме вас не влаштовує?

— Все не влаштовує. Вони — непрофесіонали. Їх мотив — не спроба виправити ситуацію і зробити краще, їх мотив — гроші. Це доводить навіть останнє розслідування по Дубинському. Попередня команда була готова жертвувати собою, своїми інтересами, грошима. При чому я не кажу тільки про президента. Зараз ми програємо по всіх фронтах. У нас немає жодної перемоги в міжнародній політиці, ми не залучили наднових союзників.

— Ви особисто спілкувалися з Коломойським?

— Ні. У мене навіть немає його номера.

— Якби був номер — подзвонили б?

— Якщо б у мене були до нього питання — так. Ті ж Вован з Лексусом, які йому дзвонили, отримали номер Коломойського, напевно, через адміністрацію президента. Не думаю, що Коломойський ще раз на це поведеться. Тим більше на відеозв'язок.

Але якщо б номер був, я б запропонував йому домовитися десь посередині: щоб він забрав Зеленського, а Україну повернув українцям.

— Вам не здається, що пранки розпалюють ненависть між двома народами?

— По-перше, з моменту вступу російського окупанта на українську землю, ні про яке надалі розпалюванні ненависті мова йти не може. По-друге, мені глибоко наплювати на російську вату і те, що вона думає. Головний розпалювач ненависті між народами: Росія, Путін, Кремль і російські громадяни, які не скинули Путіна. Навіть ті люди, які в "опозиційній двіжусі", які проти Кремля, відмовляються визнавати Росію країною-терористом. А це потрібно зрозуміти, про це потрібно говорити, тому що визнання проблеми — перший крок до її вирішення. Ненавидіти Росію сильніше, ніж зараз — неможливо.

— Крім інших, ви робите пранки на замовлення. Вам коли-небудь надходили пропозиції когось розіграти від політиків, народних депутатів?

— В цьому у мене повна анонімність. Нічого не можу сказати.

— З приводу Джокера. Ви знайомі з ним особисто?

— Поняття не маю, хто це, що це, чий це проект. Я думаю, це якась внутрішня "слуганародна" фігура. Напевно, це якийсь проект, який дозволяє тримати народних депутатів в тонусі, щоб вони правильно натискали кнопки.

— Як ви оцінюєте його діяльність? Він зможе вивести нардепів на чисту воду?

— Здається, там і так все зрозуміло. Можливо, їх потрібно ткнути носом в листування. Я вважаю, що всіх, хто знаходиться у Верховній Раді, треба викривати. На жаль, ми досі бачимо нахабних людей, які не знають елементарних речей, але вважають, що вище тільки небо, а крутіше — тільки яйця. І це сумно. Якщо цих хлопців хтось посрамляє — я тільки за. Питання: з якою метою? Але я не бачу в цьому нічого поганого.

— Можливо спрогнозувати його подальші дії?

— Ні. Невже незрозуміло, що вести провокаційні листування — не найкраще завдання. Не можна виключати того, що Тищенко в листуванні брехав. Я сподіваюся, що Джокер на стороні думаючих людей, а не шлунків з ногами.

Раніше портал "Коментарі" писав, що експерти оцінили, до чого може привести законопроект про врегулювання діяльності ЗМІ в Україні.

Фото: архів Євгена Вольнова