Посол Естонії – про секрет вступу в ЄС, перспективи України та роль Кучми в естонській історії

Посол Естонії в Україні Каімо Кууск повідав про спосіб, який в свій час наблизив естонців до вступу в Євросоюз і пояснив, як такий самий спосіб може допомогти в досягненні тієї ж мети українцям. В черговому інтерв'ю спецпроекту Comm:Corp порталу "Коментарі" – цікава розповідь дипломата про реалії ведення бізнесу в Естонії, особливості трудової міграції всередині Євросоюзу, про сильні сторони України та багато іншого

СПЕЦПРОЕКТ "Comm:Corp"

"На трасі "Запоріжжя-Маріуполь" відчував, що перебуваю в Європі"

– Це ваш перший досвід роботи на посаді посла. Як ви опинилися на цій посаді?

– Раніше я взагалі не працював на дипломатичній службі. Але коли отримав пропозицію попрацювати в Україні, довго не роздумував, адже ваша країна – важливий стратегічний партнер для Естонії. І ось ми з сім'єю вже чотири місяці живемо в Києві. Дві з чотирьох моїх дочок вже ходять тут до школи.

– В яку школу, якщо не секрет?

– Не секрет. Kyiv international school (Київська міжнародна школа – Ред.).

– Яке ваше перше враження від Києва?

– Мені, насправді, дуже подобається це місто. До речі, у мене є українське коріння: мій дідусь був родом з України, хоча це було дуже давно. Моїй мамі було 11 років, коли дідусь помер. Тим не менш, я пам'ятаю історії про Україну, які мені розповідали ще в дитинстві. І ось я тут. Перше враження від України: це величезна країна. Знаєте, за три години можна перетнути всю Естонію і опинитись в іншій державі, а в Україні можна три години тільки виїжджати з Києва. Ще ваша країна славиться своєю кухнею, у вас дійсно дуже хороша їжа. Особисто я обожнюю борщ.

– Згоден, у нас є привід пишатися своєю кухнею. А щодо переміщення – можливо, вся справа в якості українських доріг?

– О, ні, справа не в цьому. Зовсім нещодавно я їздив на Донбас і був приємно здивований якістю траси Запоріжжя-Маріуполь. Класно зробили. Коли ми вночі поверталися, я міг би подумати, що ми їдемо по Естонії, але пофарбовані дерева в селищах повертали мене в реальність. Не розумію, навіщо стовбури дерев фарбують в білий колір? В нашій країні це не практикується. В іншому ж – я відчував, що перебуваю в Європі.

– Що здивувало вас в перші дні перебування в Україні?

– Мабуть, вразило почуття гордості українців за свою країну. По місту розвивається безліч синьо-жовтих прапорів. Можу сказати, що ми, естонці, дуже пишаємося своєю країною, але національні прапори не вивішуємо. Тут все дивно. Ось, наприклад, листопад українською мовою – "листопад". В Естонії вже в кінці вересня всі дерева скидають листя (посміхається).

– А як ви проводите вільний час у Києві?

– Я багато гуляю пішки, з родиною ми регулярно ходимо на культурні заходи. Приміром, нам дуже сподобалася лазерна установка на будівлі КМДА. Ще мені подобається відвідувати концерти. Добре, що Київ дуже багатий на подібні заходи. Таллінн, за великим рахунком, не потрапляє в поле зору відомих артистів і колективів, тому я використовую надану можливість і хоча б раз в місяць ходжу на концерти.

– Раз ми вже заговорили про артистів, хто з українських виконавців найбільш популярний в Естонії?

– Без сумніву, найбільш популярні у нас – естонсько-український гурт "Свята Ватра". Вона виступає в жанрі фолк-року. Лідер колективу – українець Руслан Трочинський, він з гурту "Гайдамаки". Також щороку навесні проводиться фестиваль Tallinn Music Week, на якому виступають іноземні виконавці. У цьому році, наприклад, виступала Alyona Alyona. Особисто мені подобається Мотор'ролла, особливо пісня "8 Колір". Я цю пісню слухав цілий день, поки дочки не стали мене ненавидіти (сміється). Ще один дійсно хороший український колектив – "Один в каное".

"За свої гроші ви можете отримати більше в Естонії, ніж в Україні"

– Давайте поговоримо про бізнес. Ви можете назвати приклади успішного естонського бізнесу тут, в Україні?

– Найбільш успішний, мені здається, це BOLT – служба таксі. Її співзасновником, до речі, був один талановитий українець, але компанія естонська. Ще можна відзначити Lift 99 – освітній центр для підприємців.

– Стикався естонський бізнес з будь-якого роду тиском в Україні?

– Зі зміною влади, мені здається, процеси нормалізувалися. Ваш президент Володимир Зеленський заявив, що влада зацікавлена в залученні іноземних інвестицій, і я бачу позитивні зміни.

– А чи є успішний український бізнес в Естонії?

– Думаю, що скоро такий з'явиться. Українці – найбільш активні наймачі та працівники в межах ЄС. А з урахуванням досить простої реєстрації компанії в Естонії (в Естонії вже діє "е-держава", що дозволяє відкрити компанію і закрити її через Інтернет, – Ред.), можливо, вже завтра ми почуємо про великий український інвестиційний проект в Естонії.

– А які переваги для ведення бізнесу в Естонії?

– По-перше, у нас дуже легко відкрити компанію. Це можна зробити онлайн, не виходячи з дому. По-друге, у нас дотриманий принцип верховенства права: всі люди, незалежно від посади і в будь-якому містечку Естонії, рівні перед законом. Звичайно ж, корупція, про яку всі так багато говорять, є і в Естонії, але при цьому в країні існують ефективні механізми боротьби з нею. Ви можете бути впевнені в тому, що виграєте судовий процес, в тому числі і проти держави, якщо правда, дійсно, на вашому боці. Також на нашій стороні хороша комунікація, адже ми в складі Євросоюзу. Крім того, у нас дуже стабільна валюта – євро. Ми дбаємо про довкілля, 50 % країни вкрито лісами. По всій Естонії підключений 4G, і при бажанні ви можете працювати хоч з лісової хащі.

– А що можна сказати про вартість життя в Естонії? Порівняйте з Україною.

– В Україні життя більш дешеве. Однозначно. Але і зарплати в Естонії більш високі. Середня зарплата в нашій країні – 1300-1400 євро в місяць.

– В Україні середня зарплата 300-400 євро...

– Ну ось. Але різниця в ціні на товари і послуги не така кардинальна, точніше не в 3-4 рази. Тому за свої гроші ви можете отримати більше в Естонії, ніж тут.

"В один прекрасний день в Євросоюзі скажуть: "А чому не Україна?"

– Наші країни почали свій самостійний шлях одночасно в 1991 році. Але Естонія зараз в Євросоюзі і не з найнижчим серед членів ЄС ВВП на душу населення. Україна ж відстала на багато років. Що б ви могли порадити нам, як подолати цей часовий лаг?

– Не так легко давати поради, оскільки країни трохи різні за розміром, географічним розташуванням та "визначеністю бажань". Естонці відразу для себе вирішили, чого вони хочуть, де вони хочуть бути. Ми хотіли бути в Європі, НАТО та подалі від Росії. І наша влада дотримала дані народу обіцянки. Чиновники реально багато працювали для створення гнучкого і комфортного бізнес-середовища. Це, дійсно, дуже важливо, щоб бізнес бачив вектор розвитку країни. Ще хочу зазначити, що процес вступу в ЄС зайняв у нас довгих 12 років.

– Але ж можна згадати і Туреччину, яка подала заявку на вступ до ЄС 1987 році...

– Як я вже сказав, країни різні.

– Але вся справа в тому, що ми боїмося стати "новою Туреччиною" для ЄС.

– Я дивлюся на ситуацію оптимістично. У вас зараз є хороші шанси, є підписаний Договір про асоціацію. Продовжуйте реформи, адже з кожною успішною реформою ви стаєте ближче до ЄС. І в один прекрасний день в Євросоюзі скажуть: "А чому не Україна?". Це те, про що говорила наш президент, коли була в Києві у вересні. Як Естонія могла стати членом ЄС?! Ми вирішили стати краще, ніж Польща.

– І зараз ви краще, ніж Польща?

– Це була одна з тих складових, які штовхали нас вперед. Ми припускали, що ЄС рано чи пізно задається питанням: "Хто може бути наступним членом?". І ми хотіли, щоб вони запитали себе: "Чому ми не запрошуємо Естонію?!". В Україні має бути таке ж ставлення до цього питання. І рішучість. У даний момент питання про вступ балканських країн відкладено. Ви повинні намагатися стати краще, ніж ці країни.

– А яка ваша думка про розширення ЄС? Чи варто розширюватися? Ми спостерігаємо Brexit (процес виходу Великобританії зі складу ЄС, – Ред.), ми бачили проблему з Грецією, є також ряд інших проблем.

– Що стосується Греції, то ми бачимо успішний вихід з кризи за допомогою розробленого Євросоюзом плану. До речі, в Таллінні була дискусія, чи повинні ми допомагати Греції. Повинні. І ми зробили це. Що стосується Brexit, то у мене питання: чому Великобританія просто не може вийти? Якщо в ЄС так погано, беріть і йдіть. Скільки років тому вони вирішили вийти з ЄС? (Великобританія провела референдум про вихід зі складу ЄС влітку 2016 року, – Ред.). Тому особисто в мене дуже великі сумніви, що вони підуть. З іншого боку, ми потребуємо в простому зрозумілому демократичному зводі правил щодо розширення ЄС.

– А що ви думає про міграційну політику ЄС? Зокрема, про надання національних квот біженцям?

– Це медаль з двома сторонами. З одного боку, деякі країни зіткнулися з проблемою старіння населення, і додаткові іммігранти – це додаткове соціальне навантаження. З іншого боку, розселення іммігрантів дає додаткове фінансування з фондів ЄС та додаткову робочу силу. Але це, швидше, гуманітарна політика. Люди тікають від війни. Ми пережили це в Естонії у 1940-х, ми втекли від радянської окупації і були вдячні Швеції, Великобританії, США, Канаді – країнам, які нас поселили. Тому Естонія погодилася розмістити іммігрантів згідно розподіленої квоти.

"Україна може стати як годувальницею Європи, так і колискою геніїв"

– Скільки українців, починаючи з 1991 року, отримали посвідку на проживання в Естонії? І наскільки важко отримати такий дозвіл?

– Отримати неважко. Що стосується цифр, то я не знаю точної кількості іммігрантів з України з 1991 року. Ось в цьому і є перевага електронних баз даних, які почали працювати на початку 2000-х. У мене є дані за останні 15 років, згідно з якими, майже 18 000 українців отримали дозвіл на проживання. На даний момент приблизно 11 000 мають дійсний дозвіл на проживання, а решта 7 000, мабуть, вже отримали громадянство Естонії.

– Чи їдуть естонці на заробітки в інші країни ЄС?

– Насправді, більшість естонців любить працювати на батьківщині. Були періоди, коли громадяни шукали місце роботи за кордоном, а основною країною-роботодавцем була Фінляндія. Близько 40 тисяч естонців щорічно виїжджали туди. Але в останні роки намітилася зворотна тенденція: тепер люди приїжджають на роботу в Естонію. І не останню роль у цьому процесі відіграють основні свободи ЄС, а саме свобода пересування і вибору місця проживання. Трудова міграція існує по всьому Євросоюзу: естонці працюють у Фінляндії, фіни – у Швеції, шведи – в Норвегії, оскільки зарплати вищі. Але я не уявляю, куди норвежці могли б поїхати працювати (сміється). Можливо, деякі з них їдуть в Естонію. Це природний процес.

– Так, але якщо естонці їдуть, то всередині країни з'являється дефіцит кадрів, чи не так?

– Українці приїдуть. Ми всі ці процеси пройшли в 90-х, ви проходите зараз. Два роки тому Естонія досягла рівня життя Фінляндії 1998 року, тож нам всім є куди рости.

– Які конкурентні переваги України ви б відзначили? Бажано в порівнянні з іншими країнами, які хочуть і які можуть стати членами Євросоюзу?

– Насамперед зазначу людські ресурси. Українці – високоосвічені люди, які вірять у майбутнє своєї країни і переживають за нього. У вас безліч університетів з високопрофесійними викладачами. Друге – це дух боротьби. Ви воюєте за свої цілі і бажання. Можливо, це пов'язано з конфліктом на Донбасі, що розгорівся у 2014 році. У вас дуже гарні умови для розвитку сільського господарства. Як сказав Матті Маасикас, Україна може стати як годувальницею Європи, так і колискою геніїв в різних галузях економіки. При цьому в нашому електронному світі вам навіть не потрібно виїжджати за межі країни. Українці можуть виконувати завдання, перебуваючи в Києві, Львові чи в будь-якому іншому місті. Ви будуєте літаки і навіть спільно з США берете участь у космічних програмах. Тому, головне – не здаватися і, незважаючи на протекціонізм у міжнародній торгівлі, намагатися, намагатися і ще раз намагатися виходити з конкурентними пропозиціями на європейський ринок.

– Як ви можете охарактеризувати імідж України в Естонії та ЄС?

– Як я вже зазначив, у вас сильний патріотичних дух. Ви боретеся з Росією за свою незалежність, за право вибору власного шляху розвитку. У складі Євросоюзу є лише кілька країн, які в минулому чинили опір Росії, і це викликає повагу. Ви трудоголіки. Можливо, саме тому ЄС не поспішає запрошувати українців на роботу, побоюючись, що ви залишите місцеве населення без засобів для існування (сміється). Це жарт, звичайно. Це перше, що мені спадає на думку, коли ми говоримо про Україну.

– А що ви скажете з приводу туризму? Чи є Україна пріоритетним туристичним маршрутом для естонців?

– Я як раз подивився свіжі дані і можу сказати, що все частіше естонці обирають Україну як туристичний напрямок. Загальна кількість туристів за період з 2014 по 2019-й роки подвоїлася, а це близько 50 тисяч людей, які щороку їдуть в Україну. А 50 тисяч для Естонії – досить вагома частина населення країни.

– Можливо 18 тисяч з них – це українці, які отримали посвідку на проживання?

– Ні-ні, туристів ми враховуємо окремо. Особисто мені більше всього подобається Одеса, я люблю тепло, мене влаштовує температура Чорного моря. Також багатьом подобається Львів – дуже гарне місто. Я був просто вражений, коли помітив, що Львів нагадує трохи Відень і трохи Ригу. Дуже цікаве поєднання. Аромат кави переслідує тебе на вулицях, і мені це подобається. Я був у Вінниці, мені дуже сподобався центр. Начебто, компактне містечко, а разом з тим кількість жителів перевищує населення Таллінна. Чудові зелені парки. Дуже красиво все це виглядає.

"Команда, яка в даний момент перебуває при владі, має цінності"

– Чи вважаєте Ви, що санкції проти Російської Федерації ефективні?

– Я думаю, що введення санкцій проти Росії було дуже правильним кроком. Їх дія помітна, і вони ефективні. Москва таким чином розуміє: якщо вона щось робить, то це призводить до таких наслідків. Зараз ми підтримуємо вас, але в недавньому минулому ви підтримали нас. Прем'єр-міністр Леонід Кучма в 1993 році відвідав Естонію, в той час у нас були проблеми з Росією через Нарву. РФ хотіла організувати референдум про відокремлення, розгорнула пропаганду з посилом, що Естонія тисне на російськомовне населення і так далі. І тоді Леонід Кучма заявив: "Ну, з українцями в Естонії все в порядку". Так питання і розв'язався.

– А тепер ви можете сказати, що з естонцями в Україні все в порядку?

– Абсолютно!

– А що думаєте про "Північний потік-2"?

– Естонія не підтримує будівництво і запуск "Північного потоку-2". Ми думали і продовжуємо думати, що це суто політичний проект. Але реальність у тому, що він буде запущений будь-якою ціною.

– В Україні обрали молодого президента і наймолодший парламент. Що ви думаєте про їх можливості ефективного управління країною без політичного досвіду?

– Для мене це взагалі не проблема. Основною рушійною силою є не вік і навіть не політичний досвід, а поставлені цілі. Ефективність досягається, коли людина має цінності та мотивацію. Не буде якості, якщо немає цінностей або мотивації, навіть за наявності величезного досвіду. Команда, яка в даний момент перебуває при владі, якраз має цінності. І не страшно, якщо вони роблять помилки. Вони мотивовані, а, значить, досягнуть результату.

– А ви думаєте, що команда Порошенко не мала правильної мотивації?

– Мені здається, що їм чогось не вистачало. Наприклад, я помітив, що під час зустрічі двох президентів, Порошенко давав обіцянки, а потім їх не виконував. Тримайте слово – це дуже важливо і дуже цінується. Якщо знаєте, що не зможете виконати обіцяне, просто не обіцяйте.

– А як посольство сприяє просуванню Естонії в Україні? І чи є роль у посла в цьому процесі?

– Це мікс, комбінація дій. Враховуючи, що Україна через конфлікт на Донбасі у всіх на слуху, то, допомагаючи вам, ми також стаємо помітними на політичній арені. Я зустрічаюся з представниками Кабміну, депутатами, журналістами. Я можу робити це як вранці, так і ввечері не в робочий час. Я їжджу по регіонах і бачу, чим можна допомогти естонському бізнесу, нехай навіть це буде просто допомога з контактами.

– А що скажете з приводу реклами країни? Як зробити Естонію більш популярною серед українців?

– У нас є Business Development Hub – Офіс розвитку підприємництва за кордоном, але він знаходиться в Естонії. Ми – маленька країна і не можемо собі дозволити представництва в інших державах. Ми реалізуємо декілька культурних проектів, але, знову ж таки, ми б хотіли об'єднати їх з іншими проектами, досягти ефекту синергії. Наприклад, дитячий фестиваль на Сході України "32-е Травня". Ми думаємо привезти дитячий фільм на цей фестиваль. Я народився не у великому місті. Наприклад, морозиво до нас в село привозили раз на тиждень. Тому це трохи культурний проект, а трохи – допомога.

Профіль

Каімо Кууск – народився 5 грудня 1975 року в Аб'я-Палуоя (Естонія).

У 1998 році закінчив Тартуський університет – факультет суспільних наук, кафедру політології.

Протягом наступних 11 років Кууск працював у Службі зовнішньої розвідки Естонії – спочатку директором департаменту, а потім – заступником Генерального директора служби.

У 2019 році очолив відділ Східної Європи та Центральної Азії МЗС Естонії.

11 липня 2019 року призначений Надзвичайним і Повноважним Послом Естонії в Україні.