logo_ukra

Coinspot 27.05.2020

BTC/USD

8862.83

ETH/USD

204.19

LTC/USD

42.76

НБУ 27.05.2020

USD/UAH

27.11

EUR/UAH

29.70

RUB/UAH

0.38

comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Інтерв'ю 2020 Економіст Олексій Кущ: Найкраще, що Україна може зробити – це почати перетворюватися на державу-кластер, вчитися обходитися своїми силами
commentss НОВИНИ Всі новини

Економіст Олексій Кущ: Найкраще, що Україна може зробити – це почати перетворюватися на державу-кластер, вчитися обходитися своїми силами

Відомий економіст, експерт інституту Growford Олексій Кущ розповів в інтерв'ю порталу "Коментарі", наскільки виправданий карантин у нинішніх умовах, чому нам не підходить білоруський або шведський шлях і чи зможе Україна використати світову кризу собі на благо

27 квітня 2020, 17:40 comments4138
Економіст Олексій Кущ: Найкраще, що Україна може зробити – це почати перетворюватися на державу-кластер, вчитися обходитися своїми силами

"Наша держава жорстко вдарила по економіці правою рукою і нічого не запропонував натомість у лівій"

Олексій, наскільки виправданий нинішній карантин? Наприклад, Швеція і Білорусь відмовилися від жорстких заходів і відчувають себе не гірше інших – може, і нам варто було б піти по їх шляху?

Думаю, в Україні цей шлях себе не виправдав. Щоб спрацювали точкові механізми, так звані сегментарні форми карантину, потрібно мати як мінімум одну з двох складових. Це має бути або квазітоталітарна держава, як Білорусь, з сильною вертикаллю управління і жорсткими механізмами державного контролю, що поширюється як на державний, так і приватний сектор. Або це мають бути потужні внутрішні, які не залежать від держави, механізми громадської самоцензури, як у Швеції. Ми це називаємо загальним рівнем суспільної культури: говориш по телефону в громадському місці – роби це спокійно, щоб "флюїди" не розліталися на всі боки, чхаєш – закрийся хусткою, захворів – сиди вдома. Якщо ж у суспільстві спостерігається і сильна вертикаль, і самоцензура, – це практично Китай. В Україні ж немає ані першого, ані другого, ані, тим більше, синтезу цих двох складових.

Сьогодні прогнози на майбутнє звучать один гірше іншого, а кінця карантину не видно...

Проблема України не в карантині, а в однобокому усіченому варіанті реагування на кризу з боку держави. У боротьбі з пандемією, коли держава правою рукою проводить карантинні заходи, лівою вона повинна протягувати компенсатори. З точки зору економіки, карантин – це виникнення величезних дефіцитів: дефіцит соціальної активності населення та дефіцит ділової активності у бізнесу. І ці дефіцити потрібно компенсувати. Але наша держава в цьому напрямку нічого не робить: вона жорстко вдарила по економіці правою рукою і нічого не запропонувало в лівій.

Що конкретно можна було зробити?

Для початку забезпечити населення або, як мінімум, пенсіонерів та малозабезпечених, засобами індивідуального захисту безкоштовно, або хоча б за мінімальними цінами. В ідеалі – взагалі роздавати найменш захищеним верствам населення або продуктові набори, або "антивірусні пакети" з масками, ліками, продуктами. Ще один важливий момент, який потрібно було здійснити без зволікання – видавати лікарям надійний захист. Судячи з того, що у нас кожен п'ятий хворий – лікар, це теж не зробили.

Якщо подивитися на досвід інших країн, то їх влади використовують карантин для побудови своєї "карантинно-економічної моделі". Тобто, умовно кажучи, будують графіки посткарантинного періоду відновлення на базі власних карантинних графіків. Адже щоб розуміти, коли відкривати ті чи інші галузі і давати послаблення, потрібно розуміти динаміку пандемії в країні – повинна бути кореляційна математична модель.

В Україні через вкрай низький рівень тестування населення ми навіть після місяця карантину не маємо уявлення про реальну ситуацію. Яка зараз хвиля – перша, друга? Скільки хворих? Чи було пройдено пік, і якщо ні, то коли його чекати? Ми не знаємо відповіді на жодне питання, місяць карантину з точки зору аналізу ситуації і прогнозування фактично пройшов даремно. У заявах чиновників пік весь час зсувається – з середини квітня на кінець квітня, з кінця квітня – на травень. В результаті з карантину ми будемо виходити "методом тику", і це найгірше, що можна було зробити. Ми просто "зіллємо" всі досягнення карантину.

Сьогодні вже зрозуміло, що з карантину ми вийдемо не раніше середини травня, та й то, по всій видимості, не всі. Чим загрожують такі затяжні канікули економіці і скільки вона зможе витримати?

Найсумніше, що при затяжному карантині економіка може підійти до точки неповернення, причому це може статися набагато швидше, ніж багато хто собі уявляє. У перший місяць карантину економіка використовувала "підшкірний жир", і, якщо б вона виходила з карантину на цій фазі, все обійшлося б без особливих потрясінь. У другій місяць економіка починає витрачати "м'язову масу": починають банкрутувати бізнеси, маса людей залишаються без роботи. На третьому місяці закриваються підприємства, руйнуються економічні зв'язки, відбуваються незворотні процеси, після яких економіку буде не просто важко вивести з кризового стану – вона цілком може і не піднятися.

Небезпека криється в тому, що коли в травні ми впритул підійдемо до точки неповернення, влада почне діяти "за натхненням", і в червні ми цілком можемо отримати на додаток до кризи той самий пік, якого ми чекали. У цьому випадку влітку знову введуть карантин, і це буде катастрофою.

"Допомоги чекати нізвідки – світу буде не до нас"

В українців завжди є надія на те, що "закордон нам допоможе": не США, так Європа, не Європа, так Китай...

Якщо говорити про допомогу від Китаю, то мене завжди вражала дволикість нашої влади. Як можна з одного боку визнавати комуністичну ідеологію злочинною, прирівнюючи її до нацистської, а з іншої – просити гроші у комуністичної партії Китаю, яка є ідеологічним стрижнем Піднебесної? Я вже не кажу про те, що Україна, на відміну від тієї ж Білорусі, так і не спромоглася стати учасником Азіатського банку інфраструктурних інвестицій (АБІІ), який в рамках Нового шовкового шляху є для країн-партнерів своєрідною альтернативою МВФ. У цій ситуації Україна виступає в ролі героя анекдоту, який просив у Бога виграш в лотерею, але лотерейний квиток так і не купив. Втім, тут все зрозуміло: Київ не може зближуватися з Пекіном, оскільки це суперечить інтересам Вашингтона.

Ви думаєте, що торгова війна між Китаєм і США – це надовго?

Після завершення пандемії на світ чекає війна між Китаєм і "Новою Атлантидою", в яку входять США, Канада, Мексика, плюс до них додасться ще й Великобританія. Зрозуміло, це буде не окопна, а фінансова, економічна, технологічна війна, яка, власне, вже йде. Тож допомоги чекати нізвідки – світу буде не до нас. Якісь крихти нам перепадуть від МВФ, ЄС, але необхідних для подолання кризи сум очікувати не варто. Це буде максимум 10-15% нашої потреби, при цьому натомість від нас зажадають незрівнянно великі кроки у відповідь у вигляді несвоєчасного відкриття ринку землі і так далі.

Тому найкраще, що ми можемо зробити – це перетворюватися на державу-кластер, вчитися обходитися своїми силами. Кластер передбачає прагматизм і протекціонізм, захист внутрішнього ринку, співробітництво з зовнішнім світом тільки в тому, що вигідно нам і збереження основного ресурсу всередині країни.

Сьогодні несолодко всім, ось вже і в США ціни на нафту стали негативними. Чи є в України шанси обернути чужі неприємності собі на користь чи нам знову буде "гірше за всіх"?

Судячи з реакції соцмереж, багатьох українців негативні ціни на нафту порадували, але мене більше турбує, що в перерахунку на умовний нафтовий еквівалент, виробництво біопалива стане невигідним, і ціни на кукурудзу, ріпак, соняшник різко підуть вниз. Що стосується вигоди від цього падіння, то її отримають країни, що володіють потужностями зі зберігання та переробки і відпрацьованими логістичними маршрутами. Саме вони накопичать безкоштовну нафту, перероблять її і продадуть, коли ціни на паливо поповзуть вгору в умовах посткарантинного відновлення. Тож на дешевій нафті заробить не Україна, а Білорусь і Китай. До цього "заробітку" потрібно було готуватися, коли викопували стратегічні продуктопроводи на металобрухт або банкрутували НПЗ.

Щодо того, що ми могли б використовувати кризу собі на користь, то все відбудеться з точністю до навпаки: ми не будемо використовувати, а нас будуть використовувати. Транснаціональні корпорації будуть вивозити нашу сировину за низькими цінами і заробляти, продаючи продукти переробки. Кредитори будуть виводити капітали з країни, заробляючи мегадоходи на ставках, яких більше немає ніде в світі. Нам будуть продавати за максимально можливими цінами енергоресурси, попит на які у всьому світі впав.

Словом, усі світові гравці намагатимуться використати нас по максимуму: або український ринок, або залишки грошей, або наш сировинний потенціал.

Як раніше писали "Коментарі", Верховна Рада внесла зміни до Державного бюджету на 2020 рік, однак при заявлених на боротьбу з коронавірусом 64,7 млрд грн правки в плані доходів, витрат і дефіциту виявилися значно більшими.


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/
comments

Новини партнерів

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!