Компенсація жителям Донбасу за зруйноване житло: хто ризикує не отримати відшкодування і яка перспектива таких виплат

Радник міністра у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Артем Саліхов повідомив, що з 2020 року жителям підконтрольної частини Донбасу почнуть відшкодовувати кошти, якщо їх житло було зруйновано в результаті бойових дій. На це у держбюджеті закладено понад 40 мільйонів гривень. Експерти пояснили виданню "Коментарі", які шанси, що всі постраждалі з часом отримають компенсацію, а також розповіли про ризики ситуації з подібного роду виплатами.

"Постанова про компенсації з'явилося влітку 2019-го, але лише для тих, хто залишився на місці проживання"

Правовий аналітик благодійного фонду (БФ) "Право на захист" Еліна Шишкіна зазначає, що згідно з даними минулого року, в підконтрольних частинах Донецької та Луганської областей було пошкоджено та зруйновано близько 20 тисяч будинків. Але дані постійно змінюються — внаслідок обстрілу з'являються нові пошкодження, проводяться ремонтні роботи.

"Постанова про компенсації (№623) з'явилося влітку 2019 року. Саме тоді були внесені зміни в урядову постанову №947 щодо компенсації за зруйноване житло людям, постраждалим від надзвичайних ситуацій, — пояснює правовий аналітик. — В минулому варіанті йшлося про техногенні і природні катастрофи: вибухи балонів з газом, повені, землетруси. У новій постанові було додане нове формулювання. Тепер право на компенсацію отримали люди, житло яких було зруйновано результат військової агресії РФ".

Але при цьому зазначалося, що право на таку компенсацію мали лише ті, хто залишився на місці проживання.

"Тобто, наприклад, у прифронтовій Мар'їнці на Донеччині будинок людини був зруйнований в результаті обстрілу. Постраждалий залишився у своєму ж місті – у родичів або знайомих. І тоді він має право на компенсацію. А якщо виїхав зі свого міста і став жити в іншому місці, ставши переселенцем, то такого права він вже не має. Наша організація, як і інші правозахисники, критикувала цей несправедливий момент", — каже Еліна Шишкіна.

"У прифронтових селищах і селах можуть виникнути проблеми з документами на право власності"

Пізніше саме під цю постанову №623 в держбюджеті-2020 було закладено 40 мільйонів гривень. Максимально допустима сума компенсації, згідно з цією постановою, — 300 тисяч гривень. Тоді як у деяких постраждалих будинків реальна вартість може бути набагато більша.

"Тож постанову треба допрацьовувати в ряді моментів, — упевнена представник БФ "Право на захист". — Крім того, повинен бути розроблений чіткий порядок отримання компенсації: куди постраждалим звертатися, з якими документами, де і як можна буде отримати компенсацію. Восени проект змін до постанови №947 був виставлений на сайті МинВОТ для громадського обговорення. Зараз, наскільки мені відомо, йде доопрацювання відповідного механізму".

Серед ризиків, які видно експерту вже зараз: у прифронтових селищах і селах можуть виникнути проблеми з документами на право власності; оцінка пошкоджень може проводитися некоректно.

"І ще раз підкреслю — потрібен чіткий механізм порядку подачі документів за їх переліком, затвердження рішення про компенсацію, отримання цієї компенсації. Важливо, щоб постраждалі розуміли: коли, де і яким чином вони можуть почати шлях до отримання компенсації", — резюмує Шишкіна.

"Залучення до процесу органів місцевого самоврядування — найбільш просте і ефективне рішення"

Юрист-аналітик ГО "Донбас" СОС Михайло Фоменко звертає увагу, що через обмежений розмір компенсації (300 тисяч) на одне домогосподарство, а також умови, що людина, житло якої постраждало від обстрілів, повинен залишатися в тому населеному пункті, в якому сталися руйнування, на компенсацію зможе претендувати малий відсоток громадян. Тим більше, що коштів у поточному році виділили на це явно недостатньо.

"Остаточного тексту постанови про компенсації поки немає. Після його появи можна буде говорити, яким чином все буде врегульовано. Ймовірно, відбудеться розширення суб'єктного складу претендентів, — зазначає юрист. — У цьому році та з цим фінансуванням точно не буде значної компенсації постраждалим. Але якщо розглядати це як перший крок до налагодження механізму компенсування, то це — позитивний момент".

Фоменко звертає увагу, що з коментарів Саліхова стає зрозуміло, що оцінювати стан постраждалого житла будуть цивільні фахівці місцевого самоврядування.

"Залучення до цього процесу органів місцевого самоврядування (в першу чергу — військово-цивільних адміністрацій) — найбільш просте і найбільш ефективне рішення, — підкреслює юрист. — Вони знаходяться на місцях, мають можливість вести бази зруйнованого житла (що і робиться). Швидше за все, виплата компенсацій буде відбуватися на підставі цих баз після відповідних коригувань та уточнень. Адже деяка кількість руйнувань вже було ліквідовано або за рахунок особистих коштів постраждалих, або з допомогою гуманітарних організацій".

"Україна повинна готувати велику, аргументовану претензію до РФ в міжнародні суди"

Відновлення інфраструктури та зруйнованих будинків громадян, постраждалих внаслідок бойових дій на сході України, можливо і необхідно — в рамках можливостей української влади і чинного законодавства.

"Але, якщо це відбувається за рахунок держбюджету України, необхідно одночасне пред'явлення в міжнародних судах і організаціях матеріальних претензій до Російської Федерації", — впевнений керівник Центру військово-правових досліджень, адвокат Олександр Мусієнко.

На міжнародному рівні повинна йти мова про компенсації усіх завданих Україні збитків внаслідок російської агресії. У тому числі збитків, які понесли мирні громадяни.

"Адже першопричиною руйнування їх житла стала саме російська агресія. І саме Росія є першопричиною війни. Тому вкрай необхідно, щоб Україна готувала велику, аргументовану претензію в міжнародні суди. Претензії до РФ як до держави-агресора — про компенсації всієї завданої бойовими діями шкоди — матеріальної і моральної", — підсумував Олександр Мусієнко.

Як раніше писали "Коментарі", Конституційний суд України (КСУ) відмовився перевіряти на відповідність Конституції законів про особливий статус Донбасу, про створення необхідних умов для мирного врегулювання і про неприпустимість переслідування учасників подій на території Донецької і Луганської областей. Експерти оцінили на прохання видання "Коментарі" дане рішення та висловили думки, чи не будуть відповідні закони, у разі їх прийняття, визнані згодом неконституційними.