Пристрасті по бюджету: які витрати уріжуть

У первинному варіанті, який Верховна Рада направила на повторне перше читання в профільний комітет, держбюджет хотіли зменшити на 122,9 млрд грн. Під "обрізання" потрапляли, зокрема, аграрії, місцеві бюджети, децентралізація як така і місцеві вибори, намічені на осінь.

"Парламент перетворився на біржу"

Фінансовий експерт, експерт інституту Growford Олексій Кущ вважає, що український парламент повернувся до формату своєрідною біржі, де відбувається торгівля економічними і політичними інтересами.

"У режимі монобільшості Рада дев'ятого скликання проіснувала кілька місяців. Потім почалося внутрішнє розкладання фракції "Слуга народу" (СН) на ряд складових. І після нового року воно лише посилилося, – зазначає експерт. – Цим скористалися певні групи впливу, повернувши парламент до формату політико-економічної біржі країни. Торгуючи відповідними інтересами. А зміни до держбюджету, які намагалися "просунути" 30 березня, не враховували ряд інтересів. Тому і були відхилені".

На думку Олексія Куща, монобільшість спробувала в улюбленому турборежимі протягнути відповідні пропозиції щодо різкого збільшення видаткової частини бюджету. Але "кавалерійський наскок" не вдався. Довелося давати задній хід. І починати торги.

"Враховуючи результати голосувань, які ми бачили (зокрема, прийняття на вимогу МВФ банківського та земельного законів), можемо говорити, що замість монобільшості у нас з'явилася своєрідна тріада з частини СН, "Європейської солідарності" (ЄС) і "Голосу", – говорить експерт. – А для ситуативних союзників потрібні лоти у вигляді тих же бюджетних "плюшок", які розподіляються в рамках трансформації головного фінансового документа країни".

Так що ми, на думку Куща, побачимо значно оновлений документ. І не тільки тому, що в ньому можуть врахувати транш від МВФ (який ми з високою ймовірністю одержимо).

"Потрібно буде враховувати і побажання нових міністрів – фінансів і охорони здоров'я. І поява погано замаскованих "хотілок" тих же ЄС і "Голосу", – пояснює експерт. – Втім, фракція "Голос", думаю, свою програму максимум виконала вже тим, що закони "від МВФ" були прийняті. Тепер її завдання – контролювати подальше жорстке виконання українською владою зобов'язань перед зовнішніми кредиторами. А от фракція Порошенка можна попіаритися на, припустимо, не скороченні витрат на культуру. У тому числі – на "сінематограф". Потім вони розкажуть, як мужньо відстояли славу "українського боллівуду". А от аграрії, місцеві вибори і децентралізація, за яким збиралися серйозно вдарити в первинному варіанті, думаю, так і буде "заминусовані". У малих фермерських господарств і органів місцевої влади адвокатів в парламенті немає".

"Провісники краху "Слуг народу"

Економічний експерт Владислав Банків впевнений: уряду однозначно доведеться проводити секвестр бюджету.

"А для того, щоб отримати підтримку ЄС і "Голоси", Офісу президента (ВП) необхідно "зацікавити" опозиціонерів, – вважає експерт. – Так що зазначені фракції (ситуативні союзники) отримають додаткові кошти на округи, або хлібні посади на держслужбі або держкомпаніях. Для виборців ж акцентують увагу на збереженні мізерною соціалки і боротьбі з пандемією".

На думку Владислава Банкова, для ВП голосування ЄС і "Голоси" за просувні президентом ініціативи – тактична перемога, але і провісник майбутнього краху СН, як політичної сили.

"На тлі корупційного скандалу, що вибухнув навколо голови ОП Андрія Єрмака, посилення впливу Порошенка приведе до втрати частини електоральної підтримки Зе-командою і самим Зеленським", – припускає експерт.

"Дохідна частина бюджету навряд чи буде виконана"

Економічний і політичний експерт Борис Кушнірук виступає за серйозне скорочення витрат бюджету, щоб зберегти його адекватність. На його думку, скорочення повинні бути навіть більш жорсткі, ніж раніше пропонувалося урядом.

"Головний фінансовий документ і раніше був нереалістичний. А в нинішніх умовах (пандемія, економічна криза, зростання неплатежів, недонадходження податків і митних зборів), думаю, мову потрібно вести про приблизно 20-відсоткове скорочення держбюджету, – говорить експерт. – В даному випадку політика повинна бути максимально консервативна. Зберегти варто лише соціально захищені статті та витрати на безпеку і оборону. Решту – в тій чи іншій мірі – скорочувати. В тому числі будівництво деяких музеїв і доріг (якщо мова не про цільове фінансування з боку міжнародних партнерів)".

На думку Бориса Кушнірука, важлива і адекватна політика Нацбанку України (НБУ).

"Бізнес повинен отримає доступ до кредитів за значно нижчими відсотками, ніж пропонуються зараз, – підкреслює експерт. – Допомогти могли б і спільні програми держави з банками. Зокрема, часткові держгарантії для бізнесу, для аграріїв (щодо сховищ, крапельного зрошення, переробки). Це можна зробити, не чіпаючи держскарбницю, за кошти банків з нормальним кредитуванням. При цьому запускається економіка".

У експерта є сумніви, що навіть при тих скороченнях, які пропонуються, ми отримаємо заплановані доходи. А якщо цього не станеться, незабаром знову доведеться проводити секвестр бюджету.

"Важливо (і саме це викликало критику спочатку пропонованих змін, які відправлені на доопрацювання), за рахунок чого пропонують проводити скорочення видатків: за рахунок коштів держбюджету або місцевих бюджетів, – каже Кушнірук. – Кабмін критикували за те, що саме на місцеві бюджети "навішували" чималу частину пропонованих витрат (у тому числі в частині підтримки бізнесу). Фактично позбавляючи місцеві громади коштів. І, звичайно, цікавить, хто буде нести відповідальність за пропоновані зміни і реалізацію низки відповідних заходів. Нагадаю, що менш ніж за місяць в Україні з'явився вже третій міністр фінансів. І це точно не обнадіює".

Раніше портал "Коментарі" опублікував матеріал про те, як зміни в бюджеті вдарять по українцях.