Журналісти з'ясували, як псевдоблогеры за гроші розганяють негатив проти фармкомпанії

В умовах ринкових війн українські компанії все частіше вдаються до використання соцмереж. Фахівці в галузі PR створюють власні пости або наймають популярних блогерів для відеозвернень з метою поширити потрібну інформацію, пишуть журналісти "24 каналу" в своєму розслідуванні.

За даними ЗМІ, компанії працюють за простою схемою. Відомий блогер, а іноді і псевдоблогер отримує від замовника гроші і набір необхідних акцентів. Інформація подається на його сторінці в соцмережі в якості "власного" роздуму щодо певних подій. При цьому автор наділяє текст негативним підтекстом і закликає коментувати пост, після чого його поширюють так звані "боти", нагнітаючи в соцмережах потрібний фон.

"Це люди, які здатні видавати ту інформацію, яка насамперед, охопить цільову аудиторію. По-друге, вони дають її переконливо, тому що блогер сьогодні — це практично шанована професія. Блогеру платять гроші за те, що він рекламує якийсь товар або обливає брудом когось із конкурентів", — розповідає кандидат психологічних наук Олена Рихальська.

Фахівці зазначають: блогерів все частіше стали використовувати в якості зброї під час конкурентних війн. Наприклад, зовсім нещодавно в Facebook з'явився пост дівчини, яка нібито з'ясувала від знайомої, що в одній з лікарень виписують пацієнтам виключно ліки компанії "Фармак". За це лікарі начебто отримують премії.

За даними авторів статті, представники фармацевтичної компанії відреагували відразу і висловили готовність провести розслідування. Тим не менш, цей пост відразу набрав сотні лайків і ще більше коментарів.

"Друга ступінь впливу блогерів — люди, які підключаються до обговорення. Це дуже важливий етап і практично ні для кого не секрет, що половина людей, а може навіть і більше – боти", — зазначає Рихальська.

У розслідуванні вказується, що довго шукати доказів не довелося. Серед коментаторів під постом про ліки компанії "Фармак" вони знайшли знайому. Точніше це було лише її фото, яке "позичив" собі бот. Мета таких провокацій — завдати шкоди виробнику і сформувати навколо нього негативну ауру навколо конкурента.

"Наслідки таких інформаційних атак здатні зруйнувати репутацію як самих компаній, так і окремих осіб, Особливо, якщо вони добре відомі або займають високу посаду. Тому за бруд, яка поширюється в соцмережах також має бути визначено покарання", — впевнені автори розслідування.