Рубрики
МЕНЮ
Татьяна Веремеева
Рахункова палата у 2020 році має намір провести понад 80 аудитів. Перевірки чекають Верховну Раду, Центральну виборчу комісію, Кабінет міністрів, Раду національної безпеки і оборони України (РНБО), Конституційний Суд України (КСУ), "Укрзалізницю", "Укрпошту", Службу зовнішньої розвідки. Експерти розповіли виданню "Коментарі", наскільки ефективні такого роду перевірки і чого в них більше – економіки чи політики.
Доктор
економічних наук, професор, заслужений економіст України, народний депутат
V-VI скликань Олексій Плотніков підкреслює, що проведення таких перевірок є
конституційним обов'язком Рахункової палати, яка покликана контролювати
ефективність використання бюджетних коштів. Так що якоїсь політичної
складової він у майбутніх перевірках не бачить.
"У
роки, які я провів у Верховній Раді, я знайомився з результатами подібних
аудитів. Як правило, було багато зловживань. Але кримінальних справ я не
пам'ятаю, – зазначає економіст. – Думаю, певного роду матеріалу спрямовувалися
Міністерству фінансів як розпоряднику коштів. Можливо, винні отримували
догани".
Олексій
Плотніков вважає важливим карати за виявлені порушення на рівні
відповідних органів, у тому числі з підключенням Генпрокуратури.
Аналітик ГО "Слово
і Діло" Валентин Гладких також закликає не шукати у подібних перевірках
політичний підтекст.
"Рахункова
палата просто виконує свої безпосередні функції... Інша річ – наслідки перевірок. Я за 15
років роботи в апараті Верховної Ради бачив безліч звітів Рахункової палати, у яких вказувалося на нецільове використання коштів, а також на інші
порушення. Але про відкриття кримінальних проваджень за результатами цих звітів я
не чув, – зазначає Гладких. – Є така відома в певному середовищі
приказка: "Немає бога крім обліку, і контроль – пророк його". Так от, контроль,
безумовно, необхідний. Але необхідна і невідворотність покарання для тих
посадових осіб, які причетні до нецільового або неефективного
використання коштів держбюджету".
При цьому, за
словами експерта, є важливий нюанс: чинне в Україні законодавство у
багатьох аспектах так погано прописане, що якщо дотримуватися всіх пунктів "до
буковки", країну може охопити глобальний "італійський страйк", коли вся
робота зупиняється через точне слідування інструкції.
"Вихід –
працювати над удосконаленням законодавства, і над тим, щоб воно
неухильно дотримувалися всіма, незалежно від посади", – резюмує
Валентин Гладких.
Керівник
політико-правових програм в Українському центрі суспільного розвитку Ігор
Рейтерович вважає, що без політики аудит не обійдеться.
"Ці перевірки
– досить серйозний інструмент. Якщо їх проводити за процедурою, згідно з чинним законодавством, вони дадуть відповіді, наскільки
ефективно витрачаються державні кошти. Нерідко – неефективно. І нерідко після того,
як знайшлися зловживання, справі не дають ходу, – зазначає експерт. – І ті, кого
спіймали на зловживанні, виявляються в "підвішеному стані". На них
є певні матеріали, так що вони стають "ручними", починають
робити те, що їм кажуть ті, в чиїх руках рішення дати або не дати хід справі.
Саме так економіка у нас перетворюється в політику".
Ігор
Рейтерович припускає, що прийдешні перевірки "від Рахункової палати" виявлять багато
зловживань.
"Зрозуміло, що
зловживання "повісять" на попередню владу. Це вигідно чинній владі
– і політично, і інформативно. А там, дивись, і "садити будуть". Тим більше,
що чергова весна близько, – зазначає експерт. – До того ж, подібний аудит
дозволить позбутися незручних для нової влади людей, які з тих чи інших причин залишаються на своїх посадах. А отримані результати перевірки
можуть допомогти їм "піти". Так що прийдешній аудит буде явно з політичних
підтекстом".
Раніше "Коментарі"
писали, що Рахункова
палата України проведе понад 80
аудиторських перевірок, у тому числі й у вищих органах державної влади
і великих держкомпаніях. Під час аудиту буде вивчатися ефективність
витрачання державних коштів як на діяльність органів влади, так і
на реалізацію реформ.
Новини партнерів
Новини