Аудит у вищих органах влади і великих держкомпаніях: експерти розповіли, яких результатів варто очікувати від перевірок

Рахункова палата у 2020 році має намір провести понад 80 аудитів. Перевірки чекають Верховну Раду, Центральну виборчу комісію, Кабінет міністрів, Раду національної безпеки і оборони України (РНБО), Конституційний Суд України (КСУ), "Укрзалізницю", "Укрпошту", Службу зовнішньої розвідки. Експерти розповіли виданню "Коментарі", наскільки ефективні такого роду перевірки і чого в них більше – економіки чи політики.

Аудит в держустановах – обов'язок Рахункової палати

Доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, народний депутат V-VI скликань Олексій Плотніков підкреслює, що проведення таких перевірок є конституційним обов'язком Рахункової палати, яка покликана контролювати ефективність використання бюджетних коштів. Так що якоїсь політичної складової він у майбутніх перевірках не бачить.

"У роки, які я провів у Верховній Раді, я знайомився з результатами подібних аудитів. Як правило, було багато зловживань. Але кримінальних справ я не пам'ятаю, – зазначає економіст. – Думаю, певного роду матеріалу спрямовувалися Міністерству фінансів як розпоряднику коштів. Можливо, винні отримували догани".

Олексій Плотніков вважає важливим карати за виявлені порушення на рівні відповідних органів, у тому числі з підключенням Генпрокуратури.

Аудит в держустановах: політичного підтексту немає

Аналітик ГО "Слово і Діло" Валентин Гладких також закликає не шукати у подібних перевірках політичний підтекст.

"Рахункова палата просто виконує свої безпосередні функції... Інша річ – наслідки перевірок. Я за 15 років роботи в апараті Верховної Ради бачив безліч звітів Рахункової палати, у яких вказувалося на нецільове використання коштів, а також на інші порушення. Але про відкриття кримінальних проваджень за результатами цих звітів я не чув, – зазначає Гладких. – Є така відома в певному середовищі приказка: "Немає бога крім обліку, і контроль – пророк його". Так от, контроль, безумовно, необхідний. Але необхідна і невідворотність покарання для тих посадових осіб, які причетні до нецільового або неефективного використання коштів держбюджету".

При цьому, за словами експерта, є важливий нюанс: чинне в Україні законодавство у багатьох аспектах так погано прописане, що якщо дотримуватися всіх пунктів "до буковки", країну може охопити глобальний "італійський страйк", коли вся робота зупиняється через точне слідування інструкції.

"Вихід – працювати над удосконаленням законодавства, і над тим, щоб воно неухильно дотримувалися всіма, незалежно від посади", – резюмує Валентин Гладких.

Аудит в держустановах: без політики нікуди

Керівник політико-правових програм в Українському центрі суспільного розвитку Ігор Рейтерович вважає, що без політики аудит не обійдеться.

"Ці перевірки – досить серйозний інструмент. Якщо їх проводити за процедурою, згідно з чинним законодавством, вони дадуть відповіді, наскільки ефективно витрачаються державні кошти. Нерідко – неефективно. І нерідко після того, як знайшлися зловживання, справі не дають ходу, – зазначає експерт. – І ті, кого спіймали на зловживанні, виявляються в "підвішеному стані". На них є певні матеріали, так що вони стають "ручними", починають робити те, що їм кажуть ті, в чиїх руках рішення дати або не дати хід справі. Саме так економіка у нас перетворюється в політику".

Ігор Рейтерович припускає, що прийдешні перевірки "від Рахункової палати" виявлять багато зловживань.

"Зрозуміло, що зловживання "повісять" на попередню владу. Це вигідно чинній владі – і політично, і інформативно. А там, дивись, і "садити будуть". Тим більше, що чергова весна близько, – зазначає експерт. – До того ж, подібний аудит дозволить позбутися незручних для нової влади людей, які з тих чи інших причин залишаються на своїх посадах. А отримані результати перевірки можуть допомогти їм "піти". Так що прийдешній аудит буде явно з політичних підтекстом".

Раніше "Коментарі" писали, що Рахункова палата України проведе понад 80 аудиторських перевірок, у тому числі й у вищих органах державної влади і великих держкомпаніях. Під час аудиту буде вивчатися ефективність витрачання державних коштів як на діяльність органів влади, так і на реалізацію реформ.