Рубрики
МЕНЮ
Таисия Ерохина
Національний банк
України (НБУ) знизив облікову ставку з 13,5% до 11%. І прогнозує до кінця року
її зниження до 7% – "завдяки швидкому поліпшенню макроекономічної ситуації в
країні". При цьому відбувається девальвація гривні і спад промислового виробництва.
Експерти охарактеризували для видання "Коментарі" процеси, що відбуваються у вітчизняному фінансово-економічному секторі.
"НБУ повинен
піклуватися не тільки про скорочення інфляції, але й про зростання економіки"
Саме внаслідок
надмірно жорсткої монетарної політики НБУ ми отримали падіння промвиробництва,
вважає економічний і політичний експерт Борис Кушнірук. Адже при
зміцненні гривні промисловці (особливо експортники) отримували менше коштів,
а тому не просто не нарощували, а навіть скорочували випуск продукції. Тож девальвація гривні в останні тижні, це – наслідки критики щодо
політики НБУ з боку бізнесу, промисловців експертного середовища, впевнений
Кушнірук.
"До заяв
Нацбанку, що в 2019 році споживча інфляція уповільнилася до 4,1% (з 9,8%
у 2018 році), ставши найнижчою за останні шість років, я ставлюся критично, –
каже експерт. – І справа не тільки в сумнівах стосовно розрахунків. Я вважаю
некоректним в принципі прив'язуватися в Україні до індексу споживчих цін.
Це у США, де 60% ВПП формується завдяки сфері споживання, такий індекс
має сенс. У нас же значна частина ВВП формує за рахунок сировинного
експерта. І при такій ситуації орієнтуватися на споживчу інфляцію –
некоректно".
За словами Кушнірука,
НБУ повинен піклуватися не тільки про скорочення інфляції, але й про зростання економіки.
"У нас же Нацбанк
фактично вбиває економіку, скорочуючи її кредитування, не даючи
промисловості, бізнесу доступу до оборотних засобів, – зазначає економіст. –
Я, звичайно, вітаю рішення НБУ знизити враховану ставку. Але наголошую,
що вона і зараз – завищена. Важливо, щоб комерційні банки отримали стимул
для кредитування реального сектора економіки. А у бізнеса з'явилася можливість
йти в банк, де встановлені нормальні процентні ставки".
"Рішення НБУ знизити облікову
ставку правильне, хоч і запізніле"
Доктор економічних наук, генеральний директор групи компаній Advanter Group Андрій Длігач вважає, що рішення НБУ знизити облікову ставку є правильним, хоч і запізнілим.
"Питання не тільки в самому зниженні облікової
ставки, але і в тому, що підтримка економічного зростання в країні повинна
ставати турботою і Нацбанку, – упевнений експерт. – У минулі роки регулятор
діяв у парадигмі макрофінансової стабільності і таргетування інфляції.
Про відновлення кредитування в країні мови не було. Тепер же – є, як і
шанс зниження облікової ставки до 7-8% протягом 2020 року".
Спад промислового
виробництва, на думку Андрія Длігача, викликаний не стільки зміцненням гривні
наприкінці минулого року, скільки світовою кон'юнктурою.
"Україна стрімко
програє ринкам Африки, Близького Сходу, Азії – як щодо сировинних продуктів,
так і промислових, і споживчих товарів. І турботою уряду й президента повинні стати зовнішньоекономічні відносини у різних векторах", –
резюмує економіст.
"Розмір облікової
ставки досі не відповідає макроекономічній ситуації"
Директор Інституту
соціально-економічної трансформації, експерт в Економічній експертній платформі Ілля Несходовський називає рішення НБУ про зниження облікової ставки на
2,5% правильним. Але підкреслює, що сам розмір облікової ставки досі не
відповідає макроекономічній ситуації.
"Зокрема, індекс
інфляції за останній місяць склав 4,1%, що знаходиться в нижній межі
коридору інфляційного таргету (таргетування
інфляції – режим грошово-кредитної політики, кінцева мета якого – цінова
стабільність; Нацбанк за допомогою процентної політики вживає заходів щодо її
забезпечення і несе відповідальність за результати своєї політики – прим. ред.),
встановленого НБУ. Однак є всі підстави очікувати, що в січні 2020 року
інфляція складе ще менший показник, – ділиться експерт. – Це, в
сукупності з падінням промислового виробництва на 7,5% у грудні-2019,
свідчить, що жорстка монетарна політика НБУ мала істотний
негативний ефект. І тепер сам регулятор змушений вжити швидких заходів, щоб
змінити ці тенденції".
Ілля Несходовський
нагадує, що облікова ставка є основою для визначення ставки щодо депозитних сертифікатів, за допомогою яких НБУ регулює ліквідність банків.
"Висока ставка за цим інструментами призводить до відтоку коштів з ринку кредитування для юридичних осіб та з ринку операцій з державними цінними паперами, – продовжує експерт. – Загальна сума вкладень в ці інструменти склала 176 млрд грн (майже 8 млрд доларів). Ці гроші не працюють на економіку, а призводять до отримання банками емісійного доходу від НБУ. Це негативний фактор і створює загрози для макроекономічної стабільності. Зниження облікової ставки у короткостроковій перспективі (2-3 місяці) призведе до зменшення ставок за депозитами на 2-3%, а також протягом 6-9 місяців призведе до зменшення кредитних ставок".
Раніше "Коментарі"
писали, що Національний банк знизив облікову ставку до 11%.
Новини партнерів
Новини