Зниження облікової ставки і спад промвиробництва: експерти прокоментували тенденції у фінансово-економічному секторі України

Національний банк України (НБУ) знизив облікову ставку з 13,5% до 11%. І прогнозує до кінця року її зниження до 7% – "завдяки швидкому поліпшенню макроекономічної ситуації в країні". При цьому відбувається девальвація гривні і спад промислового виробництва. Експерти охарактеризували для видання "Коментарі" процеси, що відбуваються у вітчизняному фінансово-економічному секторі.

"НБУ повинен піклуватися не тільки про скорочення інфляції, але й про зростання економіки"

Саме внаслідок надмірно жорсткої монетарної політики НБУ ми отримали падіння промвиробництва, вважає економічний і політичний експерт Борис Кушнірук. Адже при зміцненні гривні промисловці (особливо експортники) отримували менше коштів, а тому не просто не нарощували, а навіть скорочували випуск продукції. Тож девальвація гривні в останні тижні, це – наслідки критики щодо політики НБУ з боку бізнесу, промисловців експертного середовища, впевнений Кушнірук.

"До заяв Нацбанку, що в 2019 році споживча інфляція уповільнилася до 4,1% (з 9,8% у 2018 році), ставши найнижчою за останні шість років, я ставлюся критично, – каже експерт. – І справа не тільки в сумнівах стосовно розрахунків. Я вважаю некоректним в принципі прив'язуватися в Україні до індексу споживчих цін. Це у США, де 60% ВПП формується завдяки сфері споживання, такий індекс має сенс. У нас же значна частина ВВП формує за рахунок сировинного експерта. І при такій ситуації орієнтуватися на споживчу інфляцію – некоректно".

За словами Кушнірука, НБУ повинен піклуватися не тільки про скорочення інфляції, але й про зростання економіки.

"У нас же Нацбанк фактично вбиває економіку, скорочуючи її кредитування, не даючи промисловості, бізнесу доступу до оборотних засобів, – зазначає економіст. – Я, звичайно, вітаю рішення НБУ знизити враховану ставку. Але наголошую, що вона і зараз – завищена. Важливо, щоб комерційні банки отримали стимул для кредитування реального сектора економіки. А у бізнеса з'явилася можливість йти в банк, де встановлені нормальні процентні ставки".

"Рішення НБУ знизити облікову ставку правильне, хоч і запізніле"

Доктор економічних наук, генеральний директор групи компаній Advanter Group Андрій Длігач вважає, що рішення НБУ знизити облікову ставку  є правильним, хоч і запізнілим.

"Питання не тільки в самому зниженні облікової ставки, але і в тому, що підтримка економічного зростання в країні повинна ставати турботою і Нацбанку, – упевнений експерт. – У минулі роки регулятор діяв у парадигмі макрофінансової стабільності і таргетування інфляції. Про відновлення кредитування в країні мови не було. Тепер же – є, як і шанс зниження облікової ставки до 7-8% протягом 2020 року".

Спад промислового виробництва, на думку Андрія Длігача, викликаний не стільки зміцненням гривні наприкінці минулого року, скільки світовою кон'юнктурою.

"Україна стрімко програє ринкам Африки, Близького Сходу, Азії – як щодо сировинних продуктів, так і промислових, і споживчих товарів. І турботою уряду й президента повинні стати зовнішньоекономічні відносини у різних векторах", – резюмує економіст.

"Розмір облікової ставки досі не відповідає макроекономічній ситуації"

Директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт в Економічній експертній платформі Ілля Несходовський називає рішення НБУ про зниження облікової ставки на 2,5% правильним. Але підкреслює, що сам розмір облікової ставки досі не відповідає макроекономічній ситуації.

"Зокрема, індекс інфляції за останній місяць склав 4,1%, що знаходиться в нижній межі коридору інфляційного таргету (таргетування інфляції – режим грошово-кредитної політики, кінцева мета якого – цінова стабільність; Нацбанк за допомогою процентної політики вживає заходів щодо її забезпечення і несе відповідальність за результати своєї політики – прим. ред.), встановленого НБУ. Однак є всі підстави очікувати, що в січні 2020 року інфляція складе ще менший показник, – ділиться експерт. – Це, в сукупності з падінням промислового виробництва на 7,5% у грудні-2019, свідчить, що жорстка монетарна політика НБУ мала істотний негативний ефект. І тепер сам регулятор змушений вжити швидких заходів, щоб змінити ці тенденції".

Ілля Несходовський нагадує, що облікова ставка є основою для визначення ставки щодо депозитних сертифікатів, за допомогою яких НБУ регулює ліквідність банків.

"Висока ставка за цим інструментами призводить до відтоку коштів з ринку кредитування для юридичних осіб та з ринку операцій з державними цінними паперами, – продовжує експерт. – Загальна сума вкладень в ці інструменти склала 176 млрд грн (майже 8 млрд доларів). Ці гроші не працюють на економіку, а призводять до отримання банками емісійного доходу від НБУ. Це негативний фактор і створює загрози для макроекономічної стабільності. Зниження облікової ставки у короткостроковій перспективі (2-3 місяці) призведе до зменшення ставок за депозитами на 2-3%, а також протягом 6-9 місяців призведе до зменшення кредитних ставок".

Раніше "Коментарі" писали, що Національний банк знизив облікову ставку до 11%.