Рубрики
МЕНЮ
Татьяна Веремеева
Президент України Володимир Зеленський заявив про плани по можливому
розширенню Програми фінансової державної підтримки малого та середнього
підприємництва "Доступні кредити 5-7-9%". Експерти висловили виданню "Коментарі"
думки, наскільки ефективною вона може виявитися, а також які ще програми
підтримки бізнесу варто запустити в Україні.
Викладач макроекономіки "Бізнес-школи МІМ-Київ" Михайло Кухар
звертає увагу, що уряд і Національний банк України могли піти за
двома шляхами у цій програмі. І вибрали вірний.
"Неправильним і шкідливим, з корупційними ризиками, був би шлях,
коли виділені два мільярди розподіляли б чиновники за своїми непрофесійними критеріями (і більшість цих кредитів гарантовано б не
поверталися), – говорить експерт. – А правильним є варіант, коли
кредити брали б на "свій ризик" комерційні банки, а бюджет тільки
компенсував би "різницю процентних ставок" за ним. Тоді за рахунок левереджа
(кредитного плеча) сума кредитів, що видаються мудьтипдиуїровалася б у 10 і
більше разів по відношенню до "бюджетних витрат" на них. На щастя, пішли
другим шляхом".
На думку Михайла Кухара, це вірний шлях в умовах існуючої
легкої рецесії першого кварталу 2020 року здатний пожвавити ділову
активність в мікро- і малому бізнесі. І це дасть потрібний ефект.
"У тій конфігурації, коли агентами цих кредитів стають комерційні
банки, я в цю програму починаю вірити. Мій прогноз обережно-оптимістичний, –
зазначає експерт. – Правда, не завадило б ще при цьому усвідомити, що якщо
президент ініціює заходи щодо стимулювання розвитку самозайнятого населення, то
голова податкового комітету парламенту Гетьманцев повинен хоча б на час припинити
"штампувати" нові норми щодо підвищення рівня податків, розширення
оподатковуваної бази і підвищення штрафів буквально на все – для того ж малого
бізнесу. А то виходить взаємокомпенсуючий ефект".
Директор юридичної фірми Crane IP Іван Нікітченко впевнений: перед
тим, як розширювати програму, треба подивитися на результати хоча б першого
етапу.
"Безумовно, програма матиме позитивний вплив і дасть стимули
для зростання економіки. Питання в тому, чи буде обсяг програми достатнім для
надання помітного впливу на економіку, який буде показник неповернення цих
кредитів та нецільового використання коштів. І головне, чи буде зростання економіки
якісним", – говорить експерт.
Нікітченко підкреслює, що видавати кредити можна на відкриття
торгових точок (при тому, що в Україні повно ринків та кіосків), а можна – на дефіцитне
виробництво якісних та інноваційних продуктів.
"Програма "5-7-9" це тільки один з елементів, як збільшити
сегмент малого та середнього бізнесу, допомогти людям відкрити свою невеличку справу. Але
це не підприємства, і навіть не середній бізнес. Це торговці, невеликі
виробники хенд-мейд товарів, невеликі сервісні компанії, – пояснює
експерт. – Це важливий елемент економіки, але для 42 (або 37) мільйонної країни
неможливо створити успішну економіку тільки на одному цьому елементі. Важливі
програми, які зажадають великих витрат бюджету (через зниження податків, а
не прямих витрат) і якісно будуть стимулювати зростання економіки. Мова про
розвитку інноваційних компаній, галузей з високою доданою вартістю,
стимулювання експорту".
Економічний експерт, координатор громадянської ініціативи "Рух
бізнесу України" Андрій Гарнат вважає ініціативу президента щодо підтримки
малого і середнього бізнесу доступним кредитуванням не просто своєчасною, а
навіть запізнілою.
"Після банківської кризи 2014-2017 років ринок кредитування
перебував у штучно замороженому стані, – говорить експерт. – Банки,
набравшись поганих активів, встановили дуже жорсткі умови для позичальників.
Компанії в переважній більшості випадків були не в змозі виконати такі
вимоги. У свою чергу, Національний банк, з метою придушення інфляції,
тривалий час тримав економічно необґрунтовану високу облікову ставку, чим придушив економічну активність у країні. При цьому, банки в цей час
підтримувалися можливістю покупки вельми прибуткових облігацій внутрішньої
держпозики (ОВДП). І питання кредитування економіки їх не особливо цікавило".
Враховуючи вищезазначене, розглядаючи свіжу ініціативу доступного кредитування,
Гарнат закликає приділити увагу не тільки ставкам у 5-7-9%, але і перегляду
умов забезпечення кредиту, а також вимог до поточного фінансового
стану позичальників-юридичних осіб. Адже багато компанії, після виходу з
економічної кризи втратили свої активи і мають низькі обсяги продажів.
"Але доступний капітал – це не панацея у вирішенні глобального завдання, яким є прискорення економічного зростання, – підкреслює експерт. – Паралельно з відкриттям доступного кредитування необхідно переглянути фіскальну політику ставлення сегменту малого та середнього бізнесу, так як поточні правила (Податковий кодекс) категорично не сприяють розвитку підприємств, які зареєстровані та здійснюють свою господарську діяльність в Україні. За цієї частини проблеми ми бачимо зворотні дії уряду і парламенту. І прикладом тому служить прийнятий нещодавно законопроект 1210, який ускладнює діяльність бізнесу та погіршує бізнес-клімат у Україні".
Раніше "Коментарі" писали, що глава держави Володимир Зеленський вирішив особисто пересвідчитися у роботі анонсованої ним програми з надання банками кредитів для підприємців по ставкам 5, 7 і 9% на п'ять років.
Новини партнерів
Новини