Рубрики
МЕНЮ
Татьяна Веремеева
Наведена оцінка ґрунтується на монетарному методі розрахунку. Вона
має право на існування, але ефективність такої оцінки обмежена, так як
вона бере до уваги лише операції, опосередковані готівковим гривневим обігом, зазначає заступник директора Національного інституту стратегічних
досліджень, президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.
"Частина, яка обслуговується доларовою готівкою, якої в Україні
чимало, випадає, – підкреслює експерт. – Автори дослідження резонно
констатують, що розширення частки безготівкових оборотів зменшить підстави для
нереєстрованих угод. Але надмірно покладатися на цей інструмент не варто –
треба враховувати, що значна частина споживачів свідомо обирає готівкові розрахунки, не довіряючи зберігання грошей на карті".
Це не кажучи про те, продовжує Ярослав Жаліло, що значна
частина тіньової економіки може благополучно опосередкуватися безготівковими
розрахунками, а тінізація буде складатися, наприклад, у заниженні вартості,
підміні номенклатури товару, фіктивних операціях з неіснуючими
товарами/послугами, тощо.
Всім зрозуміло, що тіньова економіка існує. Але немає чіткого формулювання, щоб підрахувати її питому вагу, зазначає доктор економічних
наук, професор, заслужений економіст України, народний депутат V-VI скликань
Олексій Плотніков.
"У 1996 році Світовий банк вперше підрахував обсяги тіньової
економіки в Україні, визначивши її як майже 60% від ВВП. Думаю, що після 2014
року обсяг тіньової економіки дещо збільшився. Зараз він становить, швидше за все, близько третини, навіть трохи більше, – говорить доктор економічних наук. –
Будь-яке ухилення від податків ("сіре", "чорне" і так далі) – це і є тіньова
економіка. Адже всім відомо про зарплати в конвертах... Як відомі і рецепти
боротьби з тіньовою економікою".
За словами Олексія Плотнікова, щоб знизити тіньовий сегмент
економіки важливо відновити довіру до влади, а паралельно задіяти
необхідні стимулюючі важелі. Тоді, підкреслює експерт, не капітал
просто будуть виводити з тіні на території України, але і повернуть його сюди з інших країн.
"Влада повинна показати, що вона не ворог бізнесу, а партнер, –
пояснює доктор економічних наук. – Якби зараз в Кабміні знаходилися люди,
яким підприємницьке середовище довіряло, гроші виводили б з тіні. Але
цього немає. Як і довіри. Як і застосування владою стимулюючих важелів:
спрощення оподаткування, дозвільної системи, зниження умов для
корупції. Якщо у чиновників є можливість безкарно займатися
корупційною діяльністю, він цього не упустить... А ось коли у нас буде
верховенство права, коли закон буде один для всіх, коли почнуть реально
саджати, ситуація може змінитися".
Щоб знайти вихід із ситуації з тіньовою економікою в Україні, варто подивитися в історію і
першопричини, впевнений економічний експерт, координатор громадянської
ініціативи "Рух бізнесу України" Андрій Гарнат.
"Протягом 22 років країна переживає перманентні економічні
кризи, між якими підприємства, лише нагромадивши капітал, втрачають його через чергову девальваціюї, валютну та банківську кризи, – каже Андрій
Гарнат. – Економіка нашої країни до цих пір представляє собою відкриту і
слаборозвинену, залежну від волатильності (мінливості) на міжнародному
сировинному ринку, штучно втратила (за рахунок системних помилок в економічній
політиці) істотну частину активного населення (робочої сили). Як наслідок
– маємо незадоволений попит на ринку праці, який неприродним способом
підвищує заробітну плату".
І все це час, продовжує експерт, фіскальна політика
являє собою прес наполегливо з наростаючим тиском, який вичавлює з
українського бізнесу неадекватні стану економіки податки.
"ПДВ – 20%, податок на прибуток – 18%, податок на дивіденди – 5%,
навантаження на фонд оплати праці – 41,5%, – перераховує Гарнат. – До цього
додається ускладнення адміністрування через Систему блокування податкових
накладних, Систему депонування ПДВ на рахунках, критичні штрафи за
некоректно оформлених працівників і не вчасно зареєстровані податкові
накладні... Зі свіжих "поліпшень": запровадження загальної фіскалізації через касові
апарати для фізосіб-підприємців (ФЛПы або Фопи) і законопроект 1210,
дає безпрецедентні права контролюючим органам для корупційних дій
щодо підприємців".
У такому токсичному бізнес-кліматі підприємства змушені виживати
через часткову, а то і повну тінізацію своєї діяльності, підкреслює
експерт.
"За моїм спостереженням, близько 70-80% компаній використовують ті чи
інші схеми мінімізації оподаткування. Подібні дії не поширені
тільки в середовищі малого і середнього бізнесу, а й серед великих компаній, – говорить
Гарнат. – До речі, є думка, що саме тіньовий сектор стримав економіку від
критичного падіння в 2014-2016 роках".
Щоб вирішити проблему тіньової економіки, слід привести податкове
законодавство до такого вигляду, щоб в Україні стало вигідно працювати, впевнений координатор
ГІ "Рух бізнесу України".
"Світова практика показує, що єдиним вірним ефективним
виходом з кризи є зниження податків і спрощення їх адміністрування.
З одночасним пом'якшенням монетарної політики у вигляді зниження облікової ставки,
що позначиться на зниженні процентних ставок в комерційних банках і дасть
можливість бізнесу отримати доступне кредитування, – зазначає Гарнат. –
Економіка, в свою чергу, почне збільшувати монетизацію, а свою підприємства
капіталоозброєність, що згодом дасть можливість природним чином
підвищувати заробітні плати, удосконалювати технології, зміцнюючи
конкурентоспроможність продукції на експорт. А це позитивно позначиться на
відновлення платіжного балансу за рахунок готової продукції з підвищеною
додатковою вартістю, а не сировини і напівфабрикатів".
Але на сьогоднішній день, за словами експерта, ми, на жаль,
спостерігаємо повний непрофесіоналізм з боку економічного блоку
уряду. І, як наслідок, падіння ВВП і стагнацію з продовжують своє
розвиток демографічною кризою.
Раніше
"Коментарі" писали, що за результатами дослідження української економіки компанією
Ernst & Young, 846 млрд гривень або 23,8% від офіційного ВВП за 2018,
знаходиться в тіні, з них: 19,7% ВВП (702 млрд грн) становить готівкова тіньова
економіка, 4,1% ВВП (144 млрд грн) — домашнє виробництво товарів для
власного кінцевого використання, тобто — негрошова тіньова економіка.
Новини партнерів
Новини