Продовольча паніка через коронавірус в Україні: як зменшити ажіотаж і покарати спекулянтів

Експерти на прохання видання "Коментарі" оцінили дії влади, виробників і торгових мереж під час продовольчої паніки в Україні. Ще вони поділилися думками: що слід зробити, щоб збити ажіотаж, чи треба карати спекулянтів (і чи є така можливість) або ж це все – "ринкові відносини"?

"Закон в Україні працює виключно для слабких"

Юрист, виконавчий директор у Спілці споживачів України Максим Несміянов вважає величезною проблемою, що держави немає на ринку контролю цін. Від слова зовсім.

"Справи щодо картельних справ "висять" вже майже на 8 років – і кінця не видно, – підкреслює експерт. – У 2012 році Антимонопольний комітет України (АМКУ) провів розслідування за фактом скарг на картельну змову низки торговельних мереж. Розслідування закінчили у 2014-му. І – тиша... Вже немає деяких учасників ринку (ці мережі супермаркетів були продані), а покарання так нікого і не спіткало".

На думку Максима Несміянова, поки не почнуть оперативно і якісно працювати АМКУ і суди, чекати змін не варто.

"Україна – територія по зароблянню грошей. З точки зору бізнесу. З поправкою, що закон тут працює виключно для слабких", – резюмує експерт.

"Спроба фіксувати ціни породить лише дефіцит товарів"

Адвокат, голова Громадської організації "Антирейдерський центр" Дмитро Йовдій впевнений: жодні обмежувальні заходи державного регулювання цін на товари або різного роду санкції не здатні побороти спекуляцію.

"Спроба фіксувати ціни породить лише дефіцит товарів. У разі впровадження такої політики ми станемо свідками порожніх полиць в супермаркетах – при цьому через чорний хід магазинів будуть за завищеними цінами відпускатися потрібні товари. Все як в радянський час. На повну котушку буде працювати чорний ринок, і процес цей буде безконтрольним", – говорить експерт.

Звичайно, треба боротися зі зловживаннями АМКУ. Але ця інституція, підкреслює Дмитро Йовдій, ніколи не була ефективною, тому надій мало.

"Замість адміністративного регулювання держава має вжити дієвих заходів щодо стимулювання економіки, причому зробити це потрібно негайно, – вважає експерт. – До речі, прийнятий Верховною Радою з подачі президента закон про зниження податкового навантаження, який нібито був спрямований на підтримку малого та середнього бізнесу, жодним чином малому і середньому бізнесу не допомагає. Адже скасований законом податок на землю платять в основному великі промислові підприємства, а не, приміром, перукарські. А скасований податок на нерухомість і зовсім не зачіпає 80% населення, яке проживає в радянському житловому фонді".

На думку експерта, в першу чергу потрібно обмежити експорт життєво важливих товарів.

"Не заборонити взагалі, а обмежити, попередньо погодивши квоти з виробниками, – пояснює Йовдій. – Це допоможе утримати ціни на такі товари, і не завадить залучення валютної виручки в Україну. Були б дуже до речі скасування єдиного податку для фізичних осіб — підприємців 1 і 2 груп, зниження ставки ПДВ, а також зниження ставок на реалізацію підакцизних товарів. І, звичайно, потрібно шукати додаткові джерела для фінансування боротьби з епідемією. Для цих цілей, як варіант, можна використовувати кошти, призначені для фінансування політичних партій. Думаю, ці витрати зараз куди менш актуальні".

"Нові правила – це дискомфорт і люди реагують на них по-різному"

"Оцінювати дію влади можна у порівнянні з чимось. У нас же – безпрецедентна ситуація, і тому наївно розраховувати на те, що все буде зроблено правильно", – вважає аналітик плодово-овочевого ринку, керівник департаменту "Маркетинг-Аналітика" в Оптовому Ринку "Шувар" Тетяна Гетьман. – Але деякі заяви, дійсно, поспішні, що може мати погані наслідки. Я – про обмеження експорту".

На думку експерта, сьогодні, коли внутрішній і світовий попит падає, а гривня швидко слабшає, обмежувати таку можливість втриматися на плаву для аграріїв ні в якому разі не можна.

"Я не можу оцінювати дії мереж, можу розповісти про наш ринок, – продовжує Тетяна Гетьман. – Ми зробили все можливе для того, щоб протистояти поширенню інфекції: в термінал не пускаємо людей без масок, заміряємо температуру кожному відвідувачу. Продавці всі строго в масках і гумових рукавичках. Термометрію ми проводимо один-два рази в день. На кожній торговій точці є дезінфектори. Людський фактор – найбільш великий виклик для нас. Нові правила – це дискомфорт і люди реагують на них по-різному. Тут головне – чітко дотримуватися обраної позиції, забезпечити максимальний контроль за дотриманням цих правил".

Експерт підкреслює, що ринок овочів і фруктів – вільний ринок, де працює багато дрібних трейдерів.

"Організувати тут змову досить складно, тому зростання цін – це наслідок підвищення попиту при обмеженій пропозиції, – пояснює аналітик. – Приміром, трейдери не могли припустити, що лимон в березні українці будуть купувати в тій же кількості, що і мандарини або яблука. Не знали про це і фермери Туреччини, Іспанії. Тому сьогодні на ринку України попит на лимон, імбир, виріс в рази, а оперативно збільшити пропозицію немає можливості. От і ростуть ціни. Як тільки попит впаде, ціна теж знизиться. Але навряд чи вона опуститься до "докарантинного" рівня – курс гривні слабшає, це сильно впливає на ціни імпортних овочів та фруктів".

Тетяна Гетьман підкреслює, що дорожчає сьогодні не все. Зокрема, унаслідок того, що українські фермери почали збирати перший урожай редиски і огірків у теплицях, а кількість працюючих ринків скоротилася, ціни різко впали. "В умовах теплої погоди врожай швидко визріває і ця продукція не зберігається – її потрібно тут же продавати", – пояснила аналітик.

Раніше "Коментарі" розповіли, що АТБ підвищить ціни на товари першої необхідності.

Читайте Comments.ua в Google News