Головна Новини Бізнес економіка Економіка на карантині: як не допустити дефолт в Україні
commentss НОВИНИ Всі новини

Економіка на карантині: як не допустити дефолт в Україні

Українські експерти поділилися думками про першочергові дії, необхідні для того, щоб утримати економіку "на плаву"

26 березня 2020, 10:06 comments3583
Поділіться публікацією:
Економіка на карантині: як не допустити дефолт в Україні

Українська влада в рамах боротьби з поширенням коронавіруса COVID-19 на місяць продовжили карантин (що боляче б'є по малому і середньому бізнесу, по ряду галузей). Експерти розповіли виданню "Коментарі", як потрібно рятувати вітчизняну економіку в умовах, що створилися.

"Карантин шкодить більше, ніж вірус"

За словами представника Економічної експертної платформи Олега Гетьмана, продовження жорсткого карантину до 24 квітня виглядає неадекватною реакцією Кабміну на те, що відбувається.

"Все більше країн починають розуміти, що жорсткі карантинні заходи шкодять значно більше, ніж вірус. І змінюють моделі карантину на більш точкові. Зокрема, це планує найближчим часом зробити навіть США, – говорить економіст. – Безумовно, людське життя є найвищою цінністю. Але треба враховувати, що масові звільнення, банкрутства, падіння економіки також мають свою ціну, вимірювану в людських життях – передчасні смерті від хвороб, пов'язаних з бідністю та стресом; нестача коштів на лікування та здоровий спосіб життя; нещасні випадки ДТП, викликані недофінансуванням заходів безпеки та поганим станом доріг тощо. Згідно з недавнім опитуванням дослідницької компанії Градус, 36% респондентів зазначили, що при суворому карантині їм вистачить коштів на два тижні або менше".

Олег Гетьман з жалем відзначає, що наш уряд не враховує поки соціологію і думки аналітиків, продовжуючи реалізовувати модель згубного для економіки і громадян карантину.

"Будь-які нові податкові новації вже не допоможуть, – упевнений експерт. – Бізнесу і громадянам у квітні буде вже неважливо: які строки подання декларацій, є відстрочка якихось податків, відсутність штрафів за щось. Необхідно терміново переглянути модель карантину, виключити із заборон все, що не передбачає масових скупчень людей. Потрібно дозволити працювати магазинів, ринків, торгових центрів і т. д., за умови виконання певних правил безпеки. А контроль слід перемістити на ризикові групи: забезпечити масове тестування і ефективну ізоляцію інфікованих, відстеження контактів інфікованих, обмежити контакти з людьми похилого віку тощо".

"Відсутність реальних кроків призводить до паніки"

Політтехнолог, експерт Українського інституту політики (УІП) Теплюк Олександр зазначає, що світова економіка плавно сповільнюється з великою вірогідністю переходу в піке – якщо глобальні гравці не приймуть термінових заходів, щоб пом'якшити можливі наслідки.

"Заява президента США Дональда Трампа у вівторок в ефірі телеканалу Fox News, що громадянам країни слід повернутися до роботи, має два сенсу. Перше – це розуміння наслідків від зупинки економіки. Друге – це передвиборний послання американцям, – вважає Теплюк. – Президент Бразилії Жаир Болсонару у своєму зверненні до нації 24 березня виступив проти карантину. А ось Україна продовжила непланові "канікули" українцям до 24 квітня".

На думку експерта, для нашої країни, економіка якої і так перебувала, м'яко кажучи, в не дуже хорошому стані (постійно тряслася як від внутрішніх політичних баталій, так і від ситуації на сході країни), даний карантин може стати Дамокловим мечем.

"Відсутність реальних кроків по боротьбі з коронавірусом і кризою з боку влади, призвели не тільки до паніки, але і до закриття дрібного та середнього бізнесу, скорочення їх персоналу, – зазначає Теплюк. – Гривня девальвує, золотовалютні запаси тануть настільки швидко, що до кінця року її не буде чим утримувати. Влада, враховуючи ситуацію з коронавірусом, сплять і бачить, що МВФ дасть грошей – і їм буде, що ще ділити. У цій ситуації врятувати економіку країни можна, лише швидко та адекватно реагуючи на виклики. Слід запустити даний і дешеве кредитування для малого та середнього бізнесу, збудувавши нову систему взаємин. Потрібно терміново переглянути бюджет і перенаправити витрати на реальні потреби країни, а не на свої "хотілки". Необхідно вести переговори з зовнішніми партнерами про пошук нових ринків (для забезпечення роботи українських підприємств), зменшити податковий тиск на бізнес. І найголовніше – ставити на керівні посади не злодіїв і "профанів", а фахівців".

"Аграріям потрібна підтримка"

Експерт з питань аграрної політики, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук звертає увагу на важливість підтримки аграріїв у цей складний час.

"Сьогодні, коли країна практично зупинилася за карантинних заходів, запроваджених владою, аграрії вийшли в поля і почали посівну, – підкреслює експерт. – Вони розуміють, що стоять на сторожі продовольчої безпеки країни та світу. Але зараз є чимало проблем, з якими зіткнулися агровиробники. Знецінюються оборотні кошти (через девальвацію гривні), товарні запаси (через падіння товарних ринків сільгосппродукції. Через карантинні заходи в банківських установах, частина працівників пішла у відпустку, частина працює віддалено. Відповідно, рішення про кредитування не приймаються і кошти не видаються. Більше того – банки посилюють кредитну політику, очікуючи зростання числа дефолтів. Стало важче або неможливо взяти кредит. А ці кошти аграріям потрібні на закупівлю засобів захисту рослин, насіння. Зволікання в цьому питанні при одночасному зростанні курсу долара призвело до того, що аграрії вже мають збитки, оскільки ті ж засоби захисту рослин подорожчали на 15-17%. Все перераховане вище ставить під загрозу зриву успішне проведення посівної кампанії в Україні".

Але аграрії продовжують працювати. Денис Марчук підкреслює, що проводяться профілактичні заходів, в офісах агропідприємств впроваджуються додаткові заходи контролю (в тому числі щоденне вимірювання температури). Деякі офісні працівники відправлені у відпустку. Ну, а трактористи вийшли в поле.

"Є побоювання з постачання засобів захисту рослин і мінеральних добрив. Деякі з аграріїв зробили їх запаси на всю посівну, а деяким їх потрібно поповнити, оскільки вистачить на тиждень-два, – зазначає заступник голови ВАР. – Якщо ж будуть жорсткі обмеження в пересуванні транспорту, аграрії переживають, чи зможуть вони отримати добрива навіть від вітчизняного виробника".

Проблемою стало і фактична відсутність податкових пільг зі сплати земельного податку.

"У деяких регіонах органи фіскальної служби рекомендують аграріям сплачувати земельний податок за березень і квітень, хоча влада і пообіцяла у цей період їх звільнити від сплати, – підкреслює Денис Марчук. – Пояснюється це відсутністю у фіскальних органах роз'яснення щодо механізму впровадження цих двомісячних податкових канікул".

Крім того, аграрії надзвичайно стурбовані заявою про можливе обмеження експорту зернових на період карантину.

"Цього робити категорично не можна, оскільки такі заходи загрожують катастрофічними наслідками для агросектору: зривом посівної кампанії, падінням закупівельних цін і розквітом корупції, – упевнений експерт. – Якщо врахувати, що аграрний сектор формує 17% ВВП країни та забезпечує 40% валютних надходжень, то обмеження експорту сільгосппродукції може обернутися катастрофічними наслідками для всієї економіки країни. Відповідне звернення (про неприпустимість обмеження експорту с/г продукції) ВАР направила прем'єр-міністру України Денису Шмигалю".

Як повідомляв портал "Коментарі", збитки від пандемії вже перевищили збитки від глобальної фінансової кризи 2008 року і терактів 11 вересня 2001-го.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/
comments

Новини партнерів


Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!