Карантин через коронавірус в Україні: експерти розповіли, до чого варто готуватися після відступу вірусу

Експерти на прохання видання "Коментарі" спрогнозували, які можуть відбутися зміни в Україні в політичному, економічному, соціальному плані після того, як пройде епідемія коронавіруса і буде скасовано карантин.

Наскільки буде важко – залежить від тривалості карантину

На думку політолога, професора кафедри політичних наук, Київський Національний університет ім. Тараса Шевченка Анни Малкіної, Україну точно чекають непрості часи. А наскільки непрості – буде залежати від того, як довго триватиме карантин.

"Про те, коли закінчиться епідемія коронавіруса, говорити не доводиться, оскільки зупинити епідемію може тільки вакцинація. А вакцина, за підрахунками вчених, з'явиться не раніше 2021 року, – зазначає Ганна Малкіна. – Щодо карантину, вже зрозуміло, що він триватиме не менше півтора місяців. А швидше за все – довше. І вже зрозуміло, що він позначиться на всіх сферах суспільного життя: економічної, політичної, соціальної та культурної (духовної)".

Найбільш постраждає сфера економіки, вважає політолог.

"Малий і середній бізнес зазнає величезних збитків. Багато не зможуть відновитися після вимушеного простою. Банки отримають проблему з неповерненням кредитів, транспортна інфраструктура понесе втрати від збою логістики. Бюджет отримає величезну дірку від недоотримання податків, митних зборів, а також від вимушених додаткових соціальних виплат пенсіонерам, медпрацівникам та іншим найбільш вразливим групам населення, – впевнена Ганна Малкіна. – Це тільки верхівка айсберга. На практиці економіка посиплеться як картковий будиночок".

У політичній сфері експерт прогнозує поглиблення кризи легітимності.

"Можливі новий політичний криза, чергова зміна уряду, дострокові парламентські вибори, – зазначає політолог. – Ймовірно і суттєве падіння рейтингу президента, який довго зберігав високі показники, незважаючи на скандали та інтриги всередині нового українського політикуму".

У соціальній сфері, за словами Ганни Малкіної, основні проблеми будуть пов'язані з збільшенням рівня безробіття, зниженням середньої зарплати на ринку праці через повернення "заробітчан", а також зростанням того, що в західній політичній науці називають почуття соціальної незахищеності.

"Культурна (духовна) сфера буде характеризуватися наявністю двох протилежних тенденцій, – вважає політолог. З одного боку, активізацією волонтерських рухів, за прикладом "Підвези медика" та аналогічних, які формують соціальну згуртованість. З іншого боку – війною всіх проти всіх і тенденцією соціальної ізоляції, яка буде підкріплюватися жорсткою конкуренцією на ринку праці та у сфері використання державних послуг і пільг".

Всі ці проблеми, підкреслює Малкіна, переплетені одна з одною і їх список далеко не повний. "Однак вже зараз зрозуміло, що Україну чекають непрості часи", – резюмує політолог.

Вийти сухими з води не вийде

Потрібно працювати над тим, щоб вийти з цієї кризи з мінімальними втратами, впевнений політичний аналітик Олександр Солонько. Але навряд чи це можливо, зазначає експерт.

"Очевидно, що порушені зв'язки у всьому світі. Країни, борючись з епідемією, вводять різного роду обмеження. Люди масово йдуть в онлайн. Руйнуються економічні, соціальні зв'язки, – говорить Олександр Солонько. – Це позначається на бізнесі: хтось (більшість) – втрачає, хтось (таких значно менше) – відкриває нові горизонти.

Для України все буде залежати від того, як у нас буде протікати цю кризу. Які будуть економічні втрати. Які рішення будуть прийматися, в тому числі тактичні і стратегічно, з метою уникнути кризи. Які будуть далекосяжні наслідки. У даний момент робити прогнози можна, спираючись на якісь короткострокові дані. Але вже зараз можна точно сказати, що ми будемо мати серйозні соціальні потрясіння".

Враховуючи, що карантин продовжено до 24 квітня, підніметься питання щодо виконання соціальних зобов'язань держави перед громадянами, відзначає аналітик.

"І не факт, що вона впорається. А це, само собою, позначиться на ставленні людей до влади, – продовжує Солонько. – Поки що вкрай важливо зробити все можливе, щоб наша недосконала медична система витримала те навантаження, яка збільшується з кожним днем. І, звичайно, важливо не піддаватися на інформаційні істерики, які зараз поширюють безвідповідальні люди, що переслідують свої мети".

Економіку чекають серйозні структурні зміни

Політичний експерт, директор Інституту розвитку профспілкового руху Михайло Чаплига вважає, що розгортається криза стане могилою і шансом для ряду профспілок.

"Ті, хто не зможе якісно боротися за права трудящих, хто перетворився в паноптикум, підуть у минуле. А ті, хто реально буде відстоювати права членів профспілок (а відстоювати доведеться багато) можуть дати поштовх для становлення потужного солідарного руху. У якомусь сенсі – народження нового суспільства, – вважає Михайло Чаплига. – Ті ж Ізраїль, скандинавські країни в нинішньому вигляді виникли саме на хвилі профспілкових рухів".

На думку експерта, відбудуться серйозні зміни в структурі економіки України.

"Ряд галузей, особливо індустріальних, відімре. То ж машинобудування ми вже навряд чи відновимо, – вважає Чаплига. – Основою для руху вперед стануть наукові розробки: біотехнології, біоінженерія і все, що з цим пов'язано. У нас ще є наукова база, яку, незважаючи на потуги держави її угробити, можна відновити. Якщо не державний, то приватний капітал точно буде туди заходити. Буде потужно розвиватися аграрний напрямок –їсти хочеться завжди. Недавня продуктова паніка це в черговий раз довела. Індустрію підняти буде складно, інвестицій у неї не буде. Так що, хочемо чи ні – будемо перетворюватися на "житницю Європи". При цьому більше інвестицій піде в хімію та інженерні речі, а менше – в людей. Будемо перетворюватися на територію, яка стане годувати в основному інших, і трохи себе".

Враховуючи, що у зв'язку з карантином отримає поштовх дистанційне навчання, ця сфера також стане популярною. Експерт навіть не виключає масовий перехід на "онлайн освіта".

На думку Чаплыги, Україна, користуючись форс-мажором кризи, має шанс стати реально суб'єктної країною: реструктуризувати зовнішній і внутрішній борг, зробити більш справедливе податкове законодавство (зменшити навантаження на самозайняте населення, збільшити – на монополії), повернути держмонополії (Нафтогаз, Укрзалізницю, Укрпошту) на користь держави. Як і деякі сфери енергетики.

"По суті, є шанс вибудувати нові соціально-економічні відносини. І написати нову Конституцію", – вважає експерт.

Але все може піти за негативним сценарієм, якщо не будуть прийняті відповідні заходи, впевнений Чаплига.

"Буквально через місяць у 2/3 населення з-за карантину закінчаться гроші. У нас ляже споживчий попит. Худо-бідно будуть жити лише ті, хто орієнтований на експорт (зерно, фураж, ГЗК, трохи металургія, енергетика). Відповідно, навіть якщо нам дадуть транш МВФ, він ляже в НБУ, не дійшовши до звісно споживача, – прогнозує експерт. – Дрібний та середній бізнес (на 80% – сфера послуг) ляже. Ми отримаємо масу безробітних, включаючи ще недавно успішних бізнесменів".

Вкрай небезпечним Чаплига вважає те, що в Україні, як і в світі, зараз порушено чотири базові свободи, які зшивають воєдино будь простір: свобода пересування людей, капіталів, товарів і послуг. "Розшити" їх – просто, "зшити" – дуже важко.

"Перед нами може бути дуже небезпечний виклик – аж до питання територіальної цілісності, – попереджає експерт. – Та цей виклик буде диктувати не політичні чи геополітичними інтересами, а економічною доцільністю. Жити без економіки країна не може. А запустити нашу економіку цілком, схоже, не вдасться. Це можна робити кластерами, в тій чи іншій частині України. А це і є "розшивання" країни. Частина України може виявитися "під опікою" Росії, частина – під наглядом умовного колективного Заходу".

Чаплига не виключає, що у травні, коли впаде купівельна спроможність, Україну може накрити перший криза – соціальний.

У вересні може охопити політична криза: грошей на вибори не буде, виникне криза легітимності центру та місцевої влади. А в листопаді виникне та сама загроза територіальній цілісності, з урахуванням того, що всі чотири внутрішні свободи будуть до того часу "розшиті".

Раніше "Коментарі" писали, що в Міносвіти визначилися, до якого літнього місяця будуть навчатися українські школярі.