Ймовірність дефолту в Україні: як коронавірус вплинув на економіку в Україні

На тлі кризової ситуації в Україні періодично лунають пропозиції про необхідність дефолту. Експерти розповіли виданню "Коментарі", чи потрібен він нашій країні.

Дефолт – штучне питання

Викладач макроекономіки "Бізнес-школи МІМ-Київ" Михайло Кухар вважає, що питання дефолту "стосується" в публічному полі виключно олігархом Ігорем Коломойським і його сателітами.

"Тому тему "дефолту" я вважаю штучною. Тобто такою, яку піднімають певні особи у своїх вузьких інтересах, проти інтересів країни", – зазначає експет.

Михайло Кухар нагадує, що у Нацбанку України – 25 мільярдів доларів резервів.

"Цього цілком достатньо, щоб виплатити в цьому році 8 мільярдів доларів зовнішніх боргів і зробити на 5 мільярдів доларів інтервенцій на підтримку курсу гривні. Навіть без надходження кредиту МВФ. А він надійде!" – упевнений експерт.

Дефолт – політичне питання

Доктор політичних наук, директор Департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ігор Петренко впевнений, що тема дефолту має більше політичне, ніж економічне підґрунтя.

"Певним групам, пов'язаних з Коломойським, вигідний дефолт. Їм це треба, щоб Україна припинила співпрацю з МВФ і, відповідно, не виконувала вимоги Фонду для надання чергового траншу в 5,5 мільярда доларів і, можливо, додаткових коштів на боротьбу з коронавірусом і кризою. Насамперед – мова про законопроект (його, серед інших, повинні розглянути найближчим часом на позачерговому засіданні парламенту), яким пропонується остаточно заборонити повернення націоналізованих банків колишнім власникам, – зазначає експерт. – Також він забороняє повернення на ринок збанкрутілих банків, власники яких через суди домоглися скасування постанови НБУ про свою неплатоспроможність. Бажання отримати назад якщо не "ПриватБанк", то хоч якусь компенсацію, і штовхають Коломойського і Ко на "розгойдування" теми дефолту. Певні меседжі звучали від нього і в минулому році".

Якщо Україна оголосить дефолт (відмовиться погашати борги), мова про нові програми співпраці з міжнародними фінансовими структурами піде не скоро, зазначає Ігор Петренко.

"Куди розумніше виглядає варіант піднімати питання реструктуризації боргів, – каже представник МЦПД. – Пояснити, що у зв'язку з епідемією, карантинними заходами і кризою (а наша слабка сировинна економіка особливо страждає від цього), у нас немає можливості в даний момент погашати всі в повному обсязі і у встановлені терміни. І домовитися про зниження відсотків та збільшення терміну виплат. Реструктуризація боргів і дефолт – це не одне і те ж, хоч деякі громадяни їх плутають".

При цьому, підкреслює Ігор Петренко, в уряді склалася дивна ситуація. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль говорить про необхідність провести реструктуризацію боргів. То раптом у Кабміні запевняють, що цього робити не варто і закликають не спекулювати на темі.

"Деякі кажуть, що дефолт не такий страшний, як його малюють. Мовляв, це можливість очиститися (в тому числі від боргів), направивши "зекономлені" таким чином гроші на перспективні сфери економіки, які можуть стати тригерами економічного розвитку та зростання. Але для цього потрібні професіонали, – зазначає експерт. – Знаючі люди з чітким планом дій. До того ж, наше суспільство сприймає дефолт як щось жахливе (обнулення активів, тотальне безробіття і так далі). Це не завжди так, але так буває... Так що сумніваюся, що українська влада на це підуть. Принаймні – в даний момент. Хоч не виключаю, що якщо не буде переглянуто підхід до боротьби з коронавірусом (жорсткий карантин дуже погано впливає на економіку, а особливо на малий і середній бізнес), все може статися. І коли постане питання: виплатити зарплати та пенсії або розплатитися з боргами, чаша ваг, враховуючи позицію нинішньої влади, буде на стороні реалізації своїх зобов'язань перед громадянами, ніж перед міжнародними кредиторами".

Дефолт для України рівноцінний самогубству

На думку професора, наукового радника адвокатського об'єднання "Barristers" Бориса Бабіна, дефолт для України як для країни з експортно-орієнтованою економікою, має вкрай низькі рівні ефективності праці та енергоефективності, нерозвинений фондовий ринок і знаходиться в ситуації міждержавного конфлікту рівноцінна самогубству.

"Фактично, ті, хто штовхають країну до дефолту, хочуть розпорядитися наявними обмеженими ресурсами країни у власних інтересах, – каже Борис Бабін. – Відсутність чіткої фінансової і економічної політики в 2019-2020 роках призвело до того, що єдиний шлях уникнути дефолту – це докредитування МВФ. Вимоги МВФ мінімальні і розумні ринок землі і закон про стабілізацію банкової системи. Якщо парламент їх не прийме, можна констатувати остаточний колапс української державності, зруйнованої як власними, так і російськими фінансово-промисловими групами та їх бенефіціарами".

Раніше "Коментарі" писали, що панічні покупки в деяких країнах призвели до того, що деякі продовольчі товари, такі як макарони і борошно, в останні кілька тижнів були повністю розпродані в супермаркетах. Роздрібні продавці кажуть, що готові поповнювати запаси продовольства на полицях магазинів, тим більше, підприємства у Європі і Північній Америці активізували виробництво макаронів і хлібобулочних виробів.

Читайте Comments.ua в Google News