НБУ скасував заборону на купівлю ОВДП на вторинному ринку: що це означає і чому сталося саме зараз

Рада Національного банку України (НБУ) скасувала заборону на купівлю облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) регулятором на вторинному ринку. Експерти розповіли виданню "Коментарі", що це значить, а також чому сталося саме зараз.

"НБУ можуть відновити операції на вторинному ринку ОВДП"

Член Ради Національного банку України Віталій Шапран пояснює, що Рада прибрала обмеження на купівлю ОВДП з власних документів. Між тим, статтею 54 Закону України "ПРО НБУ" прямо заборонена купівля урядових облігацій на первинному ринку, а також опосередковане фінансування бюджету.

"Так що Рішення Ради НБУ означає, що в НБУ можуть відновити операції на вторинному ринку ОВДП. Наприклад, НБУ може виступати маркет-мейкером і проводити інші посередницькі операції, метою яких може стати згладжування екстремальних спекулятивних коливань на вторинному ринку ОВДП, – пояснює експерт. – НБУ вже навчився справлятися зі спекулянтами на валютному ринку. Не бачу причин, чому б цей досвід не перенести на вторинний ринок ОВДП. Втім, рішення Ради НБУ не зобов'язує Правління до дій, а лише дає йому таку свободу дій. Тому тактика і стратегія виходу Правління на цей ринок, так само як і час виходу в рамках заборони який накладено статтею 54 Закону України "ПРО НБУ", визначається правлінням, це їх операційна діяльність, в яку Рада не втручається".

На думку Віталія Шапрана, прийняття такого рішення підвищує ступінь свободи операцій НБУ і відкриває йому можливість впливати на ліквідність ринку ОВДП, його привабливість для нерезидентів.

"Хочу розчарувати тих, хто вважає це рішення сигналом до включення друкарського верстата. Посилення присутності НБУ на вторинному ринку не обов'язково означає зростання ОВДП на балансі НБУ, – підкреслює експерт. – Зараз є досить великий попит на обмін ОВДП, ряд банків бажали б обміняти індексні ОВДП на звичайні. У другій декаді березня, коли був сплеск девальвації, було багато бажаючих здійснити обмін гривневих ОВДП на валютні й т. д. Розширення ринку і поява нових опцій для учасників може тільки збільшити його привабливість, що в поточній ситуації зовсім не завадить Україні".

На запитання, чому все сталося саме зараз, Віталій Шапран відповів наступним чином: "Питання обговорювалося в Раді давно. Ще у листопаді ми прогнозували, що якщо дохідність на вторинному ринку буде істотно відхилитися від депозитних сертифікатів НБУ, вторинний ринок фактично заблокує Мінфіну превичку за гривневими ОВДП. Так і вийшло, зараз. Мінфін один за одним скасовує аукціони з розміщення гривневих ОВДП. Зараз на вторинному ринку прибутковість по ОВДП коливається в діапазоні 17-22% річних, і це не дає можливості Мінфіну залучати на первинці під бажаних 10-12%. Думаю, що поява НБУ в 2020-2021 рр. на вторинному ринку ОВДП у будь-якій іпостасі дещо охолодила би ситуацію і апетити спекулятивно налаштованих гравців".

"Україні в умовах кризи вкрай потрібні засоби без включення друкарського верстата"

Юрист, аналітик Андрій Вігірінський підкреслює, що всі прогресивні країни світу використовують випуск "суверенних боргів" (зовнішні та внутрішні зобов'язання – відповідні облігації, які потім монетизуються) в цілях підтримки власної економіки.

Він також зазначає, що Україні в умовах кризи вкрай потрібні кошти (без включення друкарського верстата), які б дозволили стимулювати ті чи інші сектори економіки, "зав'язані" на національній валюті.

"Ті ж дорожні роботи, в яких і сировина, і робітники були б – вітчизняні. То ж стимулювання виробництва спирту, коли ми зможемо задовольнити внутрішній попит і навіть спрацювати на експорт. Та ж легка промисловість, яку можна завантажити пошиттям захисних масок костюмів. Ті ж підприємства оборонного характеру, які могли б виробляти системи штучної вентиляції легень (ШВЛ). Ті ж інститути, які можуть проводити тест-системи для виявлення коронавірусу, – перераховує аналітик. – Але для всього цього потрібні чітка державна політика, пов'язана з дерегуляцією (прибрати непотрібні обмеження, запустити заводи, давши адміністративну команду на це), а також – ліквідність, генерувати яку як раз таки може НБУ. І уряд — шляхом відповідних запозичень. Саме для цього, думаю, з'явилося відповідне рішення Ради НБУ. І для цього ж будуть вносити зміни в закон про держбюджет, збільшуючи обсяги внутрішніх запозичень (які може профінансувати НБУ). Причому цей обсяг, швидше все вже визначено (негласно) в рамках програми співпраці з МВФ".

При цьому, підкреслює Вігірінський, може так вийде, що через два місяці 90-100 млрд грн, які будуть розподілені через Антикризовий фонд, закінчаться. А криза – ні...

"І тоді на рівні уряду і НБУ ми стаємо заручниками ситуації, – вважає аналітик. – І треба буде питати у МВФ: а чи можна нам зробити те-то і те-то заради порятунку української економіки".

Раніше "Коментарі" повідомляли, що ситуація на українському валютному ринку значно змінилася.