Продуктова паніка в Україні: чи варто українцям готуватися до зростання цін після закінчення карантину

Перша хвиля продуктової паніки трохи вщухла, ціни дещо вирівнялись. Але є серйозні побоювання щодо майбутнього неврожаю і ряду інших факторів, які в осяжному майбутньому відіб'ються на цінах. Ті ж фіни мають намір чартерами завозити до себе гастарбайтерів, так як не вистачає робочих рук для польових робіт. Експерти розповіли виданню "Коментарі", які заходи повинні зробити українська влада, щоб забезпечити продуктову безпеку країни.

Продуктова безпека повинна бути пріоритетом для влади завжди

Народний депутат VIII скликання, юридичний і політичний експерт Ігор Алексєєв впевнений, що продуктова безпека країни є одним із ключових елементів загальної безпеки навіть у спокійний час. А зараз, враховуючи ризики, пов'язані з коронавірусом, карантином та кризою, тим більше.

"Перший з ключових ризиків – через карантин перервані (а то і зовсім розірвані) певні виробничі ланцюжки, в тому числі в аграрному секторі, – пояснює експерт. – Мільйони людей "на карантині". Владі потрібно подумати, як забезпечити безперервність виробничих циклів у напрямках, які пов'язані з продуктами харчування. Особливо це важливо в умовах посівної".

Другий момент, на думку Алексєєва, пов'язаний з контролем за експортом.

"Відомо, що за деякими позиціями експорт тимчасово заборонений, – зазначає експерт. – І тут важливо зберегти баланс між продовольчою безпекою і гарантіями експорту. Україна завжди була надійним партнером, забезпечуючи багато країн своєю аграрною продукцією. Аграрний сектор останнім часом став одним із драйверів економічного розвитку. Але нинішня ситуація вимагає певних заходів, у тому числі обмежувальних. Слід прорахувати всі ризики".

Також експерт вважає важливою якісну роботу Антимонопольного комітету України (АМКУ) щодо недопущення завищення цін (що мало місце на початку карантину). Так само, необхідно провести невідкладний аудит Державного резерву, де зберігається і ряд продовольчих позицій.

"Є великі підозри, що засіки не так повні, як нам кажуть. Вже був скандал з вивезенням масок... Важливо, щоб не "випарувалися" і запаси критично важливих продуктів, – зазначає Ігор Алексєєв. – І ще момент. Я не так переживаю за виробництво тієї чи іншої продукції (думаю, ми зможемо забезпечити собі), як за те, що наші громадяни просто не зможуть її купити. Через брак коштів. Адже мільйони українців під час карантину виявилися фактично без заробітку... І народні депутати повинні якомога швидше внести зміни до держбюджету, прописавши підтримку бізнесу та звичайних громадян на період дії карантинних заходів".

Продуктова паніка в Україні не обґрунтована

Експерт економічних програм Українського інституту майбутнього Данило Монін вважає "продуктову паніку" необґрунтованою.

"Україна експортує сільгосппродукції в три рази більше, ніж споживає. І виростить цього року чимало, адже в сільському господарстві зараз додасться рук (враховуючи, скільки людей перейде туди, втративши колишню роботу через кризу). Особливо в тіньовій зайнятості", – зазначає Данило Монін.

Введення заборони на експорт низки позицій сільгосппродукції експерт вважає недоречним.

"Це тільки погіршить наш експорт, який і так впаде в цьому році через кризу, – пояснює економіст. – А Україні потрібна валюта, щоб підтримувати платіжний баланс. Додаткові обмеження з боку держави тільки зроблять гірше".

Що стосується інфляції і зростання цін на продукти, то цього, на думку Моніна, навряд чи вдасться уникнути. "Це природний процес особливо в періоди девальвації національної валюти", – резюмує експерт.

Продуктова паніка, як прояв недовіри до влади

На думку політтехнолога, експерта в питаннях національної безпеки і оборони Катерини Коваль, продуктова паніка, через яку в Україні багато хто спочатку спостерігав з посмішкою, а потім і самі до неї долучилися, обумовлена тим, що громадяни не довіряють державі.

"Зокрема, люди не вірять у здатність держави забезпечити нашу безпеку. У тому числі – продуктову, – пояснює експерт. – І краще подбати про це самостійно. Обіцяні доставки продуктів додому "дають збій". Комунікація на всіх рівнях фактично відсутня. Зате є бажання наживатися на ситуації".

Катерина Коваль вважає, що для реального забезпечення продуктової безпеки влада повинна менше красти (в тому числі – продаючи за кордон те, в чому гостро потребує Україна) і створити нормальні умови для бізнесу.

"З початку цього року різко зріс експорт наших зернових. Потім була епопея з продажем масок за кордон, коли епідемія вже крокувала повним ходом по планеті, – нагадує експерт. – Чи варто дивуватися, що влада не може забезпечити навіть базові потреби населення".

Слід якомога швидше провести діалог з представниками бізнесу, який забезпечує країну продуктами харчування, вважає Катерина Коваль.

"Через карантинні заходів виникло безліч проблем: транспортних, логістичних і так далі. Владі слід обговорити з бізнесом, які заходи можна послабити, яку допомогу слід надати, – зазначає експерт. – Не кажучи вже про те, що повинна, нарешті, зібратися Рада і проголосувати відповідні документи для реальної підтримки українського бізнесу. Та й для звичайних громадян, яким слід було б компенсувати хоча б частину того, що вони втрачають, перебуваючи фактично під "домашнім арештом" і втративши можливість заробляти".

Раніше "Коментарі" писали, що ажіотажний попит на продукти, яке спостерігалося останні два тижні в Україні, зупинився. Повідомляється, що обсяги реалізації поступово знижуються, а торгові мережі поповнюють свої запаси. Зокрема за останній тиждень найбільше реалізація знизилася з цукру (-27%), сала (-30%) і масла (-50%). Крім того, ажіотаж знижується і відносно топ-3 продуктів: гречки (-17%), борошна (-10%) і цибулі (-22%).

Читайте Comments.ua в Google News