Рестарт економіки: чим буде займатися Рада з питань економічного розвитку
Експерти висловили думки про новоствореному Раді з економіки при прем'єр-міністрі
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що нова Рада з питань економічного розвитку буде працювати під його головуванням і розробляти програму рестарту економіки країни в цей непростий кризовий час. Експерти висловили виданню "Коментарі" думки про це, а також назвали механізми, з допомогою яких можна влаштувати той самий рестарт.
"Члени ради скоріше теоретики"
Міжнародний експерт, економіст в Економічному дискусійному клубі (ЕДК) Ігор Гарбарук зазначає потенційну проблематику як в питанні підходу при формуванні складу Ради, так і в тому, що цей орган створений при уряді, а не при Офісі президента (ВП).
"Відомо, що в Раду увійшли шановані в країні економісти. Це радник президента України Олег Устенко, вчений-економіст Олександр Пасхавер, старший науковий співробітник Атлантичної ради США Андерс Аслунд, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло, викладач економіки та фінансів Києво-Могилянської бізнес-школи Євген Пенцак, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, директор Інституту економіки і прогнозування Національної академії наук України Валерій Геєць, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАУ Елла Лібанова. В основному члени Ради – швидше теоретики. Так, дуже хороші економісти. Але, при цьому, більшою мірою відомі вчені і аналітики. Тоді як в такого роду структурі спеціалістів, які забезпечують теоретичну платформу, має бути в межах 30%, не більше. Інші ж повинні бути практиками з відповідним досвідом роботи за своїм напрямком, – впевнений Ігор Гарбарук. – Людьми, які знають і розуміють, як ті чи інші рішення впроваджувати. Це повинні бути професіонали з великим досвідом роботи у реальному секторі економіки (бізнесі), у державних структурах, а також в експертному середовищі. Потрібні впізнавані в суспільстві експерти, думку яких буде прийматися на рівні суспільства і думку яких довіряють".
До того ж, вважає економіст, важливо, щоб подібний Рада не функціонував при Кабміні, а при Офісі президента (ВП).
"Саме таку модель подібного роду органу я відстоюю. Створення Ради при уряді – це швидше імітація взаємодії з експертним товариством, – каже Гарбарук. – Це швидше "доповнення" до структури самого Кабміну коли будуть формуватися пропозиції, а не конкретні рішення обов'язкові до виконання всієї структурою виконавчої влади. Робота Ради економічних реформ має здійснюватися при ОП та забезпечувати можливість формування ним стратегічних ініціатив на рівні держави і стратегію соціально-економічного розвитку України в цілому".
"Інститут радників при прем'єрі"
Саме президент, підкреслює експерт, на сьогоднішній день – ключовий ініціатор найбільш значущих перетворень. Але фізично на формування такого рівня відповідно підготовлених ідей йому не вистачає ні сил, ні часу.
"Якщо б така Рада існувала при його Офісі, Зеленський міг би формувати разом з ним пропозиції, важливі для економіки країни, – пояснює Гарбарук. – А потім направляти їх у Кабмін в якості підготовлених ініціатив – обов'язкових урядом до виконання. Контроль реалізації їх здійснював би цю Пораду. Розумієте? Це вже принципово інша і значно більш якісна комунікація. Така Рада повинна генерувати альтернативні рішення реанімування нашої економіки, а не просто стати органом "одобрямсу", фактично – додатковим безоплатним придатком у структурі уряду. Те, що пропонується зараз, – це швидше інститут радників при прем'єрі. І це, з моєї точки зору, може не дати проривного поштовху, який нам так зараз необхідний".
Експерт підкреслює, що подібна по суті структура існувала при Адміністрації президента України до 2013 року.
"Була Координаційна рада реформ. Погано або добре працювала – інше питання. Але модель взаємин була правильною, – зазначає Гарбарук. – Президент повинен завжди мати можливість отримати альтернативну думку по кожному питанню, що стосується економічного розвитку країни. А не просто приймати на віру все, що запропонує Кабмін. Щоб не було ситуації, подібної до тієї, що ми чули на "плівках Гончарука". Пам'ятаєте, як там обговорювали – як придумати обґрунтування певної ситуації в економіці, щоб вкласти ту чи іншу ідею в голову президенту? Впевнений – поруч із главою держави повинна бути група аналітиків та профільних експертів, які могли б оцінити те, що йому приносять міністри. І ще раз наголошу – це повинні бути люди з реального сектора економіки, бажано з досвідом роботи на держслужбі і є визнаними експертами в своїй області".
Додатково "експертні поради" для формування альтернативної позиції з важливих питань варто було б створити і при кожному міністерстві, вважає представник ЭДК.
"Не громадські ради, а саме – експертні, – уточнює Гарбарук. – Які не погоджуються з усім, що запропонують наші чиновники, а формують бачення, виходячи з реальної обстановки, розуміння основних ризиків і перспектив. До речі, такі структури допомогли б і президенту, і прем'єру з формуванням кадрового резерву для зайняття відповідальних посад в майбутньому".
Що стосується інструменту для рестарту економіки, то таким, на думку Ігоря Гарбарука, повинен стати ключовою акцент у роботі на розвиток саме національного бізнесу та стимулювання споживання товарів всередині країни. Причому товарів, вироблених саме українськими виробниками.
"Не сподіваться на те, що до нас зайдуть міфічні іноземні інвестиції – і це нас врятує. Нам необхідний розвиток національної економки разом з національним інвестором, який не буде виводити потім зароблені гроші з країни. З національним бізнесом, який, підвищуючи власну ефективність і виробляючи все більше якісних продуктів, буде з кожним роком збільшувати податкові надходження до бюджету України", – підкреслює експерт.
"Позбутися від імпортозалежності"
Будь-яке експертне співтовариство, якщо це практики, якщо це люди, які розуміють, як працює економіка, якщо вони (це важливо!) готові взяти на себе відповідальність – це добре, впевнений голова Асоціації малого і середнього бізнесу Руслан Соболь.
"Зараз час, коли немає сенсу збиратися, щоб "просто поговорити". Потрібно створювати реальні програми, реальні механізми того самого рестарту економіки. І брати за них відповідальність, – упевнений експерт. – Просто "вчена рада" – це краще, ніж нуль. Але гірше, ніж діюча робоча програма, створена практиками. Прем'єру потрібно говорити, що от люди, ось їх специфікація, ось такі результати вони отримали на таких ділянках. І я як прем'єр за роботу такої Ради беру на себе відповідальність – політичну. Якщо те, що ми тут наимплементировали не буде життєздатно, я йду у відставку. Це буде правильно. Створить розуміння, що всі учасники процесу усвідомлюють ступінь ризику".
Механізм для рестарту, на думку Руслана Соболя, тільки одні.
"Економіка так влаштована, що вона може генерувати тільки через виробництво, – пояснює експерт. – Ми – імпортозалежна країна. І нам потрібно позбавлятися від цього статусу. Слід закрити внутрішню потребу ринку продуктами з написом "Зроблено в Україні". Це сформує нам робочі місця, які ми зараз отримаємо на ринку праці. У тому числі – у зв'язку з масовим поверненням трудових мігрантів. Внутрішне виробництво у всіх його аспектах – це той самий двигун, який здатний рухати нашу економіку вперед".
"Проблема в обмежених можливостях"
Голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, доктор економічних наук Ігор Бураковський наголошує: "Проблема в тому, що ми сьогодні не знаємо справжніх масштабів втрат, їх структури: хто постраждав більше, а хто менше. Плюс – ми не знаємо, коли реально закінчиться пандемія.
На думку експерта, набір інструментів відновлення економічної активності традиційний:
– державні витрати для підтримки економіки і окремих секторів,
– зниження податків, спрощення бізнес-процедур,
– пільгові ставки оренди бізнесом державних приміщень.
"Перелік можна продовжити. Ключова проблема – це наші обмежені фінансові та інституційні можливості", – резюмує Ігор Бураковський.
Як повідомляв портал "Коментарі", развивающимся країнам знадобиться пакет заходів підтримки в розмірі 2,5 трлн дол. у 2020 році для подолання економічної кризи, викликаного пандемією коронавіруса.