Рубрики
МЕНЮ
Елена Волкова
Експерти проаналізували для видання "Коментарі" угоду, укладену між ОПЕК+, Росією та іншими нафтовидобувними країнами. Хто виграв, хто програв, як може розвиватися ситуація далі?
Нагадаємо, що група, відома як ОПЕК , погодилася скоротити видобуток на 9,7 млн. барелів на день в травні-червні після досягнення компромісу з Мексикою. Оскільки пандемія коронавірусу паралізувала повітряні та наземні перевезення, попит на пальне впав, так само як і ціни на сиру нафту, які обрушилися до 18-річних мінімумів. Це поставило під загрозу майбутнє американської сланцевої промисловості і стабільність нафтозалежних держав, включаючи РФ.
Директор Науково-технічного центру "Психея" Сергій Сапегін нагадує, що нафтова війна, основними учасниками якої стали Саудівська Аравія і Російська Федерація, призвела до обвалу нафтових ф'ючерсів.
"Не думаю, що всі учасники світового ринку нафти були готові до настільки різкого зниження котирувань. Принаймні, єдності лав російських нафтовидобувних компаній не спостерігалося, – говорить експерт. – Чи покладений кінець руйнівній ціновій війні? Звичайно ж, ні! По-перше, досягнуті домовленості щодо скорочення видобутку нафти картелем в обсязі 9,7 млн бар./добу виявилися меншими, ніж це передбачалося раніше. По-друге, скорочення почне діяти з 1 травня, а ринок нафти перенасичений пропозиціями вже сьогодні. Світові нафтосховища заповнені на три чверті – і вільні ємності продовжують скорочуватися. Танкерний флот також використовується для зберігання надлишком нафти. По-третє, якщо раніше лунали оцінки зниження споживання нафти на рівні 15...25 млн бар./добу, то сьогодні вже лунають оцінки до 40 млн бар./добу. Це 40% світового споживання. Ми ще не знаємо ні остаточних значень цього показника, ні темпів, з якими світова економіка буде відновлюватися після завершення боротьби з коронавірусом. Та й, взагалі, якою буде світова економіка".
Більш того, підкреслює Сергій Сапегін, немає остаточного розуміння і термінів початку цього відновлення.
"Тому, думаю, що головні бої за свою частку збіднілого нафтового пирога серед країн – світових лідерів нафтовидобутку — ще попереду, – продовжує директор НТЦ "Психея". – Таким чином, підсумком минулого місяця цілком можна назвати підтвердження повного розвалу ОПЕК+, як світового картелю, який відповідав за збалансованість попиту і пропозиції на світовому ринку нафти. Проблему не змогли вирішити навіть розширення картелю Росією".
Угода ОПЕК+, на думку експерта, також зазнала невдачі.
"Позитив у переговорах намітився залученням до вирішення проблеми держав G20, але і там крапку над "і" довелося ставити Сполученим Штатам, які взяли на себе більшу частину зобов'язань Колумбії за скорочення видобутку нафти, – пояснює Сергій Сапегін. – Розширення числа учасників домовленості про зниження обсягів видобутку нафти за рахунок залучення країн G20, з одного боку, дозволило нафтовикам обговорювати додаткові обсяги зниження видобутку нафти, з іншого боку, досягти консенсусу при великому числі учасників набагато складніше".
Досягнуті домовленості країн ОПЕК+ і G20 не тільки не покращать ситуацію, але не зможуть навіть її стабілізувати, упевнений експерт.
"Пропозиція нафти, як і раніше, буде перевищувати попит, при цьому, міра незбалансованості ринку нафти буде наростати. Відносини між учасниками угоди щодо скорочення обсягів видобутку нафти також будуть загострюватися, що стане проявлятися у високій волатильності (мінливості, – ред.) світових цін на нафту", – резюмує Сергій Сапегін.
Від нової нафтової угоди виграли, в першу чергу, США і Китай, вважає Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова.
"Середньозважена ціна договору буде зафіксована на рівні 35-40 доларів (на 5% більше, ніж зараз) за барель протягом року. Це дозволить США збільшити видобуток сланцевої нафти і газу, – пояснює експерт. – І це досить комфортна ціна для американських споживачів, для економіки США. Те ж саме стосується Китаю, який теж після кризи потребує низьких цін на нафту і газ. Частково може виграти Саудівська Аравія. За рахунок низьких цін вона здатна витіснити з ринку російську нафту".
А ось Росія, впевнений Володимир Омельченко, однозначно програла, оскільки їй необхідно знизити видобуток на 2,5 млн барелів на добу.
"Це – 23% всього виробництва нафти в РФ. Або ж майже на 50% потрібно буде скоротити експорт нафти, – пояснює експерт. – Завдано колосального удару по російській нафтовій галузі, де середня ціна рентабельності видобутку знаходиться на рівні 35 дол. Тоді як вартість марки Urals, що видобувається в РФ, буде не більше 30 дол. А в бюджеті закладена ціна 42 дол. Таким чином, близько 40% родовищ виявляться збитковими. До того ж, технологічно РФ здатна скоротити видобуток не більш, ніж на 300 тисяч барелів на добу. Але точно не на 2,5 млн, як потрібно з травня. Фактично доведеться глушити свердловини, які потім неможливо буде запустити в експлуатацію. А якщо РФ порушить угоди, то можливі нові санкції".
Директор енергетичних програм Центру Разумкова вважає, що Росії доведеться зосередитися на внутрішніх проблемах, насамперед, економічних. А це дає шанс, що вона менше буде витрачати на військово-промисловий комплекс і роздмухування конфлікту в Україні.
"Що стосується нашої країни, то нафтова угода – досить серйозний удар по Укрнафті. По суті, вона буде в збитках, – зазначає Володимир Омельченко. – Газова галузь також опиниться в серйозній кризі. Ціни на газ на європейському ринку дуже низькі, що робить розробку нових родовищ в Україні малопривабливою для інвесторів".
Експерт з питань газової промисловості та ринку природного газу, генеральний директор ТОВ "Нафтогазбудінформатика" Леонід Уніговський вважає, що Росія прийняла для себе рішення, що технічно складно виконати.
"Що буде далі – подивимося. Мабуть, існують якісь домовленості між Трампом і Путіним, про яких ми не знаємо", – зазначає експерт.
Питання в тому, наголошує Леонід Уніговський, чи зможе (і захоче) Росія виконати умови зниження видобутку нафти.
"Напевно, виграш або програш лежать в даному випадку не тільки у сфері нафтовидобутку", – резюмує експерт.
Новини партнерів
Новини