Держрегулювання цін на продукти: що буде з цінами в Україні

Стало відомо, що з 15 квітня уряд України вводить на час карантину держрегулювання цін на ряд продуктів харчування соціальної групи, а також на окремі медичні товари. Експерти оцінили для видання "Коментарі" це рішення.

Голова Національної Ради економічного розвитку Олексій Дорошенко запевняє, що в "соціальний список" потрапили 10 продуктів (борошно пшеничне вищого сорту, цукор, гречка, молоко 2,5% в плівці, житньо-пшеничний хліб, курячі яйця, макарони, курка в тушці, вода без газу і вершкове масло 72,5%), 8 медичних препаратів і два медтовари (маски і рукавички).

Держрегулювання цін на продукти: хороша тенденція

Доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, народний депутат V-VI скликань Олексій Плотніков нагадує, що раніше у нас був набір соціальних продуктів, ціна на які контролювала держава – так зване держрегулювання. Але при уряді Володимира Гройсмана це скасували.

"Рішення було явно некоректне. Адже в Україні як був, так і є великий прошарок бідних людей. І держрегулювання дозволяло зробити їх життя хоч трохи легшим, – зазначає Плотніков. – У тій же Франції і зараз є соцтовари – ліки, продукти. І там досить велика група. І ціни на деякі нижчі, ніж в Україні. Ось що таке соціальний контроль і турбота".

На думку економіста, те, що Кабмін збирається повернути держрегулювання цін на деякі товари – це вже добре.

"Хоч якась підмога для малозабезпечених, для громадян, які втрачають зараз і гроші, і роботу, – пояснює Олексій Плотніков. – Але я вважаю, що це не повинно бути тільки на час карантину. Подібні соціальні ціни мають бути на постійній основі. Принаймні, поки рівень бідності в Україні не перестане бути більше, ніж у країнах ЄС. Обов'язково потрібна соціальна група товарів, продуктів, за якими здійснювався б держконтроль".

Держрегулювання цін на продукти: ціни продовжать зростати

На думку політичного аналітика, економіста Дениса Гаєвського, таке рішення навряд чи призведе заморожуванню рота цін на продукти соціальної значущості і на медтовари.

"Ця система навіть у кращі часи, до ліквідації її урядом Гройсмана, працювала обмежена. А зараз, в умовах пандемії, карантину та загального хаосу і нестабільності, навряд чи вона матиме належний ефект, – зазначає Гаєвський. – Хоча б тому, що прийнято рішення про закриття ринків на карантин. Таким чином, зменшується конкуренція за тією ж продовольчій групі для рітейлерів. І створюється можливість накручувати ціни. Хоч об'єктивних передумов для цього немає. Курс долар виріс, але є і падіння цін на паливо (ціна якого закладається в кожну одиницю товару), знизилися ціни на електроенергію".

Експерт вважає, що ціни, швидше за все, продовжать рости. А рішення (якщо воно взагалі є) залишиться лише на папері.

Є реальні інструменти для зниження цін. Один з них – Держрезерв. Соціально значущі групи товарів можна викидати на ринок з фіксованими цінами, з мінімальною націнкою. Так робилося при Кабміні Миколи Азарова з тим же борошном. Це дозволяло заморозити ціни на хліб, – пояснює Денис Гаєвський. – Другий інструмент – ефективна робота Антимонопольного комітету. На жаль, у нас цього немає. Бо всюди – картельні, монопольні змови. Третій інструмент – злагоджена робота НБУ і Мінфіну, які не повинні допускати серйозних коливань курсу валют".

Держрегулювання цін на продукти: небезпечне рішення

Економіст, кандидат наук з державного управління Сергій Доротич вважає держрегулювання цін небезпечним рішенням.

"Не підтримую будь-яке втручання держави в господарські відносини. Це грунт для корупції. Держава може регулювати ціни. Пропонуючи, наприклад, альтернативу. А вона намагається авторитарно тиснути на бізнес. Легко сказати: завтра за такою ціною будете продавати хліб! Між тим, доставка продукту, ті ж дезінфекція, обладнання кас захисними щитками, забезпечення персоналу масками, витрати на доставку працівників на виробництво в наш "карантинний час" значно зросли, – пояснює Доротич. – Але держава закриває на це очі. Держрегулювання цін можливе лише як надзвичайна міра – і на дуже короткий час. Інакше є ризики зловживань і розбалансування ринкових відносин".

На думку експерта, держава могла б підтримати і ринок, і споживачів іншим – менш ризикованим і більш ефективним способом.

"У нас є Держрезерв, який акумулює значні матеріально-технічні ресурси. Чому це не зробити альтернативою на ринку? Якщо він купує зерно, чому не може за відповідними договорами перемолоти його в борошно? А потім випікати хліб і забезпечити його доставку на державних потужностях у спеціально створені державні торговельні точки, – пояснює альтернативу Доротич. – Щоб всі розуміли, що є державний магазин, де можна за гарантованою (фіксованою) ціною придбати ті ж хліб, яйця, молоко. Це буде маркер, на який стане орієнтуватися частий сектор. І якщо, приміром, у державному магазині пляшка молока коштує 15 гривень, приватний сектор не зможе продавати її по 30. Малозабезпечені люди пройдуть зайві кілометр-півтора, аби заощадити і купити щось дешевше, але саме в такій точці. І, звичайно, якщо у нас дійсно є державні органи влади, то повинні бути і реально працюючі державні органи контролю. Які контролювали б роботу не тільки приватного підприємців, але і, в першу чергу, держсектора, де найбільше зловживань. І не просто контролювали, але і припиняли порушення, з обов'язковим залученням до відповідальності".

Читайте Comments.ua в Google News