Рубрики
МЕНЮ
Таисия Ерохина
Нацбанк України заявив про зниження облікової ставки з 10% до 8%. Експерти оцінили на прохання видання "Коментарі" це рішення.
Член Ради Національного банку України Віталій Шапран пояснив, що зазвичай при такому монетарному режимі як інфляційне таргетування (режим грошово-кредитної політики, кінцева мета якого – цінова стабільність; центробанк допомогою процентної політики вживає заходів щодо її забезпечення і несе публічну відповідальність за результати своєї політики – прим. ред.) при погіршенні прогнозу щодо інфляції ставка знижується або залишається незмінною.
"Прогноз був погіршений до верхньої межі інфляційного коридору 6%. Наскільки я знаю, зараз це – один з найбільш оптимістичних інфляційних прогнозів в Україні, – зазначає Віталій Шапран. – З іншого боку, вітчизняне законодавство вимагає від НБУ підтримки цінової стабільності в середньостроковій перспективі, тобто не на 2-3 місяці, а на 3-5 років. Тому монетарний регулятор і повинен балансувати у кризовій ситуації".
За словами члена Ради НБУ, сильно послабивши національну економіку високими ставками, можна домогтися дуже низької інфляції та спровокувати зростання бюджетного дефіциту або навіть необхідність реструктуризації за зобов'язаннями уряду.
"При таких наслідках інфляція низькою бути не може, – каже Віталій Шапран. – Тому рішення НБУ про зниження ставки – в поточний момент теоретично вірне. Інша справа, що імпульс від зниження ставки дуже погано у кризу доходить до ключових ринків. Приміром, в березні та на початку квітня з депозитних ставок фіксувалося невелике зростання. Прибутковість облігацій уряду (ОВДП) на вторинному ринку вже пару місяців показує зворотну залежність від облікової ставки. Дані з кредитного ринку також не втішні: банкіри чекають зростання кредитних ризиків в умовах карантину, падіння зайнятості та ВВП, тому вони навряд чи кардинально знизять ставки за кредитами".
Так що ефект від зниження облікової ставки швидше загальмує скочування економіки України в рецесію, але не зупинить її, підкреслює експерт.
"Допомогти економіці утриматися на плаву зараз реально можуть тільки урядові програми кредитування 5-7-9%, або ініціативи банків з кредитних канікул, – вважає Віталій Шапран. – Імпульс від поточного зниження ставки все одно дійде до ринку, але цей ефект ми отримаємо із запізненням".
Що стосується додаткових заходів з боку НБУ, то найбільш дієвою зараз експерт вважає підтримку ліквідності вторинного ринку ОВДП.
"Я нагадаю, що Рада НБУ на своєму березневому засіданні зняла заборону на операції на вторинному ринку ОВДП. Але українське законодавство забороняє НБУ прямо або побічно фінансувати держбюджет, – пояснює експерт. – Однак операції з підтримання ліквідності ринку через двосторонні котирування і РЕПО (угода купівлі цінного паперу із зобов'язанням зворотного продажу через певний строк за заздалегідь визначеною в цій угоді ціною – прим. ред.) тепер не заборонені. Тому технічно НБУ готовий до функції маркет-мейкера на вторинному ринку ОВДП, що звичайно ж зацікавить банки, у яких на коррахунках та в депозитних сертифікатах (ДС НБУ) накопичилося вже до 190 млрд грн. Звичайно, помітна частина цієї ліквідності може піти через первинний ринок ОВДП Мінфіну, якщо вторинний ринок буде ліквідним".
Віталій Шапран оцінює обсяг активного ринку ОВДП на даний момент в 100-120 млрд грн. Тобто, обсяг операцій з купівлі/продажу ОВДП на цьому ринку десь в діапазоні 10-50 млрд грн цілком здатний розблокувати Мінфіну первинний ринок. А за умови підписання програми з МВФ – взагалі зняти проблему дефіциту бюджету з порядку денного.
"Враховуючи, що Мінфін з початку 2020 року вже погасив НБУ ОВДП приблизно на 13 млрд грн, то помірно активну участь НБУ в підтримці ліквідності вторинного ринку ОВДП за підсумками 2020 року може і зовсім не призвести до зростання портфеля ОВДП в НБУ, – зазначає експерт. – Тут також слід враховувати, що зниження облікової ставки призвело до падіння прибутковості ДС НБУ, тому банки будуть все охочіше дивитися на ОВДП".
Керівник відділу аналітики компанії Forex Club Андрій Шевчишин підкреслює, що НБУ зберігає політику інфляційного таргетування. Тому при низькій інфляції та власному прогнозі з утримання інфляції на низькому рівні йде на такий крок.
"У розвинених країнах таке зниження ставки відразу передається в банківську і фінансову систему, вивільняючи великі обсяги ліквідності. Низька вартість кредитів стимулює економічне зростання. Однак в Україні еластичність ринку до зміни ставки хоч і зросла, але на поточних рівнях – досить низька, – пояснює Андрій Шевчишин. – Банки, в умовах кризи не будуть кредитувати бізнес під ставки нижче існуючих, якщо мова не йде про державні банки і програми. У цьому сегменті можливе зниження ставки, однак не масово".
Зниження ставки – це стимулювання економіки, відзначає аналітик. Але за фактом вплив цього кроку буде найближчим часом дуже обмеженим, тому що пропонована ліквідність буде доступна тільки держбанкам.
"З іншого боку, сподіваємося, що за пільговими програмами через держбанки кошти будуть надходити в економіку, стримувати її падіння і стимулювати відновлення, – говорить Андрій Шевчишин. – Ослаблення гривні та помірна, контрольована емісія (до 1,5-2 млрд. у доларовому еквіваленті) також могли б стати стимулюючим фактором, якщо б ці кошти пішли на реальні проекти і бізнес".
Експерт економічних програм Українського інституту майбутнього Даніїл Монін зізнався: "Складається враження, що Національний банк прагне тримати зростання економіки близько 0%. Коли все в 2019 році Нацбанку говорили, що не можна тримати ставку 18%, так як це сильно гальмує економіку, він тримав 18% півроку. Тепер, коли економіка в очевидній рецесії й Україна отримає близько 0% зростання в першому кварталі та очевидно негативне – у другій, НБУ знижує ставку з 10% до 8%".
На думку Даніїла Моніна, ця дія в цей час буде корисною тільки Міністерству фінансів.
"Мінфін зможе залучати в ОВДП банки під кращі для себе умови, – пояснює експерт. – У розвиток в поточний момент кредитування, яке, за словами представників Нацбанку буде стимулювати підприємницьку активність, я не вірю. Карантин вбиває бізнес-активність. Ніхто зараз кредити не буде брати. А якщо і буде, то тільки через пільгові механізми, з компенсаціями державою".
Монін вважає, що ставку 8% слід було робити рік тому – і розвивати економіку.
"А зараз для економіки така ставка не має значення, – говорить експерт. – Кілька років поспіль Нацбанк вбивав своєю політикою реальний сектор економіки – відсутністю там грошей і стимулів. А тепер, коли вже нікуди падати, занепокоївся... Потрібні заходи потрібно застосовувати в потрібний час... А Нацбанк все робить із запізненням".
Нагадаємо, за прогнозом НБУ, українська економіка скоротиться на 5% в 2020 році.
Новини партнерів
Новини