Проблеми бізнесу: які податкові та адміністративні ослаблення слід запровадити в Україні

Українські уряд та парламент в умовах пандемії коронавірусу, карантину та кризових явищ в економіці, періодично вживають заходів щодо підтримки вітчизняного бізнесу. Але – чи то не те приймають, чи то не в тих обсягах. Ситуація загострюється, протестні настрої – наростають. Експерти розповіли виданню "Коментарі", які податкові та адміністративні послаблення для бізнесу (і не тільки для нього) слід ввести українській владі. А також – чому цього не робили раніше, і що заважає зробити зараз.

"Справу посилює кадрова турбулентність і слабка наступність влади"

Старший аналітик з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації В'ячеслав Черкашин вважає, що з урахуванням стану доходів бюджету, розраховувати на істотні податкові послаблення (пільги, канікули, амністії) не доводиться.

"Недовиконання бюджету за три місяці – 27,5 млрд грн, а зовнішні запозичення і проблематичні, і дуже дорогі. Справу посилює кадрова турбулентність і слабка наступність влади", – пояснює експерт.

За словами В'ячеслава Черкашина, з реального податкового інструментарію залишаються:

– більш широке застосування розстрочень податкових платежів у межах бюджетного року (особливо для малого бізнесу і найбільш постраждалих секторів економіки);

– зміщення строків сплати податків (більш пізні дати).

Те, що потрібні рішення не приймалися раніше, пов'язано, на думку аналітика, з відсутністю ясності не тільки з фіскальною політикою, але навіть з економічною ідеологією держави.

"Спочатку декларували прихильність економічним свободам та лібертаріанства, але потім "перевзулися" в україноцентризм, – нагадує В'ячеслав Черкашин. – Ще приклад – перший проект секвестру бюджету містив урізання державних витрат на 11%, другий (Закон 553) збільшив їх на 7%. І наостанок: перший Закон про підтримку бізнесу в умовах пандемії (№533) дав пільги фізичним та юридичним особам за плату за землю та податку на нерухомість на два місяці (березень, квітень), а другий (№ 540) скоротив зазначені податкові пільги вдвічі (до 31.03.2020). У такій ситуації послідовну державну політику, включаючи економічну та податкову, проводити неможливо".

Також перешкодами для чіткої податкової політики аналітик називає вкрай нестабільну макроекономічну ситуацію в країні та відсутність ясності з кредитом МВФ. Особливо останнім.

"Шкоду, що вже нанесена бізнесу необґрунтованими карантинними заходами, слід компенсувати за допомогою податкових змін"

Економіст, представник Економічної експертної платформи Олег Гетьман впевнений: насамперед, бізнесу необхідно дозволити працювати – за умови виконання заходів безпеки.

"Терміново, з початку травня, необхідно внести зміни в урядову постанову №211 і дозволити працювати всім, хто передбачений планом Камбіну на 1 і 2 етапі. Це торгівля, побутове обслуговування, готелі, кафе, нотаріуси, адвокати і так далі, – відзначає експерт. – Також необхідно дозволити працювати громадському транспорту, із заходами безпеки, щоб люди мали можливість доїхати на роботу. Ту шкоду, яка вже завдана бізнесу необґрунтованими карантинними заходами, слід компенсувати за допомогою податкових змін. Зокрема – знизити податкове навантаження для соціально незахищених верств населення і працівників".

Серед таких змін Олег Гетьман пропонує:

– тимчасово, на два квартали, зробити сплату ЄСВ добровільною для всіх видів бізнесу, за згодою працівника та роботодавця;

– підприємства, безпосередньо постраждалі внаслідок обмежувальних рішень влади, пов'язаних з карантинними заходами (побутові послуги, торгівля непродовольчими товарами, кіносфера, розважальні центри тощо) – звільнити такі підприємства від сплати всіх податків і зборів за цей період, а також звільнити від плати за землю та нерухоме майно у 2020 році;

– звільнити від обов'язкової сплати ЄСВ фізосіб-підприємців сумісників та ФОП, які тимчасово не здійснюють діяльність;

– скасувати необхідність обов'язкової сплати ЄСВ для ФОП протягом 2020 року, залишивши для них можливість платити ЄСВ виключно за бажанням, з відповідним урахуванням стажу тільки у разі сплати внеску.

"Часу і права на помилки вже немає"

На думку керуючого партнера Аудиторської фірми "Капітал Плюс", співголови Податкового комітету в Союзі українських підприємців, голови податкового комітету громадської ради при Міністерстві фінансів Тетяни Шевцової, складно очікувати в сьогоднішній вкрай фіскальній політиці парламентаріїв зміщення акцентів на прямо протилежні.

"І до пандемії, карантину посилення фіскального тиску держави не сприяло економічному зростанню. А в сьогоднішніх умовах – тим більше, – зазначає Тетяна Шевцова. – Насправді ж передвиборна програма кандидата в президенти Володимира Зеленського була побудована на правильних лібертаріанських принципах – введення податку на виведений капітал, зниження навантаження на фонд оплати праці (ФОП), поліпшення інвестиційного клімату. Але щось пішло не так на етапі втілення у життя цієї програми. І зараз необхідно терміново виправляти ситуацію – часу і права на помилки вже немає".

Експерт нагадує, що в парламенті зареєстрований законопроект №1185 – про податок на виведений капітал. Готові всі напрацювання і розрахунки щодо зниження навантаження на ФОП.

"Необхідна тільки жорстка політична воля – на втілення і визнання помилковою фіскальної політики минулого року", – резюмує Тетяна Шевцова.

Раніше ми писали, як нові правила про фінансовий моніторинг, що набрали чинності з 28 квітня, позначаться на "сірому" бізнесі.

Читайте Comments.ua в Google News