Жорсткий контроль, податковий тягар і важка осінь: найгірші сценарії виходу України з карантину

Сьогодні уряд України продовжив карантинний режим в країні до 22 травня, але при цьому пішов на значні ослаблення вже з 11 травня. Перспектива закінчення карантину стає все більш відчутною і саме час почати думати про те, що українців чекає "на волі". Наші журналісти поміркувати про майбутнє разом з експертами.

Вихід з карантину: закручування гайок заради бюджету

Міжнародний інвестор, фінансист, координатор програми залучення інвестицій Українського інституту майбутнього Сергій Носенко вважає, що влада точно буде намагатися максимально закрутити гайки і наповнити бюджет.

"На мій погляд, це велика помилка, – говорить Сергій Носенко. – Щоб піти іншим шляхом, необхідно вжити заходів, які забезпечуватимуть економічне зростання, економічну свободу, а потім генерувати нові податкові надходження. Але для цього потрібна політична воля, політичну мужність і, найголовніше, – глибоке розуміння економічних процесів".

Зараз, на думку експерта, українська влада не демонструє такого розуміння і діють шаблонними методами, в тому числі і монетарними.

"На жаль, НБУ не проводить національну і суверенну політику, а уряд поки не проявив себе з точки зору реформування української економіки та переведення її на ринкові інноваційні рейки. Я очікую подальшого тиску на підприємців, а це ні до чого доброго не призведе", – ділиться очікуваннями експерт.

Вихід з карантину: про лібералізацію можна забути

Доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, народний депутат V-VI скликань Олексій Плотніков не прогнозує послаблень. Швидше – навпаки.

"Вихід з кризи в будь-якій країні – це посилення податкового тиску, збільшення ролі держави в усіх процесів, спроби влади "розрулити" ситуацію, у тому числі шляхом посилення податкового тягаря, – зазначає Олексій Плотніков. – Упевнений, що після виходу з карантину, на тлі розгортання економічної кризи, держава буде більш активно втручатися в економічні процеси".

Експерт прогнозує посилення держрегулювання, жорстку політику контролю за прибутками громадян і за сплатою податків.

"Це – загальносвітова практика. Як правило, всі країни в кризовий і посткризовий час використовують такого роду інструменти. Про лібералізацію можна забути", – підкреслює експерт.

Вихід з карантину: реквієм по малому бізнесу

Політтехнолог Олександр Теплюк попереджає: українці повинні бути готові до змін, які не тільки вже прийшли в наше життя у зв'язку з пандемією і карантином, але і до тих, які стоять на порозі.

"Навіть якщо карантин і закінчиться 22 травня (у що я насилу вірю, буде тільки ослаблення), то багато хто вже не зможуть вийти на свої робочі місця. Дрібний бізнес на 30-40% "помер", а з ним і податки, – зазначає експерт. – В бюджеті, ми вже бачимо діру через податкові недонадходження. І докарантинні, і ті, що були викликані карантинними заходами. НБУ знову переглядає свої прогнози, які і так були невтішними".

На думку Олександра Теплюка, владі для закриття бюджетної дірки або доведеться шукати зовнішні джерела ресурсів, або "віджати" останнє у свого народу.

"Українці повинні бути готові до того, що восени ситуація може бути ще гірша. Адже нас вже готують до другої хвилі COVID-19, – попереджає політтехнолог. – Ми повинні розуміти, що дії сьогоднішньої влади не дають підстав для м'якого виходу з ситуації, що склалась. Сподіватися на владу, яка обмежує можливість своїх громадян заробляти (і всередині України, і за її межами) – немає сенсу. Нагадаю, що трудові мігранти – це було реальне джерело надходження валюти в країну (близько 12 мільярдів в 2019 році). Це в рази більше розпіарених прямих інвестицій в нашу економіку. Але тепер Україна нагадує трудове гетто, де громадян "посадили на ланцюг" і відбирають не просто останній шматок хліба, але і можливість його заробити".

Як раніше писали "Коментарі", на сьогоднішньому засіданні уряду було вирішено продовжити національний карантин в Україні до 22 травня, незважаючи на значні послаблення обмежень.

Читайте Comments.ua в Google News