Коронавірус не звільняє від держборгу: як Україні платити за рахунками на тлі кризи

Держбюджет України зіштовхнувся з небувалими труднощами в 2020 році. Так, за січень він був виконаний з дефіцитом у розмірі понад 15 млрд грн, що на 27,5% вище дефіциту за аналогічний період попереднього року. Очевидно, що під час і після карантину цифри будуть ще більш жахливими для нашої країни. Але потрібно розуміти, що величезні зовнішні борги України нікуди не поділися і платити за рахунками все одно доведеться. Експерти розповіли виданню "Коментарі", чи варто Україні, враховуючи кризу, що посилюється, намагатися домовитися про реструктуризацію держборгу перед світовими кредиторами.

Відсотки за кредитами змушують Україну стримувати зростання ВВП

Зокрема, фінансовий експерт Павло Вернивський впевнений, що Україні потрібно домовлятися про реструктуризацію зовнішніх боргів.

"Вибравши вектор руху на Захід, показавши прихильність демократичним принципам, Україна з 2014 року опинилася в складному становищі – агресія РФ, занепад економіки. Але замість того, щоб протягнути нам руку, МВФ і Паризький клуб кредиторів не пішли на реструктуризацію нашого боргу. Вони відправили Україну домовлятися з приватними кредиторами. А ті зуміли нас "розвести", як кошенят. Начебто, списання було, але воно поставило нас у невигідні умови", — говорить експерт.

За словами Вернивського, в 2015 році відбулася реструктуризації близько 3 млрд дол. зовнішнього боргу України. Були випущені варранти (цінний папір, що дає власнику право купувати пропорційну кількість акцій за обумовленою ціною протягом певного проміжку часу, як правило, за більш низькою у порівнянні з поточною ринковою ціною), які прив'язані до зростання українського ВВП.

"І вийшло, що при зростанні українського ВВП вище 4%, ми змушені віддавати величезні суми нашим кредиторам, – пояснює експерт. – Фактично, нам не дають розвиватися. Якщо ми хочемо досягти рівня тієї ж Польщі, то при зростанні ВВП менше 4%, ми доберемося до цього рівня через 50 років. А якщо ВВП буде зростати, то будуть рости і виплати кредиторам, значно спустошуючи український бюджет. Це – реальна перспектива. Фактично вкрадене майбутнє наших дітей".

Павло Вернивський впевнений: Україні потрібно домовлятися про реструктуризацію, яка включить в себе як зменшення відсотка за нашими зовнішніми боргами, так і збільшення терміну виплати цих боргів. Так, як свого часу зробила Польща, якій той же Паризький клуб кредиторів ще і списав на початку 90-х близько 50% зовнішнього боргу (близько 17 млрд дол.).

Податкові канікули через карантин лише збільшать навантаження на держбюджет

Питання реструктуризації держборгу України зріло вже давно, оскільки темпи економічного зростання в кінці 2019 року сповільнилися, а МВФ відкладає виділення чергового траншу фінансової допомоги, зазначає політолог-міжнародник, бізнес-аналітик Георгій Кухалейшвілі.

"Пандемія коронавіруса погіршила ситуацію. Через карантин дрібний і середній бізнес опинився на межі виживання, – зазначає експерт. – До того ж, трудові мігранти залишилися без роботи, адже ЄС закрив кордони для громадян інших країн на місяць через коронавірус. Грошей в казну буде надходити ще менше. Обіцянка президента Володимира Зеленського надати бізнесу податкові канікули і виплатити пенсіонерам додаткові гроші також є навантаженням для держбюджету".

Зараз, на думку Георгія Кухайлешвілі, не найкраща ситуація для погашення заборгованості перед кредиторами.

"Було б прийнятним, якби нам дали більше часу на виплату позик, – говорить аналітик. – Ризик полягає в тому, що в умовах економічної кризи, який є неминучим в Україні через скорочення доходів під час карантину, міжнародні кредитори можуть підстрахуватися – і вимагати взамін реструктуризації боргу введення в країні жорсткої економії (як у випадку з Грецією), поставити питання про приватизацію держвласності".

Кухайлешвілі нагадує, що зараз частину українського суспільства турбує питання формування земельного ринку в Україні, його продажу іноземцям.

"Стратегічно подібне рішення може посприяти більш ефективному розвитку агропромислового комплексу України, появі нових робочих місць. Але в умовах зростання невдоволення владою в суспільстві, такі непопулярні кроки можуть спровокувати політичну напруженість, – вважає експерт. – Розгойдує ситуацію опозиція, якій вигідний розпуск Верховної Ради і дострокові парламентські вибори, щоб взяти реванш і позбавити партію "Слуга народу" парламентської більшості".

У якийсь момент Україні потрібно буде відмовитися від сплати за кредитами

"Як я розумію, станом на сьогодні український уряд не веде переговори з міжнародними кредиторами та приватними фондами, які володіють нашими цінними паперами, щодо реструктуризації (відстрочки платежів) або списання частини нашого боргу, – каже юрист, аналітик Андрій Вигиринський. Чи варто це робити? Так, варто. Але пізніше. Коли буде дійсно пікова ситуація в нашій економіці. Саме тоді, думаю, потрібно буде починати намагатися укласти нову угоду чи відмовитися від сплати кредитної заборгованості".

Зараз же, за словами експерта, щоб виконати свої фінансові зобов'язання і не увійти в історію з технічним дефолтом держави, уряд Шмигаля знаходиться в інших переговорах.

"Мова про надання МВФ великих сум позик – в екстреному темпі і без прив'язки до певного виду реформ, які вимагають часу, – пояснює Вигиринский. – Нагадаю, що серед умов МВФ для надання нового траншу, були прийняття закону про обіг земель сільгосппризначення, а також законопроекту про неможливість повернення колишнім власникам збанкрутілих банків. Але ми розуміємо, що при непрацюючій Верховній Раді така процедура затягнеться, принаймні, на місяць. При цьому платежі за кредитами потрібно здійснювати. А в бюджеті і так – недобір. І переговори, які ведуться зараз, наскільки я розумію, полягають у тому, щоб максимально швидко отримати чергову позику, пом'якшивши умови його отримання, терміни виконання цих умов, а також – збільшивши одержувану суму (щоб її можна було використовувати не тільки для поповнення міжнародних резервів НБУ, але і для погашення і покриття бюджетного дефіциту). Думаю, такі угоди будуть досягнуті".

У всіх країн, які є нашими кредиторами, є проблеми через коронавірус

На думку Вигиринського, першу позику по новій угоді з МВФ (без прив'язки до раніше обумовлених жорстких умов) ми отримаємо через два-три тижні. Під цю угоду підтягнуться і європейські кредитори, які також нададуть певні суми запозичень. І Україна зможе виплатити ті зобов'язання, які має, згідно існуючого графіку".

"Якщо ми говоримо про Franklin Templeton (приватний фонд, власник нашого суверенного зовнішнього боргу), то я не чув, щоб з ним вели переговори про реструктуризацію заборгованості, – продовжує аналітик. – В ідеалі, звичайно, варто було б викупити свої цінні папери на зовнішніх ринках, тим самим звільняючи ліквідність, надаючи інвесторам ліквідність. Але зараз, думаю, рано викуповувати. Ще не пробила дно вартість українських акцій, якими володіє Franklin Templeton. Так і в нас немає грошей, щоб їх викуповувати. А тому пріоритетним сценарієм для уряду Шмигаля є той, який я вказав вище".

При цьому, підкреслює Вигиринский, потрібно розуміти: переговори ускладнені тим, що зараз діяльність будь-якої державної інституції спрямована на вирішення внутрішніх проблем.

"У кожній країні, яка є нашим кредитором, є ряд проблем, пов'язаних з коронавірусом, – зазначає експерт. – І в першу чергу, вони займаються підтримкою своєї економіки".

Нагадаємо, раніше "Коментарі" разом з експертами розбиралися, які галузі економіки України коронавірус вб'є, а на кого в цих непростих умовах чекає розквіт.