logo_ukra

Coinspot 29.05.2020

BTC/USD

9424.77

ETH/USD

220.00

LTC/USD

44.79

НБУ 29.05.2020

USD/UAH

27.05

EUR/UAH

29.95

RUB/UAH

0.38

comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Бізнес фінанси Битва за ПриватБанк: яке майбутнє "антиколомойского" закону
commentss НОВИНИ Всі новини

Битва за ПриватБанк: яке майбутнє "антиколомойского" закону

Експерти розповіли виданню «Коментарі», коли можуть прийняти «антиколомойский» закон, чому це важливо і що варто було б у ньому змінити

6 квітня 2020, 13:35 comments1865
Битва за ПриватБанк: яке майбутнє "антиколомойского" закону

Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроект про удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності (відомий як "антиколомойский", так як виключає можливість повернення Приватбанку його колишнім власникам, в числі яких – олігарх Ігор Коломойський) 30 березня. Його прийняття є одним з двох умов укладення нової угоди української влади з Міжнародним валютним фондом (заради отримання траншів). Другим "домашнім завданням" було прийняття закону про ринок землі, який парламентарії прийняли в цілому в ніч на 31 березня.

До "антиколомойскому" закону подано вже близько 5 тисяч поправок.

"Щось пішло не так"

Політичний консультант Олександр Вербицький вважає, що "антиколомойский закон" слід розглядати з точки зору політичного процесу.

"Будемо відштовхуватися від хронології подій та центрів впливу. У 2015 році президент України Петро Порошенко був на вершині впливу. У березні того ж року Ігор Коломойський покинув пост губернатора Дніпропетровської області, – нагадує експерт. – А в листопаді 2015 року на каналі "1 + 1" широка публіка змогла побачити перший сезон телесеріалу "Слуга народу" з Володимиром Зеленським у головній ролі. Ми розуміємо, що Ігор Валерійович на той момент був не просто олігархом зі списку "Forbes", але і "володів" місцем №3 в цьому списку в Україні, "ПриватБанком", безліччю цікавих компаній і медіа-холдингом "1 1". Все це в сукупності робило його якщо і не конкурентом Порошенко в 2019 році, то реальною загрозою фінансовій стабільності".

Вербицький підкреслює, що "ПриватБанк" в 2015 році займав близько 35% ринку фінансових послуг в державі.

"Саме ця загроза (вплив банку, а не серіал, так як до виборів було ще далеко) змусили Порошенко і Ко (як центр впливу на процеси і за порадою голови НБУ пані Гонтарєвої, якій в свою чергу радили інші особи) знаходити шляхи для діалогу з Коломойським, – впевнений політконсультант. – І таким чином мінімізувати ризики в цілому для влади в країні. І вони знайшли. І шляхи, і точки дотику. Але потім, швидше за все, щось пішло не так".

Підтвердженням вищенаведеного тези, на думку Вербицького, служать: додавання Гонтарєвої повноважень голови НБУ відразу після приватизації банку Коломойського, її від'їзд до Лондона, небажання повертатися в Київ. І – повернення Коломойського і Корбана в Україну.

"У свою чергу "щось не так" - це процедура Bail-in, за якою міноритарні акціонери банку могли отримати прибуток. Так, саме так. А до міноритарних акціонерів належать сьогодні і брати Суркіси та їх рідні і колишній менеджмент банку, – продовжує експерт. – Суть процедури в тому, щоб залучити для відновлення кредитоспроможності фінансової установи дешеві кредитні ресурси нових акціонерів, перевівши їх депозити в акції нової юридичної особи. А згодом ці ж акціонери змогли б отримувати дохід від діяльності вже нового банку".

За процедурою ж націоналізації, проведеної НБУ, міноритарні акціонери замість своїх коштів отримали акції нового, вже державного банку. Які сьогодні неліквідні, так як їх продаж означала б втрату для держави в розмірі не менше 1 млрд. доларів.

"Питання у всій цій історії лише одне: "Хто кого обдурив?". А більш простою мовою: "Хто кого кинув?". Тому, що у справі "ПриватБанк" фігурують і офшорні компанії, і медіаактиви, і єврооблігації, – зазначає Вербицький. – Загальна картина виглядає так, ніби держава обдурила великих вкладників, чи акціонерів, не виконавши своїх зобов'язань".

Голосування за згаданий законопроект, підтриманий у першому читанні, стало, на думку експерта, контрольним для багатьох народних депутатів: на "коломойскость" – з одного боку, і "американізм" – з іншого.

Як вважає Вербицький, аспект голосування показав майбутнє нашого, з дозволу сказати, Олімпу вже сьогодні:

– Володимир Зеленський, який прийшов до влади за підтримки Ігоря Коломойського, який сподівався отримати назад "свій" банк, спробував стати самостійним гравцем;

– у свою чергу, Коломойський, який оскаржує процедуру націоналізації банку і таким чином здатний створити прецедент якщо не в цілому за процедурою, то в її деталях (наприклад, у питаннях компенсації акціонерам), не перестає залишатися самостійним гравцем;

– ситуативна коаліція при голосуванні за законопроект (частина фракції "Слуга народу" "Європейська солідарність" "Голос" і ряд внефракционныз нардепів) сформувала в парламенті новоутворення, яке частково змінює образ монопартии з "Слуги народу", на "Слугу керуючої компанії";

– подальше просування процесу голосування з тисячами поправок можливо до червня, так як перша і головна умова МВФ виконано (закон про ринок землі прийнятий в цілому), а кошти Україні необхідні у другій половині 2020 р.;

– голосування за законопроект – це не більше ніж сигнал для міжнародних фінансових інститутів політичної стабільності в країні;

– подальші політичні процеси в Україні, швидше за все, будуть розглядатися в ході переговорів, без урахування конкретного голосування (за "антиколомойский закон"), але з урахуванням конкретних пропозицій та побажань від представників фракцій голосували в прив'язці до локаціях і в розрізі перспектив.

"Слабкість судової гілки влади"

Політолог, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала впевнений: "У ситуації з "антиколомойским законом" треба йти на компроміси, заради можливості отримати транші, які може дати нам МВФ, а після нього – та інші фінансові інституції".

Багато питань є відносно можливого (після прийняття закону в такому вигляді) розширення прав Національного банку України (НБУ), який фактично може стати окремою гілкою влади, зазначає Віталій Бала. Зокрема, що регулятор зможе вивести з ринку будь-який банк, а суд не зможе відновити права власників, навіть якщо дії чиновників будуть визнані незаконними. На думку експертів, таким чином можуть "прибирати" з фінансового ринку конкурентів з допомогою хабарів. Є і ряд інших спірних моментів, в тому числі що стосуються виплат компенсацій власникам виведеного з ринку банку, прав фізосіб-клієнтів незаконно виведеного з ринку банку.

"А тому важливо, щоб експерти певними виправленнями зняли спірні моменти і прояснили ряд питань, ліквідувавши потенційні загрози для банків та їх клієнтів, – вважає політолог. – Ситуація з "антиколомойским законом" в черговий раз підняла питання про слабкість нашої судової гілки влади. Адже в середині країни окремі судові рішення приймаються на користь колишніх власників "Приватбанку", тоді як за межами України – навпаки. Так що нам треба все-таки провести реальну, а не декоративну судову реформу".

Що стосується розгляду "антиколомойского закону", то Віталій Бала припускає, що правки будуть розглядати за прискореною процедурою, як це було з "земельним законом".

"Питання в тому, – зазначає експерт, – наскільки будуть готові ті політичні сили, які підтримали "банківський закон у першому читанні, зробити це в другому і в цілому. Як тільки ці моменти "утрясуть", зберуть позачергову сесію".

"Коломойський не здасться без бою"

На думку аналітика, кандидата економічних наук Володимира Коваля, "антиколомойский закон" чекає важкий шлях в Раді.

"Головний ляльковод вітчизняного політикуму задіяв всі інструменти протидії. 5 тисяч поправок – це не жарт. Маски зірвано. Клани позначені. Слуги народу, очевидно, розділяться остаточно. Ігор Валерійович без бою не здасться. "ПриватБанк" – це його "золота фішка". І тут він за ціною не постоїть, – упевнений аналітик. – Варто зауважити, що ми спостерігаємо тільки перший акт трагікомедії. Будуть ще проплачені мітинги, після зняття карантину. Будуть суди... Словом, буде задіяний весь легальний і напівлегальний механізм опору. Тут торг і компроміси не пройдуть".

По іншу сторону барикад – Зеленський, який, судячи з усього, зайняв принципову позицію.

"Воно й зрозуміло, – зазначає Володимир Коваль. – Без цього закону не бачити нам нової програми кредитування від МВФ, як власних вух. А країна, на секундочку, на карантині, провал виконання бюджету – катастрофічний. І що  робити, коли не кіношні, а реальні долі людей на кону? Немає у Зеленського іншого вибору, крім як остаточно "побити посуд" з добрим душі людиною паном Коломойським... Багато, надто багато звалюється на недосвідченого політика одночасно. Війна, карантин, непрофесіоналізм і відверте шахрайство соратників, і тепер відкритий конфлікт з непотоплюваним Коломойським. Якби ми були заручниками ситуації, можна було б набрати попкорну і спостерігати за розвитком ситуації. Але, на жаль, ми всі в одному човні. Будемо сподіватися, що команда Зеленського продавить "антиколомойский закон" з тієї ж методичністю і відвертим пофігізмом, що і закон про ринок землі".

Як повідомляв портал "Коментарі", на третьому за день позачерговому засіданні Верховної Ради народні депутати України прийняли в першому читанні так званий "антиколомойский" законопроект, який передбачає неможливість повернення націоналізованих банків колишнім власникам.


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/
comments

Новини партнерів

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!