"Прив'язка" до середньої зарплати в країні для членів Кабміну: експерти проаналізували "зарплатну ідею" Гончарука і Зеленського

Експерти оцінили для видання "Коментарі" пропозицію глави Кабміну Олексія Гончарука (підтриману президентом) "прив'язати" зарплату членів уряду та інших високопоставлених осіб до середньої зарплати в країні.

Після оприлюднення скандальних зарплат і премій держчиновників і топ-менеджерів було висловлено пропозицію, що міністри та їхні заступники повинні отримувати в діапазоні від трьох до п'яти середніх заробітних плат (максимальна премія – не більше ніж один посадовий оклад). Обіцяють також звернутися у наглядову раду НАК "Нафтогаз України" з проханням утриматися від виплат великих премій керівництву цієї компанії.

"Питання з зарплатами – це тільки верхівка айсберга"

На думку соціолога Павла Кутуєва, все те, що відбувається навколо зарплат членів уряду та інших держчиновників у черговий раз демонструє, що той же Гончарук в якості глави уряду веде себе як керівник маленької недержавної організації, яка перебуває в пошуку грантів.

"В пошуку та отриманні грантів немає нічого поганого. Але логіка маленької недержавної громадської організації та логіка держави Україна – дуже різні. Прем'єр такого розуміння не демонструє, – вважає Кутуєв. – Ми бачимо відсутність в уряду моральних стандартів. Але ситуація не зводиться виключно до чиєїсь індивідуальної моральності або аморальності. Те, що ми спостерігаємо – це банальний неолібералізм. Для себе, для привілейованих елітарних прошарків – м'якість, гнучкість, заохочення, можливість грати не за правилами, уникати покарання за ті чи інші порушення. Тоді як непривілейованим, тим, хто не перебуває на верхівці ієрархи (соціально-економічної, політичної, адміністративної), пропонується жити не за цими м'яким, гуманним правилами, а за жорсткими, а то й просто жорстокими правилам дикого нерегульованого капіталізму зразка 19 століття".

Сам по собі розмір зарплат – лише один з численних факторів боротьби з корупцією, впевнений соціолог. На його думку, питання з зарплатами – це тільки верхівка айсберга, символ соціально-економічної, ідеологічної системи, які сформувалися в Україні за роки незалежності.

"Вражає коментар того ж таки прем'єра, що уряд звернеться до керівників держпідприємств мало не з проханням врегулювати питання зарплат і премій. Хоч статут того ж "Нафтогазу" затверджується Кабміном. Тобто, ми бачимо моральну сліпоту з боку уряду, яка вплетена у панівні практики неолібералізму, що передбачають м'якість, доброту і гуманізм у відношенні до можновладців, але жорсткість у відношенні до людей найманої праці", – підкреслює Кутуєв.

Прив'язка зарплати до чогось не породжує корупційних схем. Спочатку була неефективно побудована комунікація держчиновників із суспільством, упевнений експерт.

"Якщо хотіли великих зарплат, про це потрібно було заявляти до входження до складу уряду, – вважає социлог. – Керівник будь-якого рівня скаже, що працівник, який погодився на певні умови роботи та оплати своєї праці, а потім заявляє, що йому не подобається дохід не у відсотках, а в кількісних вимірах (збільшувати в рази, а то й десятки разів), буде породжувати сумніви щодо його дієздатності та ефективності".

Кутуєв сумнівається, що після перегляду зарплат можливий вихід з уряду.

"Виходячи з давньої американської політичної традиції (до будь-якого уряду потрібно ставитися з недовірою і апріорі підозрювати в тиранічних і корупційних намірах), виходячи з такої політичної логіки, цей уряд спочатку має довести суспільству, що у нього немає ніяких прихованих мотивів для перебування в своїх кабінетах. І перед тим, як міркувати про свій професіоналізм, варто було б дочекатися комплексної, незалежної оцінки своїх досягнень", – зазначає соціолог.

У нашій політсистемі, держапараті, безумовно, є професіонали. Але як раз вони і не засвітилися у "зарплатному скандалі", резюмує Кутуєв.

"Прив'язку зарплати топ-чиновника до середньої в країні — європейська практика"

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін називає прив'язку зарплати топ-чиновника до середньої зарплати в країні європейською практикою.

"Просто потрібно, щоб доходи в країні були більші. Це і є завдання чиновника. Ось від рішення цієї задачі й повинна залежить їхня зарплата. А не від кількості поданих на розгляд нормативно правових актів", – говорить Олег Пендзін.

"До 2014 року в Україні діяла досить здорова система оплати"

Доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, народний депутат V-VI скликань Олексій Плотніков називає ситуацію з оплатою керівників міністерств, відомств, членів наглядових рад – досить чутливою для громадян країни, де середня зарплата вкрай низька, а "мінімалка" взагалі не вписується ні в які рамки.

"Біда в тому, що у нас не можуть толком визначити, до чого прив'язувати зарплати держчиновників. Якщо, як пропонується, до середньої зарплати, то вона, як я зазначав, у нас досить низька. Якщо до ВВП – далеко не всі міністерства мають відношення до економіки, і це було б нелогічно, – пояснює економіст. – До 2014 року у нас протягом приблизно десяти років діяла досить здорова система оплати керівництва країни. За відправну точку (100%) бралася зарплата прем'єр-міністра. Президент отримував на 25% більше глави Кабміну, чиновники рангом нижче прем'єра – на певний відсоток менше його 100%. Були два оклади на рік (оздоровчі), були якісь доплати за наявність ступенів і звань. Але не було, як зараз, всіх цих таємних немислимих премій та надбавок".

Можна було б зараз повернутися до такої системи, вважає Плотніков. Питання в тому, як визначити базову зарплату прем'єра – ті самі ключові сто відсотків, в залежності від яких "танцюють всі" зарплати держчиновників.

"Але розбиратися з цим потрібно, – впевнений експерт. – Щоб держчиновники не думали, як би "схопити" ще грошей. Щоб вони отримували гідну офіційну (але з урахуванням економічної ситуації в країні) зарплату, а не доплати в конвертах, як у нас відбувається в більшості випадків. І такі критерії повинні охоплювати всю держслужбу. Щоб не було величезного розриву між зарплатою міністра і, припустимо, його заступника".

Також, на думку економіста, повинні бути критерії, які стимулювали б держслужбовців.

"Якийсь соціальний пакет, можливість отримання більшої пенсії, якісь чіткіше гарантії, – пояснює він. – Це у нас і раніше особливо не було розвинене, але в 2014 році було зовсім знищене, перетворивши держслужбу з престижного заняття в якесь покарання".

Раніше "Коментарі" писали, що Гончарук розповів, як зменшили зарплати міністрам.

Читайте Comments.ua в Google News