Вакансії в уряді: кому дістануться міністерські портфелі

В новому складі Кабінету міністрів України залишається ряд вакантних місць (міністерства культури, освіти, економічний блок). Експерти розповіли виданню "Коментарі", чому це сталося, і хто міг би отримати відповідні портфелі.

"Досвідченим людям довго входити в курс справи не доведеться"

Аналітик, політтехнолог Олександр Кочетков зазначає: "За наявною інформацією, головними кандидатами на міністра освіти є Юлія Гришина з фракції "Слуга народу", професор, експерт у сфері освіти, і Василь Кремень, президент Академії педагогічний наук. Тобто, це досвідчені люди, їм довго на посаду вживатися не доведеться. Особливо, Кременю, який вже очолював Міносвіти. Тенденція відмови від "нових облич", яку пов'язують з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком, триває. І правильно".

А от щодо майбутніх міністрів культури та економіки ситуація куди більш незрозуміла, підкреслює аналітик.

"Але одне можу сказати напевно: це навряд чи будуть грамотні фахівці, – каже Кочетков. – Тому що фахівець зміркує, що ці два новостворені мегаміністерства вирішено знову дробити на частини. І це займе ще півроку. Весь цей час доведеться сидіти без штатного розкладу, тобто, без працівників, без бюджету і іншого. А результат почнуть запитувати негайно. І досвідчений керівник в таку безнадійну авантюру не полізе. До речі, в тому числі, і тому Володимир Бородянський (екс-міністр культури, молоді та спорту України) і Тимофій Милованов (екс-глава Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України) не захотіли залишитись – вони-то вже проходили всю цю бюрократичну процедуру і на друге коло не хочуть".

"Програму уряду не представили"

Затримка з повноцінним формуванням Кабміну пов'язана з тим, що його перезавантаження проходила в "турборежимі". Таку думку висловив кандидат політичних наук, політолог Олексій Якубін.

"Коли у Зеленського прийняли рішення, що через провали в економіці Олексій Гончарук та його уряд треба міняти, спершу визначилися з новим прем'єром (ним став Денис Шмигаль). А вже він погоджував з фракцією "Слуги народу" (СН) та Офісом президента (ОП), хто увійде у новий Кабмін, – пояснює політолог. – Але швидкість у прийнятті рішень призвела до того, що частина вакансій залишилася незайнята. Та тому що міністерства будуть дробитися, а поки толком не ясно – як. Та тому що знайти кандидатів на ті ж економічні пости, враховуючи нашу непросту ситуацію і насувається світова криза – дуже непросто".

Частково, на думку Якубіна, затримка пов'язана і з тим, що коли Шмигаль виступав у парламенті, він не представив програму уряду.

"Ми чули якісь оперативні, але досить загальні речі: про необхідність стабілізації в економіці в цілому і промисловості зокрема, про активізацію соціально-економічної політики і боротьби з коронавірусом. Але програму як таку нам не представили. Тому й не бачимо, зокрема, економічного блоку, – пояснює експерт. – Той же Милованов, начебто, був згоден залишитися. Але дізнавшись, що його міністерство будуть дробити, пішов. Хоча, треба визнати, результати його міністерської діяльності були невисокі".

Міністр освіти Новосад, як і Милованов, була креатурою Гончарука. Новий ж уряд має намір більше орієнтуватися не на "грантові особи" (які здебільшого теоретики), а на тих, хто має досвід практичної роботи у сферах, які їм збираються довірити. Тому, підкреслює Якубін, і обговорюються такі "бувалі" як той же Плачков (у міністри енергетики) та Кремінь (у міністри освіти).

"Небажання парламентаріїв, у тому числі з СН, йти в новий уряд, може бути пов'язано з тим, що вони побоюються "не потягнути". Або просто потрапити під загальну "роздачу", якщо виявиться, що і Кабмін Шмигаля не демонструє потрібного результату. В результаті можна залишитися і без міністерського портфеля, і без депутатського мандата", – пояснює експерт.

"Проблема в тому, що Кабмін вже сформований"

Політичний експерт Михайло Чаплига вважає, що відсутність того ж Плачкова, якому пророкували один з портфелів в економічному блоці уряду Шмигаля, пов'язана з тим, що кандидат чекав особистого звернення. Якого нібито не було.

"За наявною інформацією, Плачков дізнався про те, що його бачать міністром енергетики, зі ЗМІ. Ніхто до нього не особисто не звертався. Чи це сталося через внутріпартійної боротьби в "Слуги народу", чи через традиційний для цієї влади комунікаційний провал. Але в підсумку, як я розумію, Плачков просто вирішив не брати участь в роздачі портфелів у турборежимі, – пояснює Чаплига. – За деякими даними, посади в економічному блоці пропонували ряду директорів великих підприємств (у радянські часи їх називали "червоними директорами"). Але ті відмовилися. Судячи з усього, професіонали не хочуть пов'язувати своє майбутнє з цим Кабміном. Так що майбутнє економічного блоку – туманне".

На посаду міністра освіти розглядалися, за словами Чаплиги, кандидатури Юлії Гришиної (нардеп від "Слуги народу", голова парламентського підкомітету з питань вищої освіти) і Василя Кременя (президент Національної академії педагогічних наук з 1997 року, в 1999-2005 роках був міністром освіти і науки в урядах Ющенка, Кінаха і Януковича). Однак ясності і тут поки що немає.

"Головна проблема в тому, що Кабмін вже сформований, – говорить експерт. – А згідно із законодавством, посадовий склад (кількість та перелік посад) новосформованого уряду визначається Верховною Радою за поданням прем'єра одночасно з призначенням персонального складу Камбіну. Простіше кажучи, тепер лише окремим рішенням Кабміну потрібно створювати міністерства науки, освіти, промисловості, економіки, АПК. І тільки потім призначати їх голів".

Раніше експерты оцінили для видання "Коментарі" новий Кабінет міністрів України. У тому числі виділили сильні і слабкі місця уряду Дениса Шмигаля, а також, коли і з яких причин може відбутися нове переформатування вищої виконавчої влади.