Коронавірус в Україні: наскільки наша країна готова до цієї напасті

У Кабміні 9 березня відбулося засідання урядового антикризового штабу з протидії розповсюдження в Україні коронавірусу Covid-19. За його підсумками прем'єр-міністр Денис Шмигаль затвердив новий посилений план антикризових профілактичних заходів щодо боротьби з поширенням коронавірусу й доручив міністрам і керівникам центральних органів виконавчої влади здійснити низку заходів. Експерти розповіли виданню "Коментарі", наскільки Україна готова до цієї напасті.

"Проінформувати людей, як завжди, забули"

Дивно не те, що такий план у Дениса Шмигаля з'явився, а те, що його не було раніше у Олексія Гончарука, вважає аналітик, фахівець з політичного PR в ToShoNado.Agency Андрій Попов.

"Однак влада знову наступає на старі граблі, – зазначає експерт. – У представленому документі немає розділу про комунікації та інформаційну кампанію для населення. Тільки "Комунікаційний план для голів держадміністрацій". Проінформувати людей, як завжди, забули".

Ми зараз боремося не з епідемією, а з панікою навколо можливої епідемії, звертає увагу аналітик. План щодо боротьби з епідемією нам потрібен, але й потрібен і план антикризових комунікацій з населенням, бізнесом, громадськими організаціями, ЗМІ й так далі, щоб не допускати паніки.

"Простіше кажучи – потрібна цілісна інформаційна інфраструктура, 2 в 1 – аналітично-моніторинговий центр зі службою підтримки, – пояснює Попов. – Кожна окрема людина розумна (в більшості випадків, принаймні). Але всі разом ми – юрба. Прагнемо до того, чого хочемо – і біжимо від того, чого боїмося і не розуміємо. У ситуації, коли цілісної інформаційної політики в країні взагалі немає, а влада постійно чудить і потім ховається від ЗМІ, намагається запроваджувати цензуру, коли люди не отримують відповідей на свої питання – в таких умовах формується сприятлива атмосфера для домислів, провокацій і маніпуляцій".

На думку аналітика, слід було б почати зі створення інформаційних штабів за аналогією з тими, що інформують про події на фронті, де учасниками були б профільні відомства і представники ЗМІ, громадських організацій, пов'язаних з інформацією і волонтерством, Національної спілки журналістів України.

"Важливо, що ця громадянська інформаційна система стала б у нагоді не тільки для боротьби з коронавірусом, але і в інших кризових ситуаціях, яких у нас в країні набагато більше ніж хотілося б, – підкреслює Попов. – Також Кабмін і Офіс президента повинні розробити план у форматі пам'ятки з чіткими алгоритмами як себе вести та як інформувати суспільство на випадок кризи, куди бігти і кому дзвонити, щоб не спровокувати паніку і заворушення. А не так як, як це зазначено в "антикризовому плані" Шмигаля – подібний формат лише посилить паніку".

"Один офіційно підтверджений випадок зараження можливо не відповідає дійсності"

Як показує поточна ситуація, жодна країна світу не має у своєму розпорядженні ефективних засобів для боротьби з коронавірусом і для протидії його поширенню, відзначає політолог, професор кафедри політичних наук Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Ганна Малкіна.

"Проте, – підкреслює політолог, – це не означає, що нічого робити не потрібно, позаяк поширення інфекції можна обмежувати. В Україні план антикризових заходів повинен був припускати контроль за всіма сферами життєдіяльності людини: обмеження проведення масових заходів, надання інструкцій із щоденного проведення профілактичних заходів в школах, офісах, підприємствах, що носять обов'язковий характер, підготовку карантинних зон / місць для ізоляції людей, які ймовірно знаходилися в контакті з хворими і так далі... Крім того, необхідно розробити комунікаційну стратегію спілкування з населенням для уникнення паніки, яка, як показав попередній досвід, була провалена".

Ситуація з коронавірусом в Україні сьогодні більше схожа на "страусину позицію": один офіційно підтверджений випадок зараження з великою часткою ймовірності не відповідає дійсності, але допомагає створити ілюзію, що нашу країну хвороба обходить стороною, вважає Малкіна.

"Різке збільшення числа хворих в осяжному майбутньому може спровокувати паніку, дефіцит товарів першої необхідності, труднощі в логістичній й транспортній сферах", – прогнозує політолог.

"Україна має широкий запас інструментарію для попередження і профілактики вірусу"

Політолог Максим Джигун звертає увагу, що швидкість реакції української влади на кризові ситуації залишається критично низькою.

"Інформація про поширення коронавірусу в світі з'явилася від офіційної влади Китаю ще в грудні 2019-го року, – нагадує експерт. – Однак для обговорення цієї проблеми Рада нацбезпеки і оборони (РНБО) зібралася тільки в середині січня. Те ж саме стосується і розробленого урядом плану дій щодо подолання хвороби, який МОЗ на чолі зі Скалецькою перетворити в реальність був не в змозі. Такі провали в комунікаціях і кризовому управлінні й стали однією з причин відставки уряду та міністра Гончарука і Скалецької зокрема".

Для прем'єр-міністра Шмигаля і нового міністра охорони здоров'я Ємця боротьба з коронавірусом є найважливішим завданням і маркером, на який буде звертати увагу й суспільство, й особисто президент, впевнений Джигун. Тому Кабмін буде використовувати всі засоби, щоб показати свій професіоналізм і переконати українців у своїй профпридатності.

"На сьогодні Україна має значно ширший запас інструментарію для попередження і профілактики вірусу, – продовжує політолог. – Це і закуплені тест-системи, і створення спеціальних відділень для потенційно заражених громадян. Однак в інформаційному плані ми все ще дуже слабкі, адже українська влада досі не може зупинити паніку в соціумі, як це вдалося зробити багатьом країнам світу. Безперечно, результати впливу епідемії в Україні, перш за все, торкнуться галузі туризму й авіаперевезень, які сьогодні частково припинили свою діяльність. Що ж стосується інших галузей, то все буде залежати від подальшого поширення вірусу в світі та вміння країн пристосуватися до кризових умов економічної активності".

Раніше "Коментарі" написали, що після завершення обсервації у Нових Санжарах українка розповіла, чим займеться вдома і чи повернеться в Китай.