Боротьба з корупцією чи розправа: експерти оцінили новий закон про незаконне збагачення
Експерти зійшлися на думці, що боротьба з корупцією необхідна
Верховна Рада повернула в Кримінальний кодекс статтю про незаконне збагачення. Нардепи прийняли у другому читанні і в цілому законопроект № 1031, який передбачає 5-10 років в'язниці за незаконне збагачення на суму від 6,2 млн грн. Експерти розповіли виданню "Коментарі", у чому плюси й мінуси прийняття цього рішення.
Абсурд VS Конституція
Віцепрезидент Світового юридичного альянсу, старший партнер Адвокатської компанії "Кравець та Партнери" Ростислав Кравець вважає, що прийнятий варіант закону про незаконне збагачення порушує низку конституційних норм. У тому числі щодо презумпції невинуватості. За словами експерта, норми закону покладають обов'язок доведення своєї невинуватості на відповідача, що суперечить Конституції.
"В той час, як сторона обвинувачення (позивач) збирає докази в рамках кримінального провадження, маючи доступ до всіх реєстрів (включаючи банківську таємницю), обмежений як за часом, так і за способами захисту. У законі досить безграмотно прописано, що рішення про конфіскацію нібито недобросовісно отриманих активів приймає суд на підставі доказів обвинувачення. А потім відповідач має переконати той же склад суду, що він невинний. Це виглядає абсурдно", - продовжує Кравець.
Нонсенсом юрист вважає норму про збір доказів, відповідно до якої суд буде оцінювати, які факти є "більш переконливими". При цьому у всьому світі одні докази не мають перевагу перед іншими. Також законом передбачена передача активів у тимчасово управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА), яке може продати майно до того, як суд прийме рішення.
На думку адвоката, закон робить абсолютно марним захист і зручний "для розправи" над неугодними і захоплення їх майна.
Шоу має продовжуватися
Юрист Андрій Ірклієнко, зі свого боку, зазначає, що західні партнери очікували повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.
"Але виникають інші питання. Чи зможе молода прокуратура професійно аргументувати свої підозри у Вищому антикорупційному суді? На жаль, багато наших прокурори не знають, чим відрізняється "підозра" від "запобіжного заходу". Так що дуже важливо не просто повернути покарання за незаконне збагачення, але і вміти це правопорушення довести, - сказав він, додавши, що важлива боротьба з корупцією, а не "шоу і пафос" зі зняттям депутатської недоторканності.
При цьому Ірклієнко вважає не дуже вдалим сам термін "незаконне збагачення". На його думку, правильніше було б "незаконне привласнення чужих коштів".
Максимальний безнал
Аналітик ГО "Слово і Діло" Валентин Гладких вважає прийняття цього закону ще одним елементом у боротьбі з корупцією.
"Не можна ефективно протистояти корупції, не вирішивши низку завдань. В Україні обов'язково має бути "нульова декларація" (реальна, а не фейкова, така собі точка відліку, після чого потрібно буде тримати відповідь за кожну копійку, яка незрозуміло яким чином з'явилася у вас). Крім того, всі громадяни України мають в обов'язковому порядку проходити декларування", - упевнений експерт.
За словами Гладких, необхідно максимально перейти на безготівкові розрахунки.
"Я бачу, що нова влада рухається в цьому правильному напрямку, зустрічаючи при цьому величезний опір. Країна 28 років жила "в тіні". Але нам потрібно виходити звідти, встановивши чіткі і прозорі правила – єдині для всіх", - підкреслив експерт.
Зазначимо, що за основу і в першому читанні даний законопроект був прийнятий 11 вересня. Тоді його підтримали 316 нардепів. Як повідомляв портал "Коментарі", від "Слуги народу" "за" проголосували 237 народних депутатів, від "Європейської солідарності" - 0, від "Голосу" - 20, від "Батьківщини" - 14, від "Опозиційної платформи - За життя" – 24, від групи "За майбутнє "- 2, від позафракційних - 19.