Чергове перемир'я: чи стануть «нормандські домовленості» реальністю

На Донбасі з 20-21 грудня може розпочатися період постійного і всеосяжного перемир'я. Про це заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко, підкреслюючи, що після припинення вогню буде зрозуміло, чи можливий подальший прогрес у врегулюванні конфлікту.

Експерти висловили виданню "Коментарі" думки щодо (не)реальності нового перемир'я.

Смерті будуть тривати

Заяв про початок тривалого і всеосяжного перемир'я — на Різдво, Великдень, збирання врожаю і 1 вересня було вже стільки, що можна складати календар, вважає військовий оглядач Денис Попович.

"Всі вони переривалися з першим же обстрілом. Я буду здивований, якщо і зараз не станеться те ж саме, — каже Попович. — Тобто, як мінімум, продовжиться уповільнена позиційна війна зі стріляниною на окремих ділянках і загибеллю людей. На превеликий жаль".

Перспективи припинення конфлікту залежать не від того, наскільки довго протримається тиша на фронті, як каже Вадим Пристайко, а від того, як швидко будуть зняті протиріччя між головними діючими особами, впевнений військовий оглядач.

"А тут, як показала недавня зустріч у нормандському форматі, Володимир Зеленський і Володимир Путін поки лише ще раз позначили ці протиріччя, але ніяк не зняли їх. Якщо розвиток подій буде тривати саме в такому ключі, як зараз, то я не думаю, що до наступної нормандської зустрічі, яка запланована через чотири місяці, варто чекати якихось істотних змін. І лише після цієї другої зустрічі можуть відбутися якісь висновки", — резюмує Попович.

Зрив перемир'я вигідний і Україні, і Росії

Політичний експерт Дмитро Воронков закликає не приймати заяви Пристайка про безстрокове припинення вогню за чисту монету.

"Така перспектива дуже малоймовірна. Ми можемо очікувати помірне затишшя в період новорічних свят, але це максимум, на який варто розраховувати, — впевнений Воронков. — Більш того, вважаю, що і сам Пристайко не вірить у перспективу постійного перемир'я. Тому він і підкреслив, що його дотримання чи не дотримання — буде основним показником того, чи можливий подальший прогрес у врегулюванні конфлікту. Іншими словами, потенційно він підготував ґрунт для того, щоб звинуватити Кремль в небажанні дотримуватися навіть першого пункту мінських домовленостей".

Нормандська зустріч у Парижі 9 грудня не принесла прогресу, впевнений політексперт. Тому українській владі важливо продемонструвати хоч якісь спроби врегулювання конфлікту на Донбасі.

"Але справа в тому, що українська сторона не володіє реальними механізмами для стимулювання прогресу в питанні Донбасу (якщо не брати до уваги можливі поступки). При цьому вона не може взяти і просто не займатися цим питанням. І саме пункт про припинення вогню — найбільш зручний для влади, оскільки суспільством порушення цих домовленостей сприймається досить пасивно, звично. Більше того, подібні зриви навіть не б'ють по іміджу влади, а лише зміцнюють патріотичні настрої українців", — пояснює Воронков.

На його думку, на користь безальтернативності зриву безстрокового припинення вогню свідчить ініціатива Зеленського про перегляд Мінських угод.

"Адже Путін категорично проти цього. А Європа підтримує. Тому Путіну потрібні обставини, які будуть автоматично гальмувати це питання. І якраз порушення перемир'я є певним блокатором подальших дискусій, — пояснює експерт. — Так що Путіну вигідна нестабільна ситуація на сході України. Адже якщо не виконується навіть перший пункт "Мінська", то всякі розмови на більш далеку перспективу втрачають сенс. І зрозуміло, у провокаціях Кремль буде звинувачувати саме ВСУ... Так що в деякій мірі зрив перемир'я вигідний для обох сторін. Але якщо для Путіна це — тактична перемога, то для України (вірніше її чинної влади) — лише один з факторів для внутрішньополітичного виживання в умовах повної безпорадності в даному міжнародному конфлікті".

Обстріл — кращий спосіб маніпуляції

Голова "Інституту регіональної політики", співзасновник Гуманітарної організації "Відповідальні громадяни" Енріке Менендес впевнений: повноцінне і всеосяжне припинення вогню неможливе без загального розведення військ. А воно в даний момент неможливо на окремих дільницях через специфіку географії.

"Поки вдалося розвести сили і засоби лише на трьох ділянках на лінії розмежування, де і раніше не було особливих зіткнень,- зазначає Менендес. – Після зустрічі у нормандському форматі, вже в рамках переговорів у мінському форматі мали узгодити ще три ділянки. Але в деяких місцях, де є ті ж панівні висоти, стратегічно невигідно і навіть небезпечно (з точки зору командування) відводити сили. Тому в Парижі і не домовилися про розведення військ уздовж всієї лінії розмежування. А без цього турбуючі обстріли будуть продовжуватися".

Експерт також наголошує, що з допомогою обстрілу можна впливати на громадську думку, маніпулювати нею.

"У цьому зацікавлені багато груп впливу, — впевнений Менендес. – Вони використовують загострення на лінії фронту, вирішуючи свої завдання, які не мають нічого спільного з наближенням закінчення конфлікту".

Як повідомляв сайт "Коментарі", саміт "нормандської четвірки" пройшов у Парижі 9 грудня, за підсумками якого було оприлюднено спільне комюніке.

Читайте Comments.ua в Google News