"Особливий статус" Донбасу: експерти оцінили можливі зміни в Конституцію

Під час переговорів у Москві канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент РФ Володимир Путін обговорили врегулювання конфлікту на Донбасі і намічену на весну зустріч у "нормандському форматі" (РФ, Німеччина, Франція, Україна). При цьому Путін підкреслив, що особливий статус Донбасу повинен бути офіційно закріплений в Конституції України. Експерти висловили виданню "Коментарі" думка про те, чим загрожує такого роду "закріплення", і як потрібно діяти українській владі задля врегулювання конфлікту.

"Гуманітарна агресія триває"

Координатор в "СтопТеррор" Семен Кабакаев впевнений: те, що Путін продовжує наполягати на закріпленні особливого статусу Донецької та Луганської області в Конституції України, є одним з пунктів стратегії Кремля щодо федералізації України, поділу унітарної держави на окремі об'єкти, вплив на які в РФ будуть підсилювати з кожним роком все більше.

"Вплив на русифіковані міста в Україні є дуже великим. Цю гуманітарну складову тільки продовжують посилювати в РФ. Тепер треба закрити гештальт з юридичної складовою, — вважає Кабакаев. — Після цього будуть впроваджувати план поділу українців ментально і ідентично".

Гуманітарна агресія триває — і буде тільки набирати обертів, підкреслює координатор в "СтопТеррор".

"На жаль, новообрана влада не тільки не концентрує свою увагу на зміцненні нації та її ідентичності, але і перешкоджає цьому, намагаючись сподобатися Володимиру Путіну, в мріях розповідаючи про швидке закінчення війни, — каже Кабакаев. — РФ і надалі буде намагатися зруйнувати міжнародну коаліцію проти режиму Путіна".

"Програма-максимум Москви"

Політичний соціолог Олексій Полтораков також упевнений, що реалізація ідеї федералізації України в тій чи іншій формі, насамперед у термінах "особливого статусу Донбасу", є однією з ключових стратегічних цілей Росії щодо "українського питання".

Закріплення цієї норми в Конституції України бачиться Москвою елементом "програми-максимум". Настільки високо, планка запитів, що виставляється Москвою, розширює простір для політико-дипломатичних маневрів – в термінах взаємних потенційних поступок, поблажок і тому подібного, — зазначає експерт. — Поточна завдання Кремля – як мінімум "вкинути" в поле переговорів і обговорень дану тему, щоб вона постійно була присутня — хоча б підсвідомо".

Саме за такою схемою Росія "продавила" у свій час неоднозначну і ризиковану для нас "формулу Штайнмайера", за якою Україна взяла на себе зобов'язання організувати і провести вибори на території ОРДЛО, підкреслює Полтораков.

"Ідея "особливого статусу Донбасу" бачиться в цьому світі достатньо логічним її продовженням, з відповідною перспективою її поширення, — продовжує політичний соціолог. — У короткостроковій перспективі – власне на ОРДЛО (тобто непідконтрольні Києву частини Донецької і Луганської областей), у середньостроковій – на Луганську і Донецьку області в цілому, в довгостроковій – на інші небезпроблемні області, скажімо, Харківську і Одеську або навіть Закарпатську".

При цьому, на думку експерта, ні український політикум, ні українське суспільство не готові до таких сценаріїв розвитку подій.

"Будь-який  неоднозначний компроміс по цій проблемі буде автоматично сприйний вкрай негативно, — вважає Полтораков. — Тим більше, що на порядку денному  стоять досі невирішені проблеми дещо меншого масштабу: від обміну полоненими/заручниками і розмінування — до припинення вогню і розведення військ. І тільки після того, як прогрес у цих питаннях буде явним і очевидним, можна буде переходити до проблематики наступного рівня, тобто питань амністії, виборів тощо".

"Потрібна нова Конституція"

Голова громадської організації "Re:Старт" Оксана Чепіжко звертає увагу на те, що позиція Росії з 2015 року принципово не змінюється — і полягає в буквальному виконанні Мінських угод.

"У нинішній ситуації це може призвести до внутрішнього вибуху, а також до продовження тривалого протистояння між Україною і Росією, — впевнена експерт. — Виходячи з даної ситуації, на початок 2020 року ключовим завданням нашої влади у справі реінтеграції Донбасу є зміна внутрішньополітичних пріоритетів і перехід на нову ідеологію компліментарності з широкою участю переселенців. Політичним завданням номер один залишається адміністративно-територіальна реформа для всіх регіонів України, яка зможе поєднати унітарну модель держави з дійсними економічними і культурними правами та особливостями регіонів, а також — зміна економічної моделі економіки країни з сировинною на створення продукту з високою доданою вартістю з урахуванням інновацій".

У зовнішній політиці, на думку Чепіжко, необхідно перестати битися головою об стіну в питанні вступу України в НАТО і закріпити нейтральний статус держави, з можливістю зміни виключно шляхом референдуму.

"Потрібна нова Конституція. Ця вже застаріла і все одно не виконується. Ще необхідно переглянути в 2020 році умови Асоціацію Україна-ЄС, що дасть можливість поетапно повернути ринки Росії та СНД, — говорить Чепіжко. — Після суботнього візиту канцлера Німеччини Ангели Меркель до Москви нову Європу від Владивостока до Лісабона не бачить тільки сліпий. І ми повинні стати успішною частиною цього проекту. Тим більше, що Європа зараз буде намагатися завершити конфлікт як можна швидше. Її і кіпрський варіант влаштує на крайній випадок. Все одно процес зняття санкцій з Москви вже принципово вирішено. Зараз м'яч знаходиться на полі України".

Читайте Comments.ua в Google News