«Каша» та «простір для тиску»: експерти проаналізували законопроект про дезінформацію

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики на засіданні 17 січня, в останній день другої сесії парламенту дев'ятого скликання, рекомендував Верховній Раді прийняти за основу резонансний законопроект "Про медіа". А Міністерство культури, молоді та спорту України представило законопроект "Про протидію дезінформації". Його планують внести до парламенту в кінці лютого, а можуть розглянути вже навесні. Експерти розповіли виданню "Коментарі", які в документах є спірні моменти і чи так вони погані, як про це говорять опоненти чинної влади.

"Безпека інформації та цензура ЗМІ — два поняття змішалися в одну кашу"

Політтехнолог, політичний консультант Анне Бикова вважає, що влада плутає два поняття: боротьбу з дезінформацією населення — і цензуру в ЗМІ.

"Національна інформаційна безпека — це абсолютно інше. Це безпека інформаційних каналів. Це — правило, за яким працює єдина інформативна система. Це — ступінь законодавчої відповідальності за порушення. А цензура в ЗМІ — це те, під яким градусом власної думки подається редакційна політика певного медіа, — зазначає Бикова. — У нас два цих поняття змішалися одну кашу. І змішали їх представники влади, які дуже бояться (особливо в світлі останніх подій — "зливу" бесіди, яка нібито відбулася за участю членів уряду і представників НБУ) своєї відставки. І хочуть тримати контроль над інформаційним полем в одних руках. У своїх. При цьому думка населення, як і реально незаангажована інформація, право на свободу слова — можновладців особливо не хвилюють".

Політтехнолог звертає увагу і на те, що більшість українських медіа (а телевізійні ресурси – так всі) знаходяться в руках представників тих чи інших фінансово-промислових груп. Відповідно, підкреслює Бикова, влада намагається зробити цих олігархів залежними від себе, від своєї думки.

"ЗМІ є або прихильниками чинної влади, або — опонентами. На цьому базується інформаційний простір з часів, напевно, президентства Кучми. Майдан лише посилив такий поділ ЗМІ. Фактично немає незалежних, незаангажованих майданчиків великого національного масштабу. Особливо телевізійних, — продовжує експерт. — Проблема малих, початкових ЗМІ в тому, що вони не можуть пробитися. У них немає стартового капіталу, який дозволив би вийти з великою сіткою мовлення, зайняти свою нішу. І пропозиції, закладені в законопроектах, присвячених ЗМІ, тільки посилюють тенденцію. Вони, по суті, не дають можливості малим медіа розвиватися, змушуючи їх бути залежними від якогось олігарха-спонсора, або від влади (де теж вистачає олігархів). Аналогічно, до речі, влада вчинила у Виборчому кодексі, яким фактично закрила дорогу у велику політику малим, початковим, незалежним партіям".

"Законопроект про медіа має досить контраверсійну природу"

Політичний консультант Ярослав Божко вважає, що запропонований до розгляду законопроект про медіа має досить контраверсійну природу.

"З одного боку — він дійсно потрібен, позаяк інформаційна війна застала українське суспільство з досить архаїчним законодавством, — пояснює експерт. — З іншого, позначені в проекті закону трактування дають владі занадто багато простору для тиску на політичних опонентів і всередині країни".

На думку Ярослава Божка, чіткі критерії дезінформації виробити досить важко, і це дає простір для дискреції — тобто правозастосування на власний розсуд правоохоронців.

"Цей аспект є найбільш критичним і потенційно небезпечним в новому законодавстві про медіа. На жаль, він може бути використаний владою для збереження посад, — вважає політконсультант. — І як ми побачили в інших аспектах (наприклад, позбавлення депутатів недоторканності, збільшення впливу президента на Державне бюро розслідувань), це — частина стратегії Банкової щодо збереження впливу навіть в умовах значного падіння рейтингу".

Раніше "Коментарі" повідомляли, що Міністерство культури, молоді та спорту України пропонує ввести адміністративне та кримінальне покарання за поширення дезінформації.

Читайте Comments.ua в Google News